Два роки тому відбувся другий тур виборів президента. Що з обіцянок Зеленського виконано, а що – ні

Два роки тому відбувся другий тур виборів президента. Що з обіцянок Зеленського виконано, а що – ні

Два роки тому відбувся другий тур виборів президента. Що з обіцянок Зеленського виконано, а що – ні Фото: УНІАН

Два роки тому, 21 квітня 2019-го, українці у другому турі обирали президента України між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським. Зеленський переміг із 73,22% голосів, а експрезидент України Петро Порошенко отримав 24,45%. Суспільне аналізує передвиборчі обіцянки кандидата Зеленського, які він дав до своєї інавгурації.

Від початку каденції Володимир Зеленський виконав 23% обіцянок, 18% залишились невиконаними, а ще 59% – у процесі. Усього президент перед виборами дав народу 34 обіцянки, зазначає “Слово і діло”.

Виконані обіцянки

1. Повернення військовополонених моряків

Я спілкувався із матерями наших моряків, і я зроблю все, щоб їх повернути”, – казав на брифінгу після другого туру виборів тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський. Згодом вже президент Володимир Зеленський 7 вересня 2019 року зустрічав літак з українськими моряками. Додому українців повернули в рамках обміну утримуваними особами з РФ. Також з полону вдалося визволити політв’язнів Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Павла Гриба, Володимира Балуха та інших. Однак Україна передала Кремлю громадян, яких ті просили звільнити.

Український режисер Олег Сенцов виходить з літака під час повернення в Україну з РФ політв'язнів, аеропорт "Бориспіль", 7 вересня 2019 р. В рамках обміну в Україну повернулися 24 українських військовополонених моряка і 11 політв'язнівФото: УНІАН

Український режисер Олег Сенцов виходить з літака під час повернення в Україну з РФ політв'язнів, аеропорт "Бориспіль", 7 вересня 2019 року

2. Вийти з бізнесу

Я виходжу з бізнесу, я виходжу з "Кварталу 95," я не буду виходити 5 років, як хтось, з якоїсь фабрики”. Про це кандидат Володимир Зеленський сказав у ефірі програми “Право на владу” 18 квітні 2019 року, за три дні до другого туру виборів. Свого слова Зеленський дотримав: з травня 2019 року перестав займатися підприємницькою діяльністю і почав отримувати зарплату винятково в Державному управлінні справами, згідно з його електронною декларацією.

3. Залишити "Квартал-95"

Актори "Студії Квартал-95" Володимир Зеленський та Євген Кошовий під час зйомок телешоу "Вечірній квартал" в Києві, 11 грудня 2015 р.Фото: УНІАН

Актори "Студії Квартал-95" Володимир Зеленський та Євген Кошовий під час зйомок телешоу "Вечірній квартал" в Києві, 11 грудня 2015 р.

“Добрий вечір, так, більше тексту немає. Я вас люблю.” Так Зеленський попрощався із глядачами з “Ліги сміху”. У випуску, який опублікували вже після обрання Володимира Олександровича президентом, він вийшов на сцену, поцілував Євгена Кошового у лисину, віддав мікрофон та пішов до дружини у зал. Решту концерту він дивився з глядацького місця. Водночас, частина “кварталівців” опинилися у його команді - зокрема, колишній співвласник студії, а нині перший помічник президента Сергій Шефір, екс-продюсер студії і донедавна заступник голови ОП Сергій Трофімов, колишній юрист студії, а нині голова СБУ Іван Баканов, екс-сценарист Юрій Костюк, який нещодавно пішов з посади заступника голови ОП.

Невиконані обіцянки

1. Позбутися кортежів

“Я хочу позбавитись в цілому від кортежів”, – казав Зеленський на брифінгу у своєму виборчому штабі після другого туру виборів 21 квітня 2019 року. Однак станом на зараз президентський кортеж нікуди не подівся, йдеться у розслідуванні програми “Схеми”. Журналісти зафіксували, що кортеж президента налічує кілька авто. На чолі – машина з проблисковим маячком, яка дозволяє президенту не чекати у заторах.

