Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забруднення

Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забруднення

Марафон
Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забруднення Суспільне Волинь

У Камінь-Каширській, Любешівській, Маневицькій, Прилісненській, Колківській та Сошичненській територіальних громадах, які вважаються радіоактивно забрудненими, проживає понад 153 тисячі жителів.

Суспільне побувало у Маневицькій громаді, де живе 27 тисяч громадян, поспілкувалося з місцевими жителями, медиками та дізналося хто і як вимірює рівень радіації у громаді.

"Люди звикли до радіації", – дружина ліквідатора

Житель селища Маневичі Володимир Стасюк – ліквідатор аварії на ЧАЕС II категорії. У 24 роки потрапив у Чорнобиль. Перебування там, каже чоловік, далося взнаки. Щороку їздить у санаторій на оздоровлення. З його слів, ця пільга чи не єдина, яку держава залишила для ліквідаторів.

Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забрудненняСуспільне Волинь

Дружина ліквідатора Наталія розповідає: молодь виїжджає з цієї території, залишаються ті, кому не має куди поїхати.

Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забрудненняСуспільне Волинь

"Ми вже звикли до цієї радіації, вже ми нічого не відчуваємо. Ми вже як ті колорадські жуки. Молодим голови болять, руки, ноги крутять, а ми вже старші мовчимо про наші болячки", – каже жінка.

У Маневицькій лікарні торік пролікували півсотні ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Як розповіла виконувачка обов’язків завідувачки терапевтичного відділення Оксана Вінс, щомісяця ліквідатори та чорнобильці звертаються зі скаргами на здоров’я. Найчастіше їм діагностують серцево-судинні захворювання та цукровий діабет.

Пільги, що зникають

У терапевтичному відділенні Маневицької лікарні працює потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС Тетяна Цьопич. Жінка має інвалідність. Розповідає: щороку пільги, якими раніше користувалася, зникають.

Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забрудненняСуспільне Волинь

Жінка живе у селі, яке входить у 30-кілометрову зону від АЕС у місті Вараш. "Раніше і за світло, і за воду, і опалення нам давали пільги. Медикаменти колись були безплатно. Єдине, що залишилось – це санаторне-курортне лікування, обіцяють, що може лишитися. Люди сильно хворіють", – каже Тетяна Цьопич.

Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забрудненняСуспільне Волинь

У школах громади дітей-чорнобильців харчують безоплатно. У Костюхнівській ЗОШ навчаються 148 школярів, чиї батьки мають статус потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС.

Для дітей-чорнобильців теж пільг стало менше, – розповідає заступник Маневицького селищного голови Володимир Фурманчук. На території громади проживає три десятки дітей, які мають групу інвалідності по Чорнобилю. З 2015 року їх не оздоровлюються в санаторіях.

Радіоактивний фон у громаді міряють щодня

Радіоактивний фон на території Маневицької громади щодня вимірюють приладом для вимірювання дози радіації, працівники відділу обласного лабораторного центру.

У одній з відпочинкових зон громади дозиметр показав результат 8 мКР/год. Цей показник не перевищує норму, – каже лаборантка Наталія Столяр.

Як живуть волиняни у зоні радіоактивного забрудненняСуспільне Волинь

У разі якщо радіоактивний фон у повітрі перевищений, каже завідувачка відділу Надія Шуляр, тоді повідомляють обласне керівництво. Фахівчиня розповідає: останніми роками перевищення показників радіації зафіксували у грибах.

"Були перевищення в грибах. Відсутня державна програма з дозиметричної паспортизації населених пунктів зоні радіоактивного забруднення. Остання програма, яка працювала – це був 2013-ий рік", – каже завідувачка Маневицького відділу ДУ "Волинський лабцентр МОЗ України". Поки проводили такі дослідження, постійно фіксували перевищення радіації у молоці з сіл Галузія, Серхів і Яблунька.

Суспільне Волині продовжує дводенний марафон "Чорнобильська зона: наслідки катастрофи для волинян". Розкажемо про людей, які брали участь в ліквідації аварії, чи можуть вони отримати якісну медичну допомогу та оздоровитись, скільки ліквідаторів досі чекають обіцяного житла та чому закрили відділення для "чорнобильців" в лікарнях області, а також як вимірюють рівень радіації у волинських селах.

Читайте також: "35 років потому: які наслідки аварії на ЧАЕС досі відчувають волиняни"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди