Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив на необхідності збільшення власного виробництва енергії для забезпечення надійного енергетичного майбутнього ЄС. Він зазначив, що нинішній конфлікт в Ірані ще раз показує важливість енергетичної автономії та безпеки.
Про це він сказав журналістам перед засіданням Ради ЄС у Брюсселі 19 березня, передає кореспондентка Суспільного.
Антоніу Кошта заявив, що Європа стикається зі складними часами в енергетиці, і наголосив на важливості власного виробництва енергії для забезпечення передбачуваного та надійного енергетичного горизонту.
"Поточний конфлікт в Ірані ще раз показує, що найкращий спосіб забезпечити передбачуваний і надійний енергетичний горизонт – це збільшити власне виробництво енергії. Це єдиний шлях до автономності та незалежності, а отже, до гарантування безпеки нашої енергетичної системи", — сказав він.
Голова Євроради додав, що енергетична трансформація має відбуватися з урахуванням специфіки різних держав-членів та енергоємних секторів економіки. Водночас він зазначив, що головна мета — не лише захист компаній сьогодні, а й збереження планети для наступного покоління.
"Але окрім кліматичних та екологічних цілей, очевидно, що енергетика означає безпеку, і нам потрібно розбудовувати власний потенціал для виробництва власної енергії, бо це єдиний спосіб забезпечити безпеку", — пояснив він.
Кошта також наголосив, що енергетична безпека тісно пов’язана з міжнародною стабільністю. Він повідомив, що зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем має стати нагодою обговорити зміцнення багатосторонньої системи, яка захищає міжнародний порядок і запобігає війні, як це відбувається в Україні.
Переклала Яна Герега.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
