Попри режим припинення вогню, ситуація в Секторі Гази знову загострилася. Внаслідок серії авіаударів Ізраїлю 8 січня загинули щонайменше 11 палестинців. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявила, що це була відповідь на невдалий ракетний обстріл з боку бойовиків.
Про це повідомляє Reuters.
За даними медиків, удари були зафіксовані в різних частинах анклаву. У Хан-Юнісі, на півдні Сектора, внаслідок удару по намету в західній частині міста загинули четверо людей, серед них — діти; ще одна людина загинула під час атаки на сході міста.
На півночі анклаву, в Джабалії, одна людина загинула внаслідок удару по школі, де переховувалися внутрішньо переміщені особи. У центральній частині, в Дейр-ель-Балах, жертвою удару по намету стала ще одна людина, а в Газі-Сіті, у кварталі Зейтун, загинули четверо осіб.
Ізраїльське командування стверджує, що ціллю були бойовики ХАМАСу, пускові ями та "терористична інфраструктура". За версією ЦАХАЛу, бойовики намагалися запустити ракету в бік Ізраїлю, але вона впала поблизу лікарні в самій Газі. Ізраїль звинуватив ХАМАС у грубому порушенні домовленостей. ХАМАС, своєю чергою, заявляє про понад 1100 порушень перемир’я з боку Ізраїлю з жовтня минулого року.
Угода про припинення вогню, досягнута в жовтні, наразі фактично зупинилася на першій фазі. З моменту її підписання вже загинули понад 400 палестинців та троє ізраїльських військових.
Головними перепонами для переходу до наступних етапів залишаються питання заручників і контролю над кордонами. Ізраїль відмовляється переходити до другої фази плану, доки ХАМАС не поверне останки останнього ізраїльського заручника; таку саму умову Тель-Авів висуває й для відкриття пункту пропуску Рафах на кордоні з Єгиптом.
Ще одним критичним каменем спотикання є роззброєння. План Дональда Трампа передбачає повне роззброєння ХАМАСу, однак угруповання категорично це відхиляє та намагається відновити контроль над територіями, з яких раніше відійшли ізраїльські війська.
За даними Міністерства охорони здоров'я Гази, загальна кількість загиблих палестинців з жовтня 2023 року вже перевищила 71 тисячу людей.
Що відомо про ситуацію в Секторі Гази
Події на Близькому Сході загострилися 10 серпня 2025 року, коли Ізраїль розпочав наступальну операцію задля встановлення контролю над містом Газа.
Паралельно розвивався дипломатичний процес: у вересні Генасамблея ООН підтримала декларацію про створення двох держав, а Білий дім представив власний мирний план із 20 пунктів.
13 жовтня на саміті в Шарм-еш-Шейху лідери США, Катару, Туреччини та Єгипту підписали угоду про припинення вогню. У межах цих домовленостей відбувся масштабний обмін: ХАМАС повернув усіх 20 живих ізраїльських заручників, а також тіла загиблих, тоді як Ізраїль звільнив майже 2 000 палестинських в'язнів.
Проте, вже 19 жовтня перемир'я порушили через взаємні звинувачення. 28 жовтня прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу наказав завдати "потужних ударів" по Сектору Гази.
На тлі поновлення бойових дій 17 листопада Нетаньягу заявив про необхідність демілітаризації Гази та підтвердив категоричну відмову Ізраїлю визнавати державу Палестина.
Станом на початок грудня 2025 року переговори про остаточне врегулювання конфлікту перебувають у "критичному моменті", де посередники, зокрема Катар, намагаються узгодити питання виведення ізраїльських військ та введення міжнародних сил безпеки.
