Міністри фінансів країн Групи семи (G7) проведуть 9 березня екстрену нараду для обговорення можливого спільного вивільнення нафти зі стратегічних резервів, яке координуватиме Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) для стримування раптового стрибка цін на нафту після конфлікту в Перській затоці.
Про це пише Financial Times з посиланням на обізнані джерела, серед яких є високопосадовець G7.
За словами співрозмовників газети, три країни G7, зокрема США, вже висловили підтримку ідеї такого кроку. 32 країни-члени ІЕА зберігають стратегічні запаси нафти як частину колективної системи реагування на енергетичні кризи. Один зі співрозмовників зазначив, що деякі американські чиновники вважають доцільним спільне вивільнення 300–400 мільйона барелів — приблизно 25–30% загального обсягу запасів країн IEA, який оцінюється в 1,2 мільярда барелів.
Зустріч відбувається на тлі тиску на президента США Дональда Трампа щодо зупинення різкого зростання цін на сиру нафту з початку американсько-ізраїльської операції проти Ірану. Середня ціна на бензин у США до неділі зросла до 3,45 долара за галон з 2,98 долара за галон тиждень тому і, ймовірно, зростатиме, якщо Трамп не зможе змінити цю тенденцію.
FT зазначає, що зростання цін на нафту протягом останнього тижня спровокувало глобальні наслідки, загрожуючи інфляційним сплеском, який може завдати тривалої шкоди економічному зростанню в усьому світі.
Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія та Іспанія є одними з найбільших імпортерів сирої нафти, що робить їх сильно вразливими до цінових стрибків.
Ціна нафти марки Bren, міжнародного еталона, на азійських торгах у понеділок зросла на 24% — до 116,71 долара за барель, але пізніше впала майже на 19% — до 110,85 долара — після новин про зустріч G7. Ціна на американську нафту West Texas Intermediate зросла на 28% — до 116,45 долара, перш ніж упала приблизно до 108 доларів — майже на 19%.
Екстрені нафтові резерви були створені після Арабського нафтового ембарго, коли арабські держави раптово обмежили експорт нафти до країн, які підтримали Ізраїль під час війни "Судного дня" в 1973 році. Ці резерви призначені для стабілізації ринків у разі серйозних енергетичних криз. З моменту заснування IEA країни-учасниці вдавалися до колективного вивільнення запасів п'ять разів, у тому числі двічі в 2022 році, після початку російсько-української війни.
Відзначається, що держави IEA мають у своєму розпорядженні понад 1,24 млрд барелів державних запасів і ще приблизно 600 млн барелів комерційних резервів. Ці обсяги можуть покрити майже місяць загального споживання нафти країнами агентства і понад 140 днів чистого імпорту.
Раніше адміністрація Трампа оголосила план страхування танкерів, що проходять через Ормузьку протоку — після того, як морські страховики відмовилися покривати судна в регіоні. Білий дім також заявив про намір організувати військовий ескорт, але конкретного плану поки немає.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