Ще будучи кандидатом, Зеленський у інтерв’ю виданню РБК за три дні до другого туру виборів обіцяв: “...буду стояти у заторах, я не збираюсь перекривати дороги. Ну пробки — це кошмар. Чому через політиків мають страждати люди?”

Водночас Зеленський передав літак і вертоліт Державного управління справами у розпорядження Міністерства оборони України.

Читайте також: Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу

2. Передати президентські резиденції дітям

“Нехай у цих резиденціях живуть дітки якісь. Ну якісь табори відпочинку, якісь люди, яким це дійсно потрібно. Ці резиденції — я не бачу в них взагалі ніякого сенсу. Коли ми їздимо по Європі, ми бачимо старі резиденції королів, що це сьогодні? Це все – для екскурсій", – казав Зеленський за кілька днів до виборів в інтерв’ю РБК-Україна.

У липні 2020 року вже президент переїхав на держдачу у Конча-Заспі. Про переїзд Президента першими повідомили журналісти-розслідувачі видання "Схеми". Ремонт "будинку №29" розпочався наприкінці 2019 року. Майже 200 тисяч гривень із державного бюджету було витрачено на послуги з "аварійно-відновлювальних робіт з поточного ремонту будинку", ще 110 тисяч гривень пішло на "ремонт системи пожежної сигналізації" – про це свідчать дані з сайту публічних закупівель "Prozorro".

Водночас у пресслужбі Офісу президента зазначили, що президент користуватиметься державною дачею тимчасово.

"Глава держави у липні 2020 року продав будинок у с. Іванковичі в Київській області. Крім того, Володимир Зеленський здійснив продаж земельної ділянки, на якій розташований проданий будинок. Президент України з сім’єю тимчасово проживатиме у державній резиденції "Конча-Заспа"", — зазначили в ОП.

Зараз минає п’ятий місяць "тимчасового" проживання президента та його сім’ї на держдачі. І, на думку професора політології Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, у цьому нічого поганого немає. Однак це свідчить і про те, що Зеленський на момент виборів не розумів, що він може робити, а що ні.

"Президент має жити у такому приміщенні, яке пристосоване для державних справ і в тому числі і захищене. Не тільки фізично, але і у певному кіберпросторі. Виходячи з цього, очевидно, що його приватний будинок не підходив до цих цілей, і тому в принципі те, що Зеленський переселився на державну дачу, у цьому нічого поганого немає. Але той факт, що він давав обіцянку, про те, що він віддасть її дітям, це власне говорить, що він абсолютно не зрозумів, куди він йде, що від нього буде вимагатися і що він може робити, а що він не може робити," — вважає професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Однак, на думку аналітика комітету виборців України Дениса Рибачка, виборці Зеленському ще довго будуть згадувати цю обіцянку, якої він не дотримався.

"Це насправді типова ситуація, коли той популізм, який Зеленський використовував під час виборчої кампанії, зараз обертається проти нього", – переконаний Рибачок.

“По деяким обіцянкам Зеленський зрозумів , що вони були трохи романтичні і в реальній практиці їх виконати буде або важко або вони викличуть певні проблеми, - зазначає політолог Володимир Фесенко. - Він дивився як пересічний громадянин, коли обіцяв з їхати з Банкової , але тут з'ясувалося, що функціонально все ж доведеться там попрацювати, плюс це витрати додаткові.”

Фесенко вважає, що виборці Зеленського голосували не за обіцянки, а “очікування”: “Для більшості виборців, які підтримали Зеленського, він був інструментом усунення старих еліт.”

2. "Нові обличчя" у владі

"Ми будемо призначати нових людей, нових людей!", – наголошував на брифінгу після другого туру Зеленський. На ідеології про "нові обличчя у політиці" будувалася більша частина політичної кампанії президента, а згодом і його партії, вважає аналітик Денис Рибачок.

