П'ять років без вироку. Що відомо про вбивство дитини та ромські погроми в Лощинівці

П'ять років без вироку. Що відомо про вбивство дитини та ромські погроми в Лощинівці

Ексклюзивно
П'ять років без вироку. Що відомо про вбивство дитини та ромські погроми в Лощинівці Суспільне Одеса

Влітку 2016 року на пустирі в селі ЛощинівкаСело Лощинівка розташоване в Ізмаїльському районі Одеської області. місцеві знайшли труп 8-річної Ангеліни Моїсеєнко. Дівчину зґвалтували і вбили. Того ж дня поліція затримала сусіда та друга сім'ї 20-річного Михайла Чеботаря, у якого виявили знаряддя вбивства. Оскільки чоловік наполовину ромської національності, мешканці села зруйнували декілька будинків нацменшин та змусили їх покинути село. Що наразі зі справами про вбивство дівчини та погроми в Лощинівціз'ясувало Суспільне.

Вбивство 8-річної Ангеліни відбулося в ніч на 27 серпня 2016 року. За версією слідства, того вечора Михайло Чеботар святкував зі своїми знайомими у місцевому барі "Фортуна" день народження подруги. Серед присутніх була й мати дівчинки Катерина Моїсеєнко, яка працювала у закладі, а також вітчим Олександр Матяш.

За версією слідства, через деякий час Чеботар в стані алкогольного сп'яніння посварився з одним із присутніх та пішов додому. Це відбувалося приблизно о третій годині ночі. Проходячи повз сусідів та знаючи, що нікого з дорослих немає вдома, Михайло Чеботар "відчинив незаперті двері, проник всередину та одразу ж прослідував в кімнату, де перебувала Ангеліна Моїсеєнко, яка сама спала на ліжку". В іншій кімнаті спав її 3-річний брат. Обвинувачений взяв дитину на руки, виніс з будинку та направився в бік пустиря неподалік від будинку. Весь цей час дівчинка продовжувала спати на руках сусіда.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Будинок вбитої дівчинки Ангеліни Моїсеєнко.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Пустир, де знайшли тіло дитини.

Коли чоловік поклав дитину на землю і нібито почав роздягати, Ангеліна прокинулася та намагалася закричати. Аби позбутися опору, згідно з судовим реєстром, Чеботар став "наносити численні удари їй по обличчю та верхній частині тулуба", а потім "силоміць запхав у ротову порожнину щепки деревини із залишками підсохлої трави", аби дівчинка замовкла. За даними висновків судово-медичної експертизи, це викликало набряк м'яких тканин та ускладнило процес дихання. Чоловік зламав Ангеліні п'ять ребр та зґвалтував, йдеться в матеріалах справи.

Аби дитина не розповіла про те, що сталося, Чеботар начебто дістав з кишені викрутку і почав наносити удари: спочатку руків'ям, а згодом і колючою стороною. Ангеліна Моїсеєнко отримала "п'ять цілеспрямованих колотих ушкоджень грудної клітини", що і стало причиною смерті. Після цього чоловік залишив труп на пустирі та пішов додому, де вранці його затримали правоохоронці. До його будинку привела службова собака, яка взяла слід від кепки, знайденої на ліжку Ангеліни. Під час затримання в будинку чоловіка знайшли і викрутку.

Того ж дня, 27 серпня, чоловіку повідомили про підозру у скоєнні умисного вбивства. Через два дні Ізмаїльський районний суд відправив фігуранта справи на два місяці до СІЗО.

Судовий процес

З кінця 2017 року справу щодо вбивства Ангеліни Моїсеєнко розглядають в Одесі. З Ізмаїлу її перенесли, оскільки у сторони захисту Чеботаря були сумніви в неупередженості місцевого суду. На додачу у двох ізмаїльських суддів закінчились повноваження, що унеможливило там формування необхідної колегії. Справу передали спочатку до Київського районного суду, згодом до Малиновського, тепер її розглядають у Приморському.

