Із листопада Національне антикорупційне бюро не припиняє заявляти про гучні викриття, що значно впливає в тому числі на політичний порядок денний. Продовжується слідство у справі "Мідас"“Мідас” — операція НАБУ й САП із викриття масштабних корупційних схем в сфері енергетики, які, за версією слідства, створив бізнесмен і друг президента Тимур Міндіч. За версією слідства, двоє його довірених осіб контролювали держкомпанію "Енергоатом" і вимагали відкати від її постачальників. Отримані гроші вони відмивали через підпільний офіс, який створив товариш Міндіча Олександр Цукерман. Підозри у створенні злочинної організації, отриманні хабарів та легалізації незаконних доходів отримали Міндіч, двоє його ймовірних ставленників в Енергоатомі, ексміністр енергетики Герман Галущенко, колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та четверо працівників офісу з "відмивання" грошей., нещодавно під арештом опинився колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко. Цього року НАБУ й САП оголосили підозри колишньому заступнику Офісу президента Ростиславу Шурмі та політикині Юлії Тимошенко.
В інтерв’ю Суспільному керівник НАБУ Семен Кривонос розповів, як готували підозру Галущенку, чи можлива екстрадиція в Україну Тимура Міндіча і братів Шурм та як президент Зеленський на закритих зустрічах реагував на операцію "Мідас" й обшук у голови його Офісу Андрія Єрмака. Відеоверсію розмови дивіться тут.
“Виїзд Галущенка за кордон прискорив оголошення підозри”
16 лютого НАБУ й САП оголосила підозруНАБУ затримала Галущенка 15 лютого на залізничній станції Ягодин у Львівській області, коли він збирався виїхати за кордон на поїзді. За версією слідства, він допомагав злочинній організації Тимура Міндіча вимагати відкати від компаній-постачальників "Енергоатому", а також брав участь у відмиванні грошей. НАБУ стверджує, що гроші легалізовували в тому числі через фонди, за Маршаллових островах, зареєстрованих на дружину Галущенка. Сам він вину заперечує. у відмиванні грошей та участі у злочинній організації на чолі з Тимуром Міндічем колишньому міністру енергетики та юстиції Герману Галущенку. Але про те, що він причетний до розкрадань в енергетиці, слідство стверджувало в підозрі Міндічу ще в листопаді. Чому підозру Галущенку оголосили лише зараз?
Хочу нагадати, що 10 листопада [минулого року] відбулися перші гласні слідчі дії в межах операції "Мідас". Під час обшуків ми вилучили значний масив цифрових носіїв: мобільні телефони, комп'ютери, жорсткі диски, паперові документи, паперові докази. Також ми знайшли так звану чорну бухгалтерію — записи щодо транзакцій на користь тих чи інших осіб. Вони містилися в одному з офісів, які ми обшукали.
Нагадаю, що до 10 листопада операція тривала 15 місяців. Ми перебували в так званій негласній стадії, тобто документували цю злочинну діяльність за допомогою негласних слідчих розшукових дій. Ми не зверталися ні із запитами до інших органів, ні із запитами про міжнародну правову допомогу до наших країн-партнерів. А вже після обшуків, коли стало відомо про викриття окремих членів цієї злочинної організації, ми перейшли в так звану гласну стадію — почали аналізувати вилучені документи, цифрові носії, здобуті під час обшуків докази, зіставляти їх зі здобутими раніше матеріалами, тобто з аудіозаписами, з розмовами, з відеоматеріалами.
Також ми надіслали запити про міжнародну правову допомогу до наших країн-партнерів у різній юрисдикції — це і країни Європейського Союзу, і не тільки. І почали отримувати від них відповіді з підтвердженням тих чи інших транзакцій, про надходження коштів на рахунки, про рух цих коштів, операції з криптовалютою.
Тобто, зіставивши весь цей масив даних, ми зрозуміли, що нам вистачає доказів для пред'явлення підозри саме колишньому міністру юстиції й міністру енергетики. На час обшуків цих доказів було недостатньо. Їх вистачало, лише щоб стверджувати, що він міг бути залучений до цієї злочинної організації. Це була слідча версія. Остаточну відповідь у цій справі ми отримали 13 лютого і почали готувати проєкт повідомлення про підозру.