"Принаймні, на цьому намагався робитись акцент, що в політику прийдуть нові, часто молоді люди, які не пов'язані з якимись корупційними схемами, які не пов'язані з якимись олігархами, і от вони будуть змінювати країну."

Однак цю обіцянку президент порушив на наступний день після інавгурації, коли своїм указом призначив Андрія Богдана головою свого офісу. Адже Андрій Богдан вже працював у політиці, зокрема був заступником міністра юстиції в уряді Тимошенко і заступником міністра Кабміну в уряді Азарова, а отже підпадав під дію закону про люстрацію. Одним із заступників Богдана став Руслан Рябошапка, теж не нове обличчя у владі – він уже був заступником міністра юстиції за Яценюка.

"Сама по собі ця обіцянка була безглуздою, бо справа ж не у нових обличчях, справа у новій якості. Зараз Зеленський повертає до влади багатьох дуже старих політиків. У тому числі регіоналів. Це Татаров горезвісний, це Бабіков, це Андрій Смирнов, він працював з регіоналами, певний час була спроба повернути Піскуна, Кравчука і Фокіна, і це все можна продовжувати... Я вже не кажу про місцевий рівень. До прикладу, Одеса: там старі обличчя при владі. Так само інші міста. Дуже багато людей, які співпрацювали з “регіоналами” або з іншими політичними силами, які вже канули", – каже професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Володимир Фесенко, у свою чергу, вважає, що саме завдяки уособленню “нових” людей Зеленський і досі залишається найпопулярнішим політиком в Україні:

“Зеленський зберіг значну частину своїх прихильників. Це люди, які не хочуть підтримувати представників старої політичної хвилі. Головний мотив голосування за Зеленського в 2019 році – запит на оновлення, на те, щоб замість старих політичних еліт до влади прийшли нові люди. І Зеленський поки що залишається уособленням цього запиту. До нього, як правило, немає особистісних претензій – він особистісно не пов'язаний із якимось конфліктами, скандалами, звинуваченнями у корупції”, – каже Фесенко.

Обіцянки, які президент ще може виконати

Залишитись у країні після завершення каденції, не балотуватися на другий президентський термін, завершити війну на Донбасі та повернути усіх військовополонених — усе це також обіцяв Зеленський і на усе це президент має три роки.

Риторика Зеленського з роками на посаді помітно змінилась, каже аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок. Якщо як кандидат Зеленський обіцяв "революційні речі", то зараз як президент говорить про більш реалістичні.

"Він намагається обіцяти якісь речі, які можна буде більш чітко виконати, і у нього проявляється зворотна риса — він навпаки критикує вже своїх опонентів, у даному випадку опозиційні сили, за те, що вони якраз говорять якісь популістичні речі. Це виглядає трохи кумедно, бо Зеленський сам побудував свою політичну кар’єру на популізмі", – зазначає він.

Керівниця аналітичного порталу "Слово і Діло" Катерина Пітєніна зазначає, що президент також продовжує давати суперечливі обіцянки, "наприклад, про власну вакцинацію. Він обіцяє, що, з одного боку вакцинуватиметься одним із перших, а з іншого боку, що вакцинуватиметься власним коштом. І, вакцинувавшись, таким чином одну обіцянку виконує, а іншу – провалює. Тобто деякі речі в риториці є досить дивними".

Пітєніна також зазначає, що деякі з обіцянок важко назвати виконаними, хоча по факту так і є. Так, Зеленський обіцяв ініціювати законопроєкт про імпічмент президента й ініціював його. "Обіцянка виконана. Але, якщо занурюватися вглиб, то в експертів є чимало запитань до цього закону", – додає вона.

