Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про дострокові вибори в країні, які мають відбутися 24 березня.
Про це вона заявила під час пленарного засідання данського парламенту, повідомляє Politico.
"Я порекомендувала королю Фредеріку провести вибори 24 березня", – заявила Фредеріксен .
До закінчення повноважень парламенту поточного скликання залишилося менше як рік. Вибори мали відбутися не пізніше 31 жовтня.
Однак, як зазначає видання, рішення про перенесення дати голосування, ймовірно, ґрунтується на стрімкому зростанні підтримки керівної Соціал-демократичної партії Фредеріксен внаслідок агресивних погроз президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію.
У своєму виступі Фредеріксен прямо згадала про напруженість у відносинах Копенгагена з Вашингтоном і сказала, що її тимчасовий уряд буде пильним у період до виборів у березні.
"Попри те, що зараз у Данії триває передвиборча кампанія, світ не чекає. Як всім відомо, конфлікт навколо Гренландії ще не закінчився. Уряд, звичайно, продовжуватиме дбати про інтереси Данії", – зазначила прем’єрка.
Politico зазначає, що соціал-демократи зазнали поразки на загальнонаціональних муніципальних виборах у грудні 2025 року, але рейтинг партії стрімко зріс завдяки "палкому захисту Фредеріксен суверенітету Данії".
Згідно з останніми опитуваннями виборців, партія прем'єр-міністерки може набрати 22% голосів, що майже вдвічі перевищує прогнозований результат її найближчих конкурентів, "Зелених лівих".
Партія Фредеріксен наразі перебуває у коаліції з лібералами-центристами та поміркованими, але багато прогресивних прихильників її партії закликають до більш тісної співпраці з лівими групами.
Вона відмовилася сказати, з ким вона буде прагнути керувати, якщо виграє майбутні вибори, додавши, що може уявити собі повторне партнерство з "політичним центром" так само легко, як і союз з лівими.
"Я заздалегідь нічого не виключаю. У часи, в яких ми живемо, я утримаюся від висунення ультимативних вимог", – сказала Фредеріксен.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