Чи вплинуло те, що він вирішив поїхати за кордон?
Безумовно, це все прискорило. Але на той час ми вже розуміли, що зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру і почали її готувати спільно з прокурорами. Але, так, його терміновий виїзд за кордон прискорив ці події, тому що після затримання ми маємо 24 години для того, щоб повідомити йому про підозру.
А як це технічно відбувалося? Ви дізнались, що він їде за кордон і подзвонили в прикордонну службу, щоб його не випускали й поїхали за ним?
Це було вночі. Прикордонна служба нас поінформувала, ми надсилали відповідне повідомлення до прикордонної служби заздалегідь, щоб вони нас поінформували, коли Галущенко буде на кордоні.
Коли нам повідомили, ми одразу вислали групу для затримання зі Львівського територіального управління [НАБУ], воно розташоване неподалік цього пункту пропуску.
Головні підозрювані у справі, бізнесмен Тимур Міндіч та його бізнес-партнер Олександр Цукерман, перебувають в Ізраїлі. Нещодавно ви сказали, що запустили щодо них “екстрадиційну процедуру”. Це суто формальність чи є ймовірність їхнього повернення в Україну?
Для нас екстрадиційна процедура завжди не є формальністю. Це процес, підготовка відповідного запиту, надсилання цього запиту, супровід, комунікація з партнерами щодо цього.
Я скажу відверто: сказати на 100 відсотків, чи вдасться нам здійснити цю екстрадицію з Ізраїлю чи з будь-якої іншої країни, складно. Я не можу цього стверджувати, тому що екстрадиційна процедура складна. Вона залежить, зокрема, від рішень судів в юрисдикціях, де приймається рішення щодо екстрадиції.
До речі, це взагалі складно, особливо після повномасштабного вторгнення, бо наші фігуранти використовують це як обставину, [мотивуючи неможливість повернення ситуацією в країні]. Це може смішно та абсурдно звучати, але ми стикалися з такою практикою судів: вибачте, в країні небезпечно, це може загрожувати життю. Суди в європейських юрисдикціях приймають це як аргумент і відмовляють в екстрадиції через безпекову ситуацію.
[Останнім часом] це трошки покращилось, нам вдалося екстрадувати низку осіб. Тому для нас це не є формальністю. Ми будемо вживати всіх заходів, але передбачити все на 100 відсотків і стверджувати, що екстрадують ту чи іншу особу, дуже складно.
А зараз що відбувається? Ізраїль щось вам відповів щодо них?
Ні. Зараз ми в процесі надсилання екстрадиційного запиту. Я нагадаю, він надсилається через Офіс генерального прокурора, а готується в нас. Поки ще готуються документи.
“Ми продовжуємо досліджувати епізод за участі Умєрова”
В одному з епізодів справи Міндіча фігурує Рустем Умєров, голова Ради національної безпеки й оборони та колишній міністр оборони. Згідно з підозрою Міндічу, Міноборони не хотіло закуповувати в компанії Міндіча бронежилети через неналежну якість. На записах прослуховування він умовляє Умєрова купити ці бронежилети. Той обіцяє допомогти, але зрештою міністерство нічого не купило. Чи вбачає слідство якісь порушення з боку Умєрова?
Ми продовжуємо досліджувати цей епізод, витребовувати відповідні документи від Міністерства оборони, від виробників [бронежилетів]. Наразі пан Умєров має статус свідка. Ми продовжуємо досудове розслідування та в разі якихось знахідок, безумовно, будемо реагувати. Наразі стверджувати, що [в діях Умєрова] є ознаки складу злочину, передчасно. В діях іншої особи, яка впливала, склад злочину наявний, йому повідомлено про підозру.
В підозрах у справі Міндіча також ішлося, що до складу його злочинної організації входивУ підозрах йшлось, що спільники Міндіча в "Енергоатомі" між 16 жовтня та 26 жовтня 2025 року залучили до своєї злочинної організації "одного із заступників керівника САП". До цього "Українська правда" зафільмувала, як заступник керівника САП Андрій Синюк зустрічається з адвокатом Олексієм Менівим, який часто відвідує будинок на вулиці Грушевського, де жив Міндіч. Самі Синюк і Менів стверджували, що зустрічалися як давні друзі й справу Міндіча не обговорювали. 21 листопада Синюк звільнився за власним бажанням. один із прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури. Це Андрій Синюк, колишній заступник голови САП?
Наразі не можу прокоментувати. Ми можемо коментувати окремі посади, не коментуючи прізвищ. [Про конкретних осіб можемо говорити], лише коли повідомляємо про підозру.
А йому підозру не оголошували?
Підозри такій посадові особи не було.
Чому тоді в підозрах іншим фігурантам було вказано, що він входив до злочинної групи?
Наразі даній особі про підозру не повідомлено. Більше я коментувати не можу через таємницю досудового розслідування.
Слідство з'ясувало, що в ЕнергоатоміПАТ "Енергоатом" — державне підприємство з річним доходом у 200 мільярдів гривень, яке є оператором чотирьох атомних станцій України. діяла схема, вказана в матеріалах слідства під назвою “шлагбаум”. За версією слідства, довірені особи Тимура Міндіча вимагали в постачальників Енергоатому відкати. А якщо ті відмовлялись, їм просто не платили гроші за поставлену продукцію.
Але, наскільки я розумію, у справі фігурують лише дві компанії, які, ймовірно, платили відкати: “Еласт Атом” та бориславський завод РЕМ. У них були контракти з Енергоатомом на невеликі суми. Якщо, за версією слідства, розкрадання були масштабними, чому задокументовано лише ці два епізоди?
Ми переконані в доказах у цій справі та в наявності так званих предикатів у ній. Це те, що дає можливість стверджувати щодо фактів легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Ми працюємо, бачимо перспективу. Повторюсь: вилучено дуже багато документів, зараз призначаються експертизи, зіставляються аудіозаписи з наявними документами, з бухгалтерією. Тому, я думаю, в межах цієї справи ми побачимо й інші епізоди. За наявності й доведеності будемо ці епізоди також інкримінувати фігурантам.
Але, напевно, компанії-постачальники Енергоатому не мають великого бажання зізнаватись у тому, що вони давали хабарі. Це ж злочин, я так розумію.
Безумовно. Але я хочу наголосити, що той, хто повідомить нам [про давання хабаря] завчасно — до того моменту, як ми це розкриємо — це сприятиме і слідству, і тим, хто давав хабарі. За умови, що особа повідомить, що давала хабарі посадовій особі Енергоатому чи міністерства за вимушених обставин. Це буде розцінюватися як співпраця зі слідством.
І може звільнити від кримінальної відповідальності?
Абсолютно точно. Саме в цьому випадку, якщо це зробити до того, коли ми це встановимо й повідомимо про підозру про давання хабаря посадовій особі.
“Не можемо коментувати нікнейм Алі-Баба до процесуального статусу”
28 листопада ваші підлеглі влаштували обшук удома в колишнього голови Офісу президента України Андрія Єрмака. Ці слідчі дії відбувалися у справі Тимура Міндіча?
Я не можу це прокоментувати. Це таємниця досудового розслідування щодо того, в межах якого кримінального провадження ці слідчі дії відбувалися.
З листопада ширяться чутки, що Єрмак фігурує в неопублікованій частині плівок як Алі-Баба. Чи дійсно це так?
Не можу коментувати. Ми можемо коментувати, коли повідомляємо про підозру, тоді називаємо ці нікнейми. Щоб, наприклад, сказати, що людина фігурує під нікнеймом Сигізмунд і, на нашу думку, це — колишній міністр енергетики. І щоб це зрозуміли люди, які слухають опубліковану частину аудіозаписів, і суд, коли ми обираємо запобіжний захід. У цьому випадку до будь-якого процесуального статусу особи ми цей нікнейм коментувати не можемо.
Ваш колега, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко був більш говіркий і казав, що “Алі-Баба нарізає силовикам завдання щодо тиску на антикорупційні органи”, явно натякаючи на Андрія Єрмака. І невдовзі після цього відбувся обшук в ексголови Офісу президента, після чого він подав у відставку. Чи було метою обшуку позбутися Єрмака і домогтися його відставки, враховуючи його роль у позбавлені незалежності антикорупційних органів?
Я вам абсолютно точно скажу, що ми маємо стояти осторонь кадрових питань і будь-яких політичних рішень. Ми не залучені до цього процесу. Наша справа — розслідувати, документувати, доводити й передавати докази до суду. Тому метою обшуку є винятково процесуальна дія на підставі рішення суду. Метою обшуку є зібрати необхідні для справи докази, які можуть підтвердити або спростувати причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення. Але точно мотивами не були якісь кадрові рішення, це не наша справа. Ми — незалежний антикорупційний орган і втручатися в політику нам заборонено законом.
Чи вилучили ви в Єрмака телефон і чи отримали до нього доступ?
Не можу сказати, що ми вилучили. Це таємниця досудового розслідування. Слідство триває.
“Обговорювали з президентом, як позбавити правоохоронний блок політичного впливу”
“Українська правда” з посиланням на анонімні джерела писала, що “наприкінці першого тижня операції “Мідас” Володимир Зеленський покликав на зустріч керівників НАБУ й САП, втім, розмова не пішла”. Чи справді була така зустріч і чи дійсно знайти спільну мову не вдалось?
У нас були зустрічі з президентом і до "Мідасу", і після "Мідасу", і, напевно, ще будуть зустрічі. Я ніколи не характеризував їх через емоційну призму: "пішла" чи "не пішла" розмова. Ми просто доводимо свої аргументи, умовно кажучи, й чуємо відповідь та аргументи президента.
Ця розмова була про операцію "Мідас"?
Про операцію "Мідас" і про наслідки. Не про конкретне кримінальне провадження. [Не хочу], щоб наші слухачі та глядачі переживали, що ми розголошуємо якісь дані особам, які поза межами слідства, і розмовляємо [з ними] про предмет кримінальних проваджень. Ні. Операція "Мідас" мала певні наслідки, і вона й повинна мати певні наслідки — це усунення корупційних ризиків в Енергоатомі, у міністерствах, усунення тієї ж схеми “шлагбаум”. І це вимагало якихось рішень на рівні керівництва держави для того, щоб виправити ситуацію. І, безумовно, це ми обговорювали.
А хто був ініціатором зустрічі?
Тоді — президент України.
І що він хотів до вас донести, чи що дізнатись?
Я думаю, йому важливо було дізнатися про корупцію. Він дійсно питав, які саме корупційні схеми виявлено в Енергоатомі, в міністерстві й що з цим, на нашу думку, можна робити.
“Українська правда” писала про ще одну зустріч за участі президента, яка відбулася вже після обшуку в Андрія Єрмака. І там, за даними УП, крім вас і керівника САП, іще були тодішні віцепрем’єр Михайло Федоров і голова СБУ Василь Малюк. Що обговорювалось на тій зустрічі?
Проведення реформ. У тому числі й посилення інституційних спроможностей правоохоронних органів, невтручання в наші розслідування, необхідність сприяння антикорупційним органам. Такі речі ми дійсно проговорювали. Про жодні кримінальні провадження чи конкретно обшуки ми не говорили.
І президент не цікавився обшуком у голови його Офісу?
Він же дізнався про цей обшук, вже коли були повідомлення в медіа.
Подробиць тоді було мало.
Ми не уповноважені розповідати президенту подробиці кримінальних проваджень. Як і будь-якій іншій особі до того моменту, коли слідство вважатиме це за потрібне.
Невдовзі з СІЗО відпустили детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова21 липня СБУ оголосила підозру в підготовці до сприяння державі-агресору детективу НАБУ Руслану Магамедрасулову. Спецслужба стверджувала, що разом із батьком-фермером він збирався продати насіння технічних конопель у російську республіку Дагестан. Ця справа стала однією з підстав для позбавлення незалежності антикорупційних органів. Магамедрасулов заперечував вину й наполягав, що насправді допомагав батькові продати насіння в Узбекистан. На його думку, справу сфабрикували у відповідь на його участь у розслідуванні справи Міндіча. Магамедрасулов був причетний до встановлення прослуховування у нього вдома. На початку грудня суди відпустили Магамедрасулова та його батька з під варти., який також розслідував справу Міндіча. Також відпустили його батька й ще одного детектива, Віктора ГусароваВіктор Гусаров — детектив закритого підрозділу НАБУ “Д2”. СБУ затримала його 21 липня 2025 року за підозрою в державній зраді. За версією слідства, з 2012 до 2015 року він, будучи працівником МВС, передавав дані з закритої бази АРМОР працівнику управління державної служби охорони Дмитру Іванцову, який був завербований ФСБ та в 2014 році переїхав до окупованого Криму. Сам Гусаров не визнав вину. Він підтвердив, що дійсно пересилав дані Іванцову, але не знав, що його завербували. Справа Гусарова в тому числі була однією з формальних підстав позбавлення антикорупційних органів незалежності. 10 грудня суд відпустив Гусарова з під варти під домашній арешт.. Чи було це предметом обговорення на цій зустрічі? Можливо, вона вплинула на те, що їх відпустили?
Жодного разу з президентом не обговорювалась необхідність відпустити ні Руслана, ні Гусарова з-під варти. Я вважаю і комунікував це публічно, що це ж не президент має відпускати. Має відпускати суд, який повинен нормально працювати. А від вищого керівництва держави вже залежить, якими в нас будуть суди. Чи буде проведено реформу, чи будуть вони за надуманими підставами закривати наших детективів. Ось це питання важливе.
Питання не в "пане президенте, відпустіть того чи іншого". Це не питання до президента. Це питання до судової системи. А ось питання до влади в цілому, як вона цю систему бачить, чи буде вона її оздоровлювати, чи буде в детектива, затриманого за надуманою підозрою, можливість доступу до правосуддя, можливість банально оскаржити рішення Печерського суду в апеляційному суді. [Нагадаю, що] до останнього моменту Київський апеляційний суд жодного разу не розглянув жодного клопотання про скасування рішення першої інстанції про запобіжний захід [Магамедрасулову та його батькові]. Ось це питання ключове.
[Інше питання] — як зробити так, щоб позбавити правоохоронний блок політичного впливу, щоб не виконувати потенційного політичного тиску або вказівок неуповноважених, позапроцесуальних осіб. Оце ми обговорюємо і з президентом, і з Кабміном зараз, і надсилаємо свої пропозиції уряду.
Я нагадаю, що є рамка підписана [віцепрем’єром з євроінтеграції] Тарасом Качкою і єврокомісаром з питань розширення Мартою Кос, яка стосується якраз посилення інституційної незалежності НАБУ і САП, а також Офісу генпрокурора, Служби безпеки й Державного бюро розслідувань. Щоб речі, які відбувалися з липня, були неможливими. І щоб ніхто не втручався в роботу один одного, і люди не опинялися за ґратами без будь-яких підстав.
І як на цю критику тоді відреагував президент?
Після цього президент анонсував, зокрема те, що буде внесено законопроєкт про реформу Державного бюро розслідувань і [висловив] низку інших ідей. Тому подивимося за підсумками. Наразі є документи, підписані Україною і Європейським Союзом, є вимоги щодо вступу України в Євросоюз. Вони стосуються, знову ж таки, і Офісу генпрокурора, і ДБР, і Служби безпеки України. Тому побачимо, як буде розвиватися ця ситуація. Я не уповноважений давати політичних оцінок. Це заборонено законом. Я в такий спосіб просто дискредитую і наші справи, й нашу роботу.
Усе ж таки звільнення ваших детективів — це наслідок зустрічі з президентом?
Я думаю, звільнення детективів — це наслідок ухвалення відповідних рішень судів.
Чи обіцяли ви на цій зустрічі не чіпати Єрмака чи Умєрова?
А як ви вважаєте?
Я не знаю.
Ми такого не можемо пообіцяти — когось не чіпати. Якщо щодо когось є відповідні докази, ми його будемо чіпати, будемо притягати [до відповідальності].