Зеленський певним чином підлаштовується до політичної системи і повертається до старої закулісної політики, вважає професор політології Олексій Гарань: “Якщо раніше було таке бачення, що я привів нову силу і ми усе будемо робити по-новому. Раз, раз, раз — турборежим, монобільшість. А потім виявилося, ап... що це значить, монобільшість розповзається, у нього немає голосів, щоб затверджувати певні кандидатури. З’являється кнопкодавство, він йде по допомогу до олігархічних фракцій, тобто він і люди довкола нього, вони починають грати в ту гру, яка притаманна політиці в цілому. Я не кажу, що тільки українській політиці, а взагалі політиці в цілому. Якісь закулісні домовленості і так далі.”

Яка підтримка Зеленського зараз і від чого залежить його рейтинг

Зеленський виграв би перший тур президентських виборів, якби вони відбулися зараз. Про це свідчать результати соціологічного опитування групи "Рейтинг". "За" готові були проголосувати 24,7% респондентів (серед тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором). А його найближчі конкуренти – лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко (13,9%) та лідер проросійської партії "ОПЗЖ" Юрій Бойко (12,6%).

Президент України, кандидат в Президенти України Петро Порошенко, кандидат в Президенти України Володимир Зеленський стає на коліна під час дебатів на НСК "Олімпійський", в Києві, 19 квітня 2019 р.Фото: УНІАН

Президент України, кандидат в Президенти України Петро Порошенко, кандидат в Президенти України Володимир Зеленський стає на коліна під час дебатів на НСК "Олімпійський", в Києві, 19 квітня 2019 р.

Керівник соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович пояснив, що протягом двох років підтримка Зеленського відбувається “хвилями” і це пояснюється безпосередніми діями Зеленського: “Спочатку відбувається певне зниження, потім робиться якийсь крок президента чи влади української і відбувається зростання рівні підтримки. Найбільш показовим, напевне, є звільнення заручників у 2019-му – довіра до Зеленського, і рейтинг “Слуги народу” і рейтинг самого Зеленського, і довіра до нього, і ситуація в державі як опосередкована оцінка, сильно покращились”.

Серед кроків, які можуть вплинути на рейтинг у майбутньому, за словами Антиповича, - боротьба з корупцією, яка декларувалася протягом цих двох років.

“Показовим, найближчим до сьогодні, можна вважати рішення РНБО про заборону спочатку трьох каналів, потім про санкції щодо Медведчука. Для українців це так само дуже резонансно, українці це підтримали і рейтинги виросли”, – зазначає соціолог.

Найбільш важливі для українців обіцянки – завершення війни, економічне зростання, “посадки”.

“За Зеленського голосували напевно як за образ в цілому чесної влади, зміни влади, влади близької до народу і тому тут не можна вичленити якусь одну з обіцянок, – каже Антипович і додає, що українці і надалі залишаються “патерналістами” й очікують, що держава забезпечить щонайменше мінімальні, але достойні пенсії, зарплати, медичне, освітнє забезпечення, особливо в контексті пандемії.– Саме ці кроки в комплексі дають оцінку дій влади і президента зокрема”.

“Ще в кінці минулого року ми фіксували понад 70% людей, які вважали, що держава розвивається у неправильному напрямку і лише 16-17%, які вважали, що держава розвивається у правильному напрямку”, - зазначає Антипович. Станом на квітень ці цифри складають 68% проти 22%. За його словами, на це могло вплинути рішення РНБО щодо Медведчука (58% українців, за даними групи, підтримали це рішення).

Читайте також: Місяць під санкціями: що змінили рішення РНБО проти Медведчука

Політолог Володимир Фесенко серед головних причин падіння рейтингу, крім очікуваного розчарування називає соціально-економічні проблеми, які були викликані пандемією. Розчарування прийшло, зокрема, і через відсутність прогресу щодо врегулювання ситуації на Донбасі: “Хтось хотів швидкого миру. Але швидкого миру зусиллями тільки однієї сторони не може бути, на жаль. Без зустрічних рухів Росії миру не буде. Це зрозумів і сам Зеленський.”

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди