Українське МЗС прокоментувало ухвалення парламентом Угорщини резолюції про відмову від підтримки вступу України до ЄС та проти подальшого військового фінансування України, а також на закон про вилучення валюти й цінностей з інкасаторських авто Ощадбанку.
Про це йдеться у заяві МЗС.
У міністерстві зазначили, що голосування щодо відмови від підтримки вступу України до ЄС надсилає сигнал насамперед угорській національній меншині в Україні: "Віктор Орбан фактично "закриває" двері в ЄС саме перед їхнім обличчям".
За словами українських дипломатів, Угорщина йде в унісон з політикою РФ щодо ЄС.
"Прикро констатувати, що офіційний Будапешт продовжує відігравати роль троянського коня в ЄС, намагаючись блокувати фінансову та військову підтримку в протидії російській агресії, а також поступ України на шляху до ЄС. Такі кроки спрямовані на те, щоб тримати Євросоюз у заручниках. Вони йдуть в унісон з політикою РФ щодо ЄС, спрямованою на послаблення та розкол обʼєднаної Європи. Угорський парламент сьогодні точно зірвав аплодисменти — в Москві", — йдеться у заяві.
У МЗС наголосили, що угорська резолюція не змінює правил ЄС і не має юридичної сили в контексті процесу євроінтеграції України.
"Це політичний крок, який слід розглядати в контексті виборчої кампанії. Такими самими політичними кроками є ухвалення урядової постанови та відповідного "закону", які покликані "легалізувати" викрадення коштів державного Ощадбанку України", — зазначили у міністерстві.
Дипломати нагадали про вимогу української сторони "негайно повернути викрадені кошти та намір добиватися справедливості з використанням усіх національних та міжнародних правових інструментів".
Увечері 9 березня уряд Угорщини ухвалив спеціальну постанову після затримання "великої суми готівки та золотих зливків, які перевозили територією країни громадяни України". Документ передбачає "збереження вилучених коштів і золота на час розслідування".
10 березня угорський парламент ухвалив закон про вилучення валюти й цінностей з інкасаторських авто Ощадбанку. Закон був ухвалений 119 голосами "за", 25 "проти", ще 14 утрималися. Керівник апарату прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш, Антал Роган та міністр будівництва та транспорту Угорщини Янош Лазар не голосували.
Прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана також не було в залі.
Через це кількість голосів за ухвалення закону менша за 2/3 складу, що має юридичне значення, зокрема у контексті можливості перегляду цієї норми у майбутньому.
Крім того, 10 березня Національні збори Угорщини ухвалили резолюцію, яка "відхиляє членство України в ЄС, подальше фінансування військової підтримки Києва та зусилля щодо перетворення ЄС на військовий альянс". Резолюція закликає уряд підтримувати міжнародні мирні зусилля, але уникати надсилання грошей чи зброї Україні.
Угорщина блокує кредит на 90 мільярдів євро Україні
20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом "Дружба".
В українському МЗС заявили, що Київ поінформував Будапешт щодо обстрілу росіянами нафтопроводу "Дружба" у Бродах на Львівщині та відповідних пошкоджень ще 27 січня, а звинувачення України в затримці постачань є нелогічними.
Попри це, Петер Сійярто заявив на засіданні Ради ЄС 23 лютого, що Росія "не обстрілювала" інфраструктуру нафтопроводу "Дружба", а Україна нібито припинила транзит через "внутрішнє політичне рішення". В МЗС України звинуватили угорського міністра у заявах та діях на користь Росії.
23 лютого єврокомісар Валдіс Домбровскіс повідомив Суспільному, що ЄС не обговорює альтернативні варіанти щодо виділення Україні позики на 90 мільярдів євро, яку блокує Угорщина.
Що відомо про затримання в Угорщині співробітників Ощадбанку
У ніч на 6 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що угорська влада захопила сімох працівників Ощадбанку, які їхали з грошима інкасаторським рейсом з Австрії.
В Ощадбанку підтвердили, що в Угорщині зникли їхні співробітники, затримані інкасаторські автівки та цінності. Відповідно до даних GPS, автомобілі фінустанови наразі стоять у центрі Будапешта, неподалік будівлі однієї з угорських силових структур.
Також у держбанку зауважили, що їхні працівники перевозили гроші та цінності на виконання міжнародної угоди з австрійським Райффайзенбанком. Вантаж був оформлений згідно з міжнародними правилами перевезень та чинними європейськими митними процедурами. Обсяг цінностей, які перебували в затриманих автівках, становив 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів золота.
Поінформовані джерела повідомили Суспільному, що захоплені інкасаторські автівки наразі перебувають на закритій території місцевого Антитерористичного центру.
Згодом в угорській Національній податковій та митній адміністрації підтвердили затримання сімох українців за підозрою у "відмиванні грошей". Там також стверджують, що угорська сторона невідкладно поінформувала українське консульство про початок розслідування.
У МЗС України назвали затримання угорськими правоохоронцями сімох інкасаторів Ощадбанку "свавіллям" та рекомендували українцям утриматися від поїздок до Угорщини "у звʼязку з неможливістю гарантувати їхню безпеку".
Голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що команда відомства терміново вирушає у відрядження до угорської столиці Будапешта для з'ясування ситуації щодо захоплення інкасаторських бригад Ощадбанку.
Також він заявив, що перевезення валютних цінностей українськими банками здійснюється відповідно до міжнародних норм і не має порушень.
Ввечері 6 березня семеро затриманих інкасаторів повернулися в Україну. Угорщина, попри заяви про "відмивання коштів", не затримала українців, які перевозили кошти. Цінності залишаються на території Угорщини.
9 березня лідер фракції "Фідес" Мате Кочіш зареєстрував у парламенті Угорщини законопроєкт про двомісячний арешт українських активів, вилучених правоохоронцями під час затримання інкасаторів Ощадбанку до завершення "розслідування вилучення".
Адвокат українських інкасаторів Лорант Горват заявив, що угорська влада де-факто визнає незаконність вилучення цінностей з машин Ощадбанку, а поданий законопроєкт покликаний заднім числом легалізувати цю конфіскацію.
Політика Угорщини щодо вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Глава українського Мін'юсту Стефанішина заявила, що Київ погодив з Угорщиною з 12 травня проводити регулярні консультації, аби розблокувати переговорний процес про вступ України в Європейський Союз.
11 травня Угорщина відтермінувала переговори з Україною щодо нацменшин, які мали відбутись 12 травня. В угорському МЗС пояснили, що підставою стало звинувачення Будапешта з боку Києва у шпигунстві.
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. У бюлетені уряд країни поширить сім нібито загроз для Угорщини від членства України в ЄС. Референдум в Угорщині розпочався в середині квітня і тривав до 20 червня. Його результати не є обов'язковими до виконання урядом Угорщини.
