У Центральній виборчій комісії України прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення РФ. Там заявили, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.
Про це в коментарі Суспільному сказав заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.
За його словами, наразі представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і у межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори.
"Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В рамках цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило. За чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси або референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану" — пояснив посадовець.
Голова "Опори" та членкиня робочої групи ВР з питань проведення виборів і референдуму Ольга Айвазовська — про публікацію FT
Тим часом керівниця громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи ВР з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану.
"Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні", — написала Айвазовська у Facebook.
У статті FT також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки.
Айвазовська наголосила, що аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати".
"Я сподіваюсь, що досвід Будапешта (йдеться про Будапештський меморандум,— ред.) чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.
Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним".
"В парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де почнуть діяти й вмикатись інші інтереси, крім політичних — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна й тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка б могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.
Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у FT.
У коментарі Суспільному перший віцеспікер Ради та очільник парламентської робочої групи з питань проведення виборів і референдуму Олександр Корнієнко заявив, що засідання групи заплановане на четвер, 12 лютого.
Про що йшлося у статті FT
Напередодні газета Financial Times із посиланням на джерела написала, що 24 лютого Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму.
За даними журналістів, Україна вже розпочала планування президентських виборів разом із референдумом. При цьому, як стверджувалось, Білий дім наполягає на тому, щоб обидва голосування відбулися до 15 травня, попереджаючи, що, у разі затримки, Київ може втратити запропоновані американські гарантії.
Офіс президента України не прокоментував запит FT, а посольство США в Україні відмовилося від коментарів.
Парламентська робоча група з питань проведення виборів і референдуму
18 грудня 2025 року в коментарі Суспільному перший віцеспікер Верховної Ради та новообраний керівник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що, імовірно, очолить парламентську робочу групу з питань референдуму та виборів, створення якої ініціює голова фракції "слуг" Давид Арахамія.
Він також розповідав, що у цій майбутній робочій групі його заступницями будуть віцеспікерка Ради Олена Кондратюк, яка в президії парламенту представляє опозицію — партію "Батьківщина", та очільниця парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
22 грудня Арахамія заявив, що у Раді формується робоча група щодо "швидкого" опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
26 грудня відбулось перше засідання групи, під час якого очільник ЦВК Олег Діденко заявляв, що для потенційного проведення президентських виборів першочергово потрібно оцінити всі безпекові ризики. Також є низка інших важливих аспектів: голосування військовослужбовців та українців за кордоном, дотримання стандартів виборчого процесу та визнання результатів легітимними.
Арахамія запропонував членам групи обдумати можливість гібридного голосування – онлайн і офлайн — на виборах в Україні під час війни.
8 січня 2026 року у парламентській групі з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів створили підгрупи народних депутатів. Водночас частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.
Що відомо про вимогу провести вибори в Україні
Президент США Дональд Трамп в інтервʼю Politico 9 грудня 2025 року висловив сумнів щодо демократичного статусу України через відсутність виборчих процесів під час війни та заявив, що, попри воєнний стан, у державі мають відбутись вибори.
В Євросоюзі прокоментували заяву Трампа, зазначивши, що Зеленський є легітимним президентом України та зауважили, що вибори мають відбутися тоді, коли дозволять обставини.
Своєю чергою, голова держави заявив: аби в Україні відбулися президентські вибори, спершу потрібно розв'язати питання безпеки. Для цього він прямо звернувся до США та європейських партнерів Києва, запевнивши, що тоді у наступні 60-90 днів держава буде готова до голосування.
На початку 2025-го Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що, у разі закінчення "гарячої фази війни", парламент скасує воєнний стан в країні та призначить дату виборів.
Також він казав, що вибори без участі військових, українців з тимчасово окупованих територій та тих, хто виїхав за кордон, не будуть справедливими.
Водночас Зеленський казав, що у партнерів Києва є можливості надати Україні "належну безпеку та безпечну інфраструктуру" для голосування, а також змусити Росію гарантувати безпеку цього процесу.
11 грудня торік заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомив, що лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.
