Деякі острови Естонії зіткнулися з найскладнішими льодовими умовами за останнє десятиліття — поромне сполучення зупинене, а мешканці змушені покладатися на судна на повітряній подушці або квадроцикли для доставки найнеобхіднішого.
Про це повідомляє ERR.
Острів Рухну, який є найвіддаленішим островом Естонії, фактично опинився в кризовій ситуації та повністю відрізаний від материка.
Через лід мешканці острова змушені пересуватися по замерзлому морю на квадроциклах або подібному транспорті після зупинки регулярного порома, повідомляє програма "Aktuaalne kaamera".
У п’ятницю, 30 січня, лід і низький рівень моря порушили поромне сполучення з островом Хійумаа на маршруті Рохукюла — Хельтермаа. Очікується, що перебої триватимуть щонайменше до наступного місяця.
Хоча в суботу, 31 січня, рейси відновили, переправи можуть тривати довше, а також можливі обмеження щодо ваги транспортних засобів. Про це повідомила компанія TS Laevad, яка обслуговує маршрут.
Керівник судноплавних операцій TS Laevad Ґульдар Ківро зазначає, що за десять років роботи компанії він не бачив настільки складних умов у Вяйнамері — протоці між Хійумаа, Сааремаа та іншими островами.
Вяйнамері є мілководною ділянкою моря, майже повністю оточеною материком та островами. Через низький рівень води та значну кількість льоду ситуація стала критичною.
"Рівень води дуже низький, і весь цей лід, що утворився… можна жартома сказати, що скоро у Вяйнамері взагалі не залишиться води — усе замерзло", — каже Ківро.
Основною проблемою є крижана шугаСкупчення пухкого льоду на поверхні води. Вона нагадує густу кашу з мокрого снігу та крижаних кристалів, що передує повному замерзанню водойми в судноплавних каналах. Поромний рух її розбиває, але згодом лід знову змерзається й утворює шари завтовшки до 60 сантиметрів.
За словами Ківро, умови можуть погіршитися ще більше, якщо рівень води продовжить падати. Найімовірніше, вантажні перевезення обмежать, тоді як легкові автомобілі ще зможуть переправлятися. Екіпажі постійно контролюють ситуацію, щоб уникнути аварій у каналах.
Через складні погодні умови вже виникають затримки, зокрема для порома Regula, і запроваджено обмеження на кількість вантажівок.
Очікується, що складні льодові умови збережуться щонайменше до середини лютого, тому можливі нові перебої та зміни в розкладах.
Мешканці острова Абрука також залишилися без поромного сполучення із Сааремаа. Через це деякі люди перетинають замерзле море на квадроциклах, покладаючись на власний досвід і знання місцевості. Доглядач острова Рейн Лембер зазначає, що цей маршрут є тимчасовим, але життєво важливим, доки пороми не зможуть знову заходити в порт.
На острові Вільсанді, що розташований на захід від Сааремаа, сполучення забезпечує судно на повітряній подушці, яке курсує кілька разів на тиждень. Продовжуються й доставки продуктів. Місцеві жителі наголошують, що пересування льодом небезпечне, але іншого варіанту взимку немає.
Рухну повністю відрізаний — мер звертатиметься до міністерства
Якщо Абрука і Вільсанді розташовані відносно близько до материка, то Рухну — віддалений острів у Ризькій затоці з постійним населенням менш ніж 100 осіб — зараз повністю ізольований.
Регулярне морське й авіасполучення або припинене, або перебуває поза сезоном, що унеможливлює доставку найнеобхідніших товарів.
Нова пані мер Рухну Марет Пернамец не змогла повернутися на острів після того, як літак із Сааремаа не вилетів через технічну несправність. Швидкісний катамаран Runö працює лише з травня по жовтень, а невеликий літак на маршруті Пярну — Рухну — Курессааре також перебуває на зимовій перерві.
Пернамец заявляє, що звертатиметься до центральної влади та профільного міністерства через кризову ситуацію — особливо якщо ізоляція острова триватиме довго.
Мешканці підтверджують серйозність проблеми. За їхніми словами, запаси продуктів поступово закінчуються, а зрозумілого плану їхнього поповнення наразі немає. Вони наголошують, що Рухну — це не туристична листівка, а реальне місце, де живуть люди, зокрема діти й люди старшого віку.
Жителі також говорять про "інформаційний вакуум" — немає чітких пояснень, коли і як держава вирішить проблему та коли слова про рівну важливість усіх регіонів перейдуть у конкретні дії.
