Колишній очільник Міненерго та Мін'юсту Герман Галущенко, якому правоохоронці оголосили про підозру у справі з масштабних розкрадань в енергетиці "Мідас", 16 лютого оскаржив у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) своє "незаконне затримання". Проте, суд частково задовольнив скаргу, залишивши експосадовця під вартою до обрання запобіжного заходу, який розглядатимуть 17 лютого.
Про це із зали суду повідомила кореспондентка Суспільного.
15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру за двома статтями ККУ — "створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній" й "легалізація майна, отриманого незаконним шляхом". Слідство стверджує, що він причетний до операції "Мідас", що стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
Одним з епізодів легалізації сторона обвинувачення вважає оплату Галущенком навчання дітей у Швейцарії. Сума ймовірної легалізації становить понад 400 мільйонів гривень.
Коментуючи оплату навчання своїх дітей Галущенко у залі суду заявив, що "там все у законний спосіб".
"Це окреме питання, я не хочу на нього відповідати. Але повірте, там все в законний спосіб. Воно звучатиме по підозрі, коли розглядатиметься запобіжний", — сказав він.
Також ексміністр наголосив, що "ніколи не ховався", й, мовляв, все "відбувається як в Росії".
"Коли можна будь кого просто витягнути, одягнути йому що завгодно на голову і потім розповідати, що "чекайте, ми складаємо підозру". Це що, секрет, що у мене діти за кордоном? Це є в матеріалах справи. Я коли свідчення давав, розповів про це", — додав Галущенко.
Також слідство встановило, що з вилученої техніки підозрюваної Людмили Зоріної, яка також фігурує у справі "Мідас", та витягів з електронної пошти – діти експосадовця мають документи на проживання у Швейцарії. Ця інформація підтверджується через запити у Швейцарію.
Щодо деталей затримання експосадовця, то його адвокат заявив у суді, що нібито прикордонники з пункту пропуску подзвонили детективам НАБУ та повідомили, що Галущенко планує перетнути кордон.
Тільки орієнтовно між 6:00 та 06:30 ранку ексміністр висловив бажання покинути пункт пропуску й повернутися до Києва, на що прикордонники повідомили йому, що чекають "гостей". Вже о 9:00 ранку прибули детективи НАБУ. Сам Галущенко був доставлений до Києва близько 19:00 вечора 15 лютого.
Так, заслухавши доводи сторін, ВАКС частково задовольнив скаргу адвокатів колишнього міністра, залишивши його під вартою до обрання запобіжного заходу, який розглядатимуть у вівторок, 17 лютого. Також суд визначив 6:00 ранку 15 лютого 2026 року часом і датою фактичного затримання Галущенка.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
