Під час проведення повоєнних президентських виборів в Україні існуватиме загроза втручання з боку РФ. Мета — привести до влади лояльне Кремлю керівництво, або, якщо це не вдається, поставити під сумнів легітимність результатів голосування. Тому наразі українська влада має побудувати правила й механізми, які забезпечать одночасно внутрішню і зовнішню легітимність виборчого процесу.
Про це за підсумками першого засідання парламентської робочої групи робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей проведення виборів в умовах особливого періоду, яке відбулось 26 грудня, заявила заступниця голови цієї групи та очільниця комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її словами, у Росії вибори давно "перетворилися на формальну процедуру підтвердження заздалегідь визначеного результату" і саме такий спосіб "волевиявлення" Москва намагається "експортувати" за межі російських кордонів.
"Саме цю логіку вона намагається експортувати й за межі власних кордонів. Мета такого втручання — або привести до влади лояльне керівництво, або, якщо це не вдається, поставити під сумнів саму ідею вибору. Так формується модель "виборів без вибору", де легітимними визнаються лише "зручні" для Росії результати, а всі інші оголошуються сумнівними або незаконними", — сказала нардепка.
Шуляк зауважила, що втручання у виборчі процеси "починається задовго до дня голосування і не завершується оголошенням результатів". Йдеться про кібератаки на виборчі системи та реєстри, масове поширення дезінформації й фейків, фінансування "лояльних політичних проєктів" і "псевдогромадських ініціатив", підкуп виборців, дискредитацію інституцій і результатів голосування ще до їхнього офіційного оголошення.
"Окремий і дедалі потужніший інструмент — соціальні мережі. Платформи на кшталт TikTok, Facebook, X та YouTube дозволяють за допомогою мільйонів ботів, скоординованих мереж акаунтів і алгоритмічного просування швидко масштабувати емоційні наративи. При планомірному використанні це дає змогу не переконувати фактами, а формувати відчуття "суспільної думки", нав’язувати страхи, сумніви й прості, але хибні відповіді на складні питання", — пояснила вона.
Заступниця голови робочої групи навела приклад нещодавніх виборів у Румунії, Грузії та Молдові, де таке втручання "може бути як публічним і демонстративним" через підтримку або блокування певних кандидатів і політичних ідей, так і прихованим через незаконне фінансування політичних кампаній, партій, громадських структур і медіа, які "працюють на формування потрібного порядку денного".
"Часто це маскується під внутрішню політичну конкуренцію, але по суті є зовнішнім керованим процесом. Паралельно запускаються кампанії з підриву довіри до виборчих комісій, судів, громадських організацій у сфері виборів, а також до самих процедур і результатів голосування", — сказала вона.
Також Шуляк вважає, що проросійськими силами може використовуватися залякування виборців можливою ескалацією війни або її повторенням.
"Це питання захисту суверенітету і стійкості держави. Наше завдання — побудувати такі правила й механізми, які забезпечать одночасно внутрішню і зовнішню легітимність виборів. Таку, за якої й українське суспільство, і всі політичні сили не матимуть підстав для сумнівів, а міжнародні партнери визнають: українська демократія витримала іспит на міцність навіть в умовах безпрецедентно агресивного зовнішнього втручання", — додала нардепка.
Своєю чергою очільник ЦВК Олег Діденко заявляв, що для потенційного проведення президентських виборів першочергово потрібно оцінити всі безпекові ризики. Також є низка інших важливих аспектів: голосування військовослужбовців та українців за кордоном, дотримання стандартів виборчого процесу та визнання результатів легітимними.
26 грудня президент Володимир Зеленський казав, що у партнерів Києва є можливості надати Україні "належну безпеку та безпечну інфраструктуру" для голосування, а також змусити Росію гарантувати безпеку цього процесу.
Парламентська робоча група з питань проведення виборів і референдуму
18 грудня у коментарі Суспільному перший віцеспікер Верховної Ради та новообраний керівник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що, імовірно, очолить парламентську робочу групу з питань референдуму та виборів, створення якої ініціює голова фракції "слуг" Давид Арахамія.
Він також розповідав, що у цій майбутній робочій групі його заступницями будуть віцеспікерка Ради Олена Кондратюк, яка в президії парламенту представляє опозицію — партію "Батьківщина", та очільниця парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
22 грудня Арахамія заявив, що у Раді формується робоча група щодо "швидкого" опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
Що відомо про вимогу провести вибори в Україні
Президент США Дональд Трамп в інтервʼю Politico 9 грудня висловив сумнів щодо демократичного статусу України через відсутність виборчих процесів під час війни та заявив, що, попри воєнний стан, у державі мають відбутись вибори.
В Євросоюзі прокоментували заяву Трампа, зазначивши, що Зеленський є легітимним президентом України та зауважили, що вибори мають відбутися тоді, коли дозволять обставини.
Своєю чергою, голова держави заявив: аби в Україні відбулися президентські вибори, спершу потрібно розв'язати питання безпеки. Для цього він прямо звернувся до США та європейських партнерів Києва, запевнивши, що тоді у наступні 60-90 днів держава буде готова до голосування.
На початку цього року, 2 січня, Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що, у разі закінчення "гарячої фази війни", парламент скасує воєнний стан в країні та призначить дату виборів.
Також він казав, що вибори без участі військових, українців з тимчасово окупованих територій та тих, хто виїхав за кордон, не будуть справедливими.
11 грудня заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомив, що лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.
