Сквер пам`яті командира 8-го батальйону Української добровольчої армії «Аратта» Андрія Гергерта та воїнів, які віддали своє життя в боях з російським агресором, заклали біля села Олешин Хмельницької міської територіальної громади.
Староста села та організаторка толоки Валентина Базилюк розповіла Суспільному: садити дерева майбутнього скверу прийшли й приїхали більше сотні людей.
Звала саджати дерева жителів свого старостинського округу і всіх побратимів, яким допомагала на фронті протягом семи років, додає Валентина Базилюк.
«Немає дорожчого, ніж віддати життя за побратима, за нас, за Україну. Сьогодні тут зібралися волонтери, громада, яка мене збирала усі ці сім років на передову. Хлопці – бойові командири, з якими я пройшла той шлях на Сході», - розповідає староста Олешинського старостинського округу.
Перше дерево у сквері - матері комбата
Посеред скверу встановили пам’ятний знак. Його відкривають мати комбата Андрія Гергерта Надія із В’ячеславом Івахом, братом 25-річного десантника Дмитра Іваха. Він загинув у бою за Донецький аеропорт.
Надія Гергерт приїхала на толоку зі Львова. Каже - не могла не приїхати.
«Це мій обов’язок - приїхати, тому що я впевнена - син це бачить. Можливо, мені нададуть таку честь-посадити чи дуба, чи смереку, чи ялинку», - говорить жінка.
Надія Гергерт додає: із організаторкою толоки знайома давно.
«Валя була основним постачальником допомоги - харчів, продуктів, і взагалі всього. То була неабияка підтримка мого сина», - каже Надія Гергерт.
Та продовжує: її син, який командував добровольчим батальйоном та перебував на Сході з 14-го року, у віці 42-х років помер минулого року від хвороби. У нього, каже, залишились дружина і четверо дітей.
«Андрій інакше вчинити не міг, ніж іти на фронт. Він вирішив так, і так сталося», - говорить мати.
Гарна пам'ять про тих, хто загинув за Україну
Теперішній командир батальйону «Аратта» Андрій Копичин згадує побратима добрим словом.
«Малі втрати серед бійців були саме завдяки тому, що для нього життя кожного бійця було дуже-дуже важливим. Він через себе пропускав кожну втрату», - говорить боєць.
Командир добровольчого батальйону «ОУН» Олексій Колупов, уродженець Донецька, розповідає: з комбатом «Червнем» познайомився на передовій.
«Його люди були разом з моїми в Водяному, біля Маріуполя і Широкіно. Це дуже талановита людина, як командир. Організована. В мене тільки позитивні враження від нього», - згадує Олексій Колупов.
В’ячеслав Івах каже: покинув свої повсякденні справи та приїхав саджати дерева, щоби жила пам'ять про всіх героїв-патріотів і його брата-захисника донецького летовища.
«Я не міг не прийти, бо я би потім, в першу чергу, не поважав би сам себе. Я думаю, його, як і інших хлопців, з неба тішить, що ми про них не забуваємо», - додає брат Героя України Дмитра Іваха.
Кошти та саджанці для скверу збирали "усім миром"
Сквер закладають біля дороги на площі 70 соток сотня волонтерів. Вони висаджують 300 ялинок і 200 кущів ялівця.
«Раніше тут просто був трикутник, на якому росли звичайні дерева, а тепер тут буде сквер. Це гарна пам'ять про тих, хто загинув. І разом з тим, ми дбаєм про екологію», - розповідає учасниця толоки, директорка Олешинської гімназії Анжела Кононюк.
Валентина Базилюк каже: сквер закладають не за гроші громади.
«Це люди за свої кошти роблять, хто як міг, так і допомагав. З лісничого господарства нам трохи допомогли - і з Ярмолинець, і з Віньковець, Зінькова та Шепетівки. Я вчора цілий день приймала ялинки», - коментує староста Олешинського старостинського округу Валентина Базилюк.
Читайте також
- У Славуті колишні військові заклали сквер пам'яті загиблих на Сході України
- Зеленський посмертно нагородив двох військових з Хмельниччини
- Психологічні тести та стрибки з "вертушки": у Хмельницькому відбирали на службу спецпризначенців
