547 волинських сімей, з-поміж учасників аварії на ЧАЕС, потребують поліпшення житлових умов, – розповіла Суспільному заступниця директора департаменту соцзахисту населення облдержадміністрації Оксана Гобод.
Востаннє з держбюджету гроші на квартири виділяли 2012 року, тоді на Волині чорнобильцям придбали 40 квартир. Цього року однокімнатне житло придбали для ліквідатора з Луцька. Квартиру придбали за кошти міського бюджету.
Один з тих, хто чекає на нове житло – лучанин Володимир Харунь. Чоловік 1986-го року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Нині, разом з шістьма членами родини, живе у двокімнатній квартирі.
Лучанин розповідає: п’ять років перебуває у пільговій черзі на отримання житла. У квартирі мешкає разом із дружиною, донькою, зятем, двома онуками та тестем, який має інвалідність.
"Коли ми потрібні – давай вперед.У нас же пільги розписані чорнобильські, там як прочитати – ціла брошура пільг, читаєш, аж плакати хочеться", – розповідає ліквідатор.
Володимир Харунь потрапив у Чорнобильську зону в липні 1986. Щодня їздив у зону, керував польотами вертольотів МІ-26. Ліквідатор не знає, яку дозу опромінення отримав у Чорнобильській зоні, працював там два місяці.
Державна програма забезпечення чорнобильців житлом "заморожена" із 2012 року, розповіла заступниця директора департаменту соцзахисту населення облдержадміністрації Оксана Гобод. З її слів, з 547 сімей чорнобильців, які потребують поліпшення житлових умов, 300 родин належать до першої категорії, які мали б першими отримати житло.
Читайте також: "Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забруднення"
Суспільне Волині продовжує дводенний марафон "Чорнобильська зона: наслідки катастрофи для волинян". Розкажемо про людей, які брали участь в ліквідації аварії, чи можуть вони отримати якісну медичну допомогу та оздоровитись, скільки ліквідаторів досі чекають обіцяного житла та чому закрили відділення для "чорнобильців" в лікарнях області, а також як вимірюють рівень радіації у волинських селах.