“У справі Тимошенко може чинитися тиск на експертів”
У січні НАБУ й САП оголосило в розшук Ростислава Шурму, колишнього заступника голови Офісу президента, за підозрою в розтраті чужого майна. За версією слідства, сонячні станції, які належать йому та його брату, отримували гроші з України, але постачали електрику на окуповані території. Шурма це заперечує. Він перебуває в Німеччині, а його брат — в Австрії. Яка перспектива їхньої екстрадиції?
Відповідь буде аналогічною тій, що й про Ізраїль. Безумовно, в нас є досвід екстрадиції людей з Німеччини. Але з Австрії, наприклад, у нас такого досвіду наразі немає. У тому числі тому, що фігуранти використовують оцей аргумент, що тут небезпечно, що тут іде війна.
Від себе ми зробимо все належно. [Усе залежить від того,] як наші партнери будуть іти назустріч. Я дуже сподіваюсь, що нам вдасться.
Ще одна справа цього року — це справа Юлії Тимошенко, яку ви запідозрили в спробі підкупу депутата від коаліції. Докази у справі — дані з прослуховувань та 40 тисяч доларів, знайдених в офісі депутатки в пакеті “Нової пошти”. Але Тимошенко каже, що це її особисті заощадження, і стверджує, що аудіозаписи сфабриковано. А також звинувачує вас у політичному переслідуванні, а НАБУ називає “дешевою піар-агенцією”. Що ви можете на це відповісти? І які перспективи справи Тимошенко?
На моє глибоке переконання, звинувачення в політичному переслідуванні чи замовленні — це винятково лінія захисту. Тому що ми притягуємо до відповідальності як представників так званої опозиції, так і влади. Ми щойно, під час нашої розмови, говорили про кілька справ, які безпосередньо стосуються чинної влади. У нас немає диференціації: опозиція це чи влада. Якщо особа дотична до корупційних злочинів, ми притягуємо її до відповідальності. А оцінювати має суд. Крапку в цій дискусії має поставити обвинувальний чи виправдувальний вирок суду.
Єдине питання: за нашою інформацією, може чинитися тиск на експертів у даній справі, тому що ми призначили низку експертиз. Справа для нас не є складною, там буде небагато епізодів. За відсутності втручання й тиску на Міністерство юстиції чи на окремих експертів будь-якої установи, зокрема й Міністерство внутрішніх справ, справа має рухатися відповідно до строків і піде до суду.
Ми ще будемо перевіряти цю інформацію, але вже надходять сигнали щодо спроб вчинити тиск та якось поговорити з тими чи іншими посадовцями, з експертами щодо експертизи в даному кримінальному провадженні.
З боку особисто Юлії Тимошенко?
Я не можу сказати. З боку різних людей. І нас це бентежить і турбує. Я хочу застерегти від втручання в діяльність експертів усіх, хто має це на меті.
“Ми ніколи не скаржимось на тиск. Скаржаться ті, хто бояться”
Нещодавно ви звітували перед медіа про роботу за останнє півріччя, і там скаржились, що тиск на НАБУ й САП триває. Зокрема, керівниця відділу детективів, який розслідує злочини у сфері оборони, знайшла вдома пристрій для прослуховування. На вашу думку, хто й навіщо цим займається?
По-перше, ми ніколи не скаржимось на тиск. Ми інформуємо суспільство про тиск. Скаржаться ті, хто бояться. Ми тиску не боїмося.
По-друге, ми встановлюємо осіб, [які встановлювали прослуховування], ми зареєстрували відповідне кримінальне провадження. Наразі не можу повідомити подробиці, щоб йому не нашкодити, але у разі досягнення певного результату обов'язково поінформуємо суспільство.
Сьогодні буквально перед нашим інтерв'ю я побачив що пані Анастасія РадінаНародна депутатка від "Слуги народу", керівниця комітету з антикорупційної політики. викликала нас на засідання антикорупційного комітету, зокрема щодо справи “Мідас”. Вона викликала також представників Служби безпеки України. Можливо, буде нагода обговорити з ними і це питання.
Ми зверталися до них із відповідним листом. Вони відповіли, що до цього не причетні. Нещодавно від тимчасового виконувача обов'язків керівника СБУ надійшов лист у тому числі з проханням надати всю наявну інформацію щодо цього [прослуховування]. І, власне, вони готові сприяти в розслідуванні, хто ж це міг бути. Подивимось. Ми свою справу робимо.
Особисто ви помічали, що за вами стежать?
Я не озираюся. Мені це нецікаво. Стежать і стежать, прекрасно. Аби це робили в рамках закону, оце важливо. Я не проти, якщо будуть стежити за будь-ким, якщо це буде робитися відповідно до норм і приписів законодавства. І якщо це не буде цілеспрямована діяльність на збір компромату для якогось тиску.
Раніше ви казали, що через недосконале законодавство часто відбуваються витоки з ваших справ, що заважає слідству. Чи є якийсь прогрес щодо розв'язання цих проблем?
Жодних позитивних зрушень на законодавчому рівні немає. Нагадаю, наприклад, ситуацію щодо доступу до Єдиного реєстру судових рішень. Наразі будь-яка особа, правоохоронець або суддя будь-якого суду в Україні, який має повний доступ до Реєстру судових рішень, може спокійно переглядати ухвали Вищого антикорупційного суду, зокрема ухвали про обшук. Оскільки, коли виноситься ухвала суддею Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на обшук, вона вноситься в реєстр. У цей момент посадові особи Служби безпеки України чи, наприклад, Національної поліції, чи будь-який суддя може це подивитися. А якщо ти знаєш про наявність ухвали, ти можеш зрозуміти, що протягом місяця до тебе можуть постукати, прийти з обшуком детективи Національного антикорупційного бюро. Це ситуація не окей.
І в нас були такі випадки. Ми знаємо про випадки перегляду наших ухвал про проведення обшуків навіть у справі “Мідас” працівниками Офісу генпрокурора чи Служби безпеки України. З якого дива й що це таке? Це було вже після проведення обшуків, але що такого цікавого для цих працівників є в ухвалах про обшук? Щоб закрити цю діру, потрібні законодавчі рішення.
Так само у нас немає незалежного автономного прослуховування, тобто ми мусимо просити Службу безпеки України, коли ми когось прослуховуємо. Тому ми часто не використовуємо цей інструмент, щоб не розкривати, щодо кого ми проводимо слідчі дії.
Так само й з експертизами: у нас немає незалежної експертної установи. Через це існує постійний ризик витоку інформації, коли ми призначили експертизи. І так само існує постійний ризик тиску на експертів — із цим ми стикаємося постійно.
Жодного прогресу в усіх питаннях, які я перерахував, немає. А більшість із них лежить якраз у полі законодавчих змін.
А законопроєкти про ці зміни подано?
Один законопроєкт щодо доступу до реєстрів зараз перебуває в парламенті. Він не рухається.
Щодо експертиз ми зараз комунікуємо з Кабміном, щоб уряд вніс відповідний законопроєкт до парламенту. Але я скептично налаштований щодо перспектив голосування в парламенті за якісь посилення антикорупційної інфраструктури.
А чи є якийсь прогрес у тому, щоб ви могли займатися таємним прослуховуванням незалежно від Служби безпеки України?
У нас є меморандум, підписаний з СБУ ще позаминулого року. Ми зараз робимо свою технічну частину. Будуємо відповідний моніторинговий центр, канали зв'язку, щоб отримати цей незалежний канал прослуховування без Служби безпеки України, без їхніх технічних можливостей. Меморандум таємний, багато розповісти не можу. Ми закінчимо найближчим часом нашу частину роботи, далі поінформуємо про це Службу безпеки України й подивимося вже, як вони будуть робити свою частину роботи для того, щоб ми змогли отримати цю технічну можливість.
Минуло понад пів року після спроби влади позбавити вас незалежності. На вашу думку, після кадрових змін в Офісі президента цей ризик зник, чи такі спроби ще можливі в майбутньому?
Ми завжди працювали під тиском і завжди маємо бути готові до цього тиску. Якщо тиску на нас немає, ми або перемогли корупцію, або перестали працювати. Тому ми до цього готові. Про будь-які спроби будемо інформувати суспільство.
Чи можуть вони потенційно бути в майбутньому? Теоретично. Чи ми хочемо, щоб вони були? Точно не хочемо. Ми хочемо спокійно працювати на благо України та українського народу. Тож подивимось.
