Впродовж минулого року в Силах оборони суттєво змінили підходи до навчання особового складу: збільшили кількість інструкторів у навчальних центрах та адаптували програму базової загальновійськової підготовки до умов сучасної війни. Нещодавно головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також повідомив, що підготовку військовослужбовців планують ще більше змінити й зробити акцент на технологічних навичках та протидії ворожим дронам.
БЗВП — це обов’язковий 51-денний інтенсивний курс для новобранців, мета якого навчити майбутнього військового базових навичок: стрільби, тактики ведення бою, надання першої медичної допомоги в умовах бою, а також роботи з безпілотниками. Після проходження цього курсу військові також отримують спеціальність.
Як проходить один день у навчальному центрі Десантно-штурмових військ — у фоторепортажі Суспільного.
Одна з першочергових навичок, яку опановують на навчальному полігоні військовослужбовці,— це те, як правильно пересуватись, щоб тебе не помітив противник, та як правильно тримати й, за потреби, використовувати зброю. Під час цих вправ використовуються страйкбольні рушниці, маски, а також, для створення близьких до бойових умов, світлошумові гранати.
Новобранці поділені на малі штурмові групи, а також працюють у "двійках". Серед завдань — зачистка траншеї, зачистка нір, перекритих щілин та бліндажів. Не дивлячись на те, що війна переважно перестала були "окопною", інструктори кажуть, що ці базові завдання військові все одно мають уміти виконувати. "Вони (майбутні десантники — ред.) мають уміти все, — каже інструктор Георгій. — Під час навчань ми показуємо, як, що й коли робити правильно, контролюємо виконання".
Роман — один із тих, хто проходить БЗВП на полігоні Десантно-штурмових військ. До того, як долучитись до війська, у цивільному житті він ніколи не тримав у руках зброю. "Навчаюсь, важкувато влучати, особливо в рухому ціль, — каже Роман. — Але інструктори добре пояснюють і направляють".
Використання сучасних технологій віртуальної реальності стає все більш поширеним у підготовці новобранців. Там, де використання справжніх FPV-дронів для тренувань і їх збиття є занадто дорогим, бійці готуються за допомогою системи VR-окулярів. Вони імітують рух автомобілів та дронів у різних умовах бою.
"Бійці використовують різні зразки озброєнь: звичайне стрілецьке озброєння, з яким вони проходять всю базову загальну військову підготовку, або помпову рушницю, — розповідає Тічер, інструктор тренувального центру ДШВ. — На полігоні ми намагаємося відтворити якомога більше можливих ситуацій, які можуть очікувати військовослужбовця в умовах реального бою, для того, щоб він був готовий протидіяти дрону противника".
Інша вправа з протидії дронам — стрільба по тренувальних вишках. На першій з них уявний дрон противника рухається горизонтально відносно військовослужбовця і імітує, що БпЛА начебто пролітає повз нього. Задача військового — у правильний момент відкрити по ньому вогонь. Інша вишка імітує безпілотник, який начебто намагається вразити військовослужбовця. Обидві ці вправи виконують у два підходи. Перший — тренувальний, другий — заліковий. На обидва підходи інструктор видає кожному новобранцю по 20 набоїв для рушниці.
Після проходження базової підготовки військовослужбовці мають змогу обрати собі військову спеціальність. Сергій, мобілізований військовослужбовець Десантно-штурмових військ, розповідає про свій досвід навчання на наземних роботизованих комплексах: "Я обрав служити в розвідувальному підрозділі, тому навчаюсь роботі з НРК. У нас є симулятор. Мені ставлять задачу, видають робота і я починаю виконувати завдання".
Сергій розповідає, яке завдання поставили йому інструктори нині. Військовий має проїхати роботом за заданим маршрутом, не заїхавши при цьому в дерева й кущі. На одній точці він має забрати пораненого, вивезти його й повернутись на точку назад. Завдання ускладнили тим, що акумулятор НРК заряджений лише на 65%, тож військовому треба їхати швидше і в обʼїзд лісосмуги, бо там пропадає звʼязок. На єдиному ж шляху в обʼїзд лісу — "мавіки" противника, тож рухатись треба не по геть відкритій місцевості.
"У мене в дитинстві, на жаль, не було багато машинок на пульті керування, — говорить Сергій. — Складно працювати з радіосигналом, раніше не стикався й не вчився нічому подібному. Але мені подобається. Важкувато, але практика допоможе".