Весь цей час Михайло Чеботар перебуває в СІЗО. Наразі йому виповнилося 26 років. Народився він у Лощинівці, по матері – ромської національності. Має неповну середню освіту, раніше не судимий. Українську мову, попри те, що вивчав її в школі, не знає, тому спілкується лише російською. На судах – за допомогою перекладача. За час, проведений в слідчому ізоляторі, перехворів на туберкульоз у закритій формі і постійно скаржиться своїм захисникам на погане самопочуття.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

П'ять років судового процесу Михайло Чеботар знаходиться у СІЗО.

Михайла Чеботаря обвинувачують за двома статтями – зґвалтування та умисне вбивство малолітньої дитини. Санкції передбачають від 15 років тюрми до довічного позбавлення волі. Своєї вини він не визнає та наполягає, що знаряддя вбивства, тобто викрутку, в нього позичав вітчим дівчинки Олександр Матяш і тієї ж ночі повернув. А зізнання у вбивстві правоохоронці "вибивали силою та погрозами". Це підтвердив Суспільному і адвокат обвинуваченого Андрій Лещенко.

"По цій справі відносно мого підзахисного були застосовані тортури. Працівники поліції незаконно позбавили його волі, завдали йому тілесних ушкоджень з метою вибиття зізнання", – розповів адвокат та додав, що це підтверджується висновками експертизи та внесенням відомостями до ЄРДР.

Захист Чеботаря з початку процесу наполягав на поверненні обвинувального акту, оскільки "підозра не обґрунтована, надані прокурором докази не точні та у повній мірі не підтверджують причетність Михайла до скоєного злочину, а зміст містить невмотивовані висновки, зроблені на припущеннях". Більш того, за версією адвокатів, чоловік на час смерті дівчинки має алібі, яке доводить його невинуватість. Також захисники наполягають, що у справі є докази, які доводять причетність до вбивства іншої людини.

Щодо версії тієї ночі, то, як розповів захисник Андрій Лещенко, компанія на чолі з Чеботарем та Матяшем дійсно святкувала день народження подруги. Спочатку всі сиділи у барі "Фортуна", далі компанія пішла до родича вітчима, звідки через деякий час вирішила повернутися до закладу, щоб продовжити святкування. На шляху до бару Олександр Матяш зайшов до свого будинку, подивитись як діти. Решта компанії не стала його чекати та пішла до закладу. Цей час, на думку Лещенка, збігається з часом смерті Ангеліни.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Другий адвокат Чеботаря Сергій Іванів.

На питання журналістів, чи залишився Чеботар з Матяшем або пішов з іншими до бару, другий адвокат підозрюваного Сергій Іванів підтверджує – залишився з вітчимом біля будинку вбитої. На уточнююче питання – чи заходив Чеботар до будинку або стояв біля воріт – давати відповідь захисник відмовився.

"Щодо питань деталей – Чеботар ще не був допитаний, тому я не маю права озвучувати ці моменти. Знаю, що вони разом відійшли від компанії та пішли додому Матяша. Першим до бару повернувся Чеботар, Матяш прийшов значно пізніше. За свідченням присутніх – переодягненим та знервованим", – додав Іванів.

Перевірити причетність іншої особи, наприклад вітчима дівчинки, до вчинення вбивства, каже адвокат Андрій Лещенко, просто. Потрібно відібрати його ДНК та звірити з результатами експертиз, бо на деяких предметах знайшли сліди невстановленої особи. Але цього, додає захисник, за 4 роки слухання справи так і не було зроблено, хоча адвокати на цьому наполягали.

Крім того, сторона захисту Чеботаря вимагала організувати очну ставку з Матяшем, перевірити його телефонні розмови і повідомлення у час смерті дівчинки (адвокати розповідають, що він начебто написав, що з дітьми все гаразд) та провести слідчий експеримент, але суд відмовив.

