Норвегія поки не ухвалила остаточного рішення щодо приєднання до механізму надання Україні позики, яка погашатиметься коштом доходів від заморожених російських активів. Осло очікує на фінальне рішення Європейського Союзу.
Про це у коментарі Суспільному заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
За словами дипломата, оскільки Норвегія не є членом ЄС, країна має намір дочекатися завершення процедур ухвалення рішень усередині блоку.
"Це пропозиція Європейської комісії до Європейської ради, і я хочу поважати цілісність процесу ухвалення рішень в ЄС. Тож я, звичайно, буду стежити за цим з великим інтересом, але спочатку дам їм вирішити, а потім повернуся до того, що можуть зробити інші. Це дуже велике і важливе питання", — зазначив міністр.
Водночас Ейде наголосив, що пріоритетом для Норвегії залишається надання прямої фінансової допомоги "тут і зараз". Він запевнив, що підтримка України у 2025 році залишиться на рівні поточного року.
"Найкраще, що ми можемо зробити з нашими власними грошима, це надати їх сьогодні. Наша допомога Україні на наступний рік буде на тому ж рівні, що і цього року, тобто 8,5 млрд доларів США, що є однією з найбільших сум серед усіх країн в абсолютних цифрах», — додав глава МЗС Норвегії.
26 листопада президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі розповіла, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 мільярдів євро кредиту.
Бельгія побоюється, що їй доведеться виплачувати кредит, враховуючи, що російські активи здебільшого зберігаються в брюссельській банківській установі Euroclear. Тому закликає ЄС вивчати саме правовий та юридичний аспекти. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас з цим погодилась та додала, що ЄС готовий розробити механізм, який надасть Бельгії "необхідну безпеку".
В Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 мільярдів євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву.
У Москві пригрозили судовою тяганиною, якщо Європейський Союз використає заморожені російські активи для надання Україні "репараційного кредиту".