"За висновками експертів, дівчинка померла у проміжок часу не раніше 23:25 і не пізніше 01:25. В цей час свідки і захисту, і обвинувачення бачили Чеботаря, він був не один і не міг вчинити цей злочин", – додав Лещенко. Інші докази прокуратури чоловік назвав другорядними.

Натомість прокурорка Світлана Кологрьова запевняє – точного часу в обвинувальному акті немає і не може бути.

"Час смерті встановлено приблизний, тому що наразі немає методики, яка б встановлювала точний. Розриви можуть бути в дві годи – як до, так і після встановленого часу. Це нам пояснив експерт, коли його допитували. Повторна експертиза також встановила лише приблизний час смерті дівчинки”, – додала прокурорка.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Представник обвинувачення Світлана Кологрьова.

Щодо третьої невстановленої особи Світлана Кологрьова пояснила, що виявлені дані можуть бути "брудом".

"Тільки в одній єдиній експертизі було виявлено, що на змиві з долоні дитини знайдені сліди Чеботаря, дівчинки та третьої невстановленої особи. Допитаний експерт-генетик пояснив, що третя невстановлена особа, скоріш за все, – це бруд, просто так реагенти його показують. Але були дуже добре встановлені ДНК Чеботаря та самої Ангеліни", – запевнила прокурорка.

Крім цього, є й інші предмети, на яких знайшли сліди обвинуваченого, додала вона.

"Під час обшуку у Чеботаря знайшли та вилучили одяг. Його показували понятим, і вони підтвердили, що ці речі саме його. Згодом на них виявили бруд та сліди ДНК дівчинки. Також його та її сліди знайшли на викрутці", – розповіла Кологрьова.

Усі чотири роки судових засідань Михайло Чеботар та його адвокати намагалися оскаржити тримання його під вартою, замінивши запобіжний захід на більш м'який, наприклад, домашній арешт. У пояснені своєї позиції, захисники наполягали, що обвинувачення необґрунтовані, а їхній підзахисний має алібі.

Натомість колегія суддів, враховуючи показання свідків та матері дівчини, результати огляду трупа та місця подій, висновки експертів, наявність на руках Чеботаря і викрутці крові Ангеліни, вважала доводи прокуратури обґрунтованими. Тому обвинуваченому не змінювали запобіжний захист.

Погроми у Лощинівці

Лощинівка – невелике село Ізмаїльського району. Засноване болгарськими колоністами двісті років тому, і до 1945 року називалося Кайраклія. У 2017 році там нараховувалося приблизно 1 200 мешканців, а домінуючою національністю залишалися болгари. Також на території села, крім українців, проживають гагаузи, румуни, білоруси і роми.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Село Лощинівка.

27 серпня 2016 року, після вбивства Ангеліни Моїсеєнко, в селі відбулися масові заворушення, оскільки Михайло Чеботар – наполовину ром. Обурені вбивством дитини, понад 150 місцевих розгромили декілька будинків, де жили ромські сім'ї, а один з них спалили. Натовп ламав паркани, кидав каміння у вікна та двері будинків, руйнував стіни. Оскільки роми вчасно покинули село, травмованих не було. Для контролювання ситуації в Лощинівку направили десятьох поліцейських. Жодного протоколу того вечора вони не склали та нікого не затримали.

Наступного дня в центрі села, на сходах Будинку культури, відбулося "народне віче". На зібранні місцеві мешканці вирішили виселити ромів, давши їм можливість зібрати свої речі та добровільно покинути домівки. За результатом зібрання було складено рішення "Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше непроживання представників ромської національності на території села". Рішення людей підтримали місцеві депутати, а тодішній голова сільради Віктор Паскалов підписав звернення та засвідчив його печаткою.

28 серпня Ізмаїльський відділ поліції вніс відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за фактом навмисного знищення та пошкодження майна під час погромів. Згодом сім ромських сімей звернулися з адміністративним позовом до суду. Вони вимагали визнати протиправною бездіяльність поліції в ніч з 27 на 28 серпня, дискримінаційними дії сільського голови Віктора Паскалова та стягнути з них по 100 тисяч гривень моральної шкоди на користь кожного. Із семи родин лише одна офіційно володіла будинком в Лощинівці.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуДумська

Погроми в Лощинівці, 2016 рік.

В обґрунтуванні своїх вимог роми вважали, що 27-28 серпня 2016 року були порушені їхні права на особисту недоторканність, недоторканність житла, мирне володіння майном та вільний вибір місця проживання. Поліція, на їхню думку, того дня "не втручалася у події, стояла осторонь, не намагаючись припинити дії правопорушників". Крім цього, правоохоронці "не вчинили жодних дій щодо недопущення незаконного виселення місцевими мешканцями ромської національності з села Лощинівка, де вони проживали останні 10 років".

Поліція у відповідь заявила, що провела перевірку щодо неправомірних дій правоохоронців і не знайшла цьому підтвердження. Сільський голова наполягав, що після погрому деякі ромські сім'ї залишилися в селі, і їхня поведінка відповідає нормам та традиціям місцевого населення, на відміну від тих, кого "попросили піти". Тому події, на його думку, мали штучне створення міжнаціонального конфлікту, що не відповідало дійсності.

За словами адвокатки ромських родин Юлії Лісової, за майже чотири роки судової тяганини вони пройшли всі три судові інстанції і дійшли до Верховного Суду.

"Перші дві інстанції стали на бік позивачів, тобто потерпілих ромських родин. Суд першої інстанції визнав, що дії Лощинівського міського голови були незаконними, а апеляційний суд у більшому об'ємі задовольнив наші вимоги. Він заявив, що і дії сільського голови, і бездіяльність поліції є незаконними. Також він стягнув моральну шкоду по 20 тисяч кожному потерпілому. Ці кошти навіть почали виплачуватися. Але несподівано для нас Верховний суд скасував рішення апеляційного суду і направив справу на новий розгляд. Наразі ми починаємо все спочатку", – розповіла Юлія Лісова.

Щодо потерпілих, то вона зазначає, що ромські сім'ї так і не наважилися повернутися до Лощинівки.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуzmina.info

Погроми в Лощинівці, 2016.

"З того часу ці сім ромських родин не поверталися в село, вони покинули свої будинки. Зараз продовжують скитатися, бути без житла, як і їхні неповнолітні діти", – додала адвокатка.

Голова громадської організації "Правозахисний ромський центр" Володимир Кондур, який також бере участь у цій справі, заявив, що паралельно з адміністративною справою є ще чотири кримінальні. За його словами, "усі вони занедбані" та фактично не ведуться. На його думку, є затягування справи, але не судом, а опонентами – колишнім сільським головою та поліцією, які не визнають своєї провини.

"На сьогодні ми вже звернулися до Європейського суду з прав людини стосовно кримінальних справ. Предмет звернення – недотримання їх строків розгляду, тобто досудового слідства. У нас не було виходу, ми вже не розраховуємо на позитивний результат в Україні. Тому звернулися до ЄСПЛ і чекаємо в черзі на розгляд нашої заяви", – пояснив Кондур.

Місцеві жителі Лощинівки про вбивство та погроми

В 2016 році в Лощинівці проживали майже 50 ромів. Деякі тут виросли, але більшість оселилася за 3-5 років до погромів. Наразі в селі залишилося дві ромські родини, одна з них – сім'я Чеботарів.

Олена Чеботар, мати обвинуваченого, не вірить у те, що вбивство міг скоїти її син. Каже, Михайло з сім'єю Моїсеєвих були близькими друзями і батьки не раз залишали дітей на її сина. Він міг з ними не просто посидіти, але й зварити їсти чи прибиратись. Зізнання з сина вибили поліцейські, наголошує жінка, а справжній вбивця залишився непокараним.

"Син не винен, він цього не робив. Ось вчора вислав фотографію, дуже схуд через проблеми з легенями. Плаче, каже, хоче додому. Боляче, що вбивця в цей час перебуває на волі", – розповідає жінка.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Олена Чеботар, мати обвинуваченого Михайла.

Щодо обстановки в селі після погромів, Олена Чеботар запевнила: стало важче. Місцеві жителі не тільки частково зруйнували її будинок, але й спалили документи, зокрема паспорт. Наразі при зустрічі деякі мешканці можуть образити її чи навіть штовхнути.

Мати загиблої Катерина Моїсеєнко розмовляти з журналістами не захотіла, як і сусіди, які знайшли труп дитини. Останні аргументували це тим, що майже кожного року, раз за разом, розповідають суспільству та журналістам ті моторошні події, але досі нічого так і не змінилося.

За словами колишнього депутата сільради Юрія Шишмана, конфлікт з ромськими сім'ями назрівав давно і вбивство дівчини для місцевих стало "останньою краплею".

"Розумієте, тут в селі кожен кожного знає в обличчя. Громада живе як одна велика сім'я. А ці товариші, чужі, приїхали та спробували через страх поставити на коліна місцевих жителів. Ну так же не можна. Вони били та знущалися з наших дітей, відбирали в них гроші і телефони, плювали в обличчя. Усе це накопичувалося. І те, що сталося з дівчинкою, було останньою краплею", – розповів чоловік.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Мешканець села Лощинівка Юрій Шишман.

Шишман каже, що місцеві не раз зверталися до правоохоронних органів зі скаргами на поведінку ромів, але реакції не було. Через це, на його думку, і стали можливими погроми, бо люди на свої звернення не бачили реакції. Щодо вбивства Ангеліни, за словами Юрія Шишмана, більшість села впевнена, що злочин скоїв саме Чеботар.

Нинішній сільський голова Дмитро Бережний також схиляється до цієї версії. За його словами, в ніч вбивства Ангеліни Моїсеєнко він бачив обвинуваченого разом із вітчимом дитини. Каже, останній був п'яний, лаявся і ледве тримався на ногах.

“Підходжу, питаю, що сталося. Кажуть, хтось когось вдарив. Знаєте, події звичайної п'янки. Кажу, що треба Олександра довести додому. Михайло закивав і запевнив, що як раз туди прямують. Можливо, він привів вітчима додому, уклав спати і після цього щось накоїв з дитиною", – припустив Бережний.

Нинішній депутат сільради Олександр Дянков додав: якби поліція хотіла розкрити цей злочин – суспільство вже б давно знало ім'я винуватця вбивства Ангеліни. Чому досі немає результату – місцеві не розуміють.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Лощинівка, 2021 рік.

Вбивство та погроми в Лощинівці: п'ять років без вирокуСуспільне Одеса

Лощинівка, 2021 рік.

"Якщо правоохоронці були б зацікавлені швидко та правомірно вирішити цю справу та наказати за вчинене Михайла або будь-яку іншу причетну особу, то давним-давно це питання б закрили. Можливо, суд боїться винести вирок, оскільки справа стосується ромів", – заявив Дянков.

На питання чи шкодують місцеві щодо свого рішення про вигнання ромських сімей з Лощинівки, Юрій Шишман наголошує, що їх не виганяли, а лише "попросили піти".

"Ми не тільки не шкодуємо, але й не пустимо їх знов, якщо спробують повернутися", – додав чоловік.

Читайте також

  • "Кришування" наркотиків: що відомо про ще одну справу Сергія Стерненка
  • Вбивство одеського боксера Сергія Лащенка: чому за 6 років ніхто не покараний
  • Пожежа в одеській психлікарні: чому досудове розслідування затягнулося на два роки
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди