Велика палата Верховного Суду 27 листопада почала розглядати скаргу судді та ексголови ліквідованого ОАСКаОкружний адміністративний суд міста Києва Павла Вовка на рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про його звільнення з посади судді. Після виступів представників Вовка та ВРП у засіданні оголосили перерву до 29 січня наступного року.
Про це із зали суду повідомив кореспондент Суспільного.
У березні цього року Вища рада правосуддя звільнила Вовка з посади судді, бо визнала в його діях "порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки", що підриває авторитет правосуддя.
В матеріалах справи йдеться про події 2019 року. Зазначається, що, за даними слідства, Павло Вовк, який тоді очолював Окружний адмінсуд Києва, телефонував члену ВРП і намагався вплинути на рішення дисциплінарної палати, щоб судді іншого, Шостого апеляційного адміністративного суду Києва уникли дисциплінарної відповідальності. Зокрема, в розмові згадувався суддя Володимир Кузьменко, якого у 2023 році Рада суддів України обрала заступником члена дорадчої групи експертів для відбору суддів Конституційного Суду України, випливає з матеріалів справи.
Також Вовку закидали, що він організував численні позови проти членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) до ОАСКу, щоб зірвати кваліфікаційне оцінювання щодо себе та інших суддів очолюваного ним ОАСКу. А ще, як стверджують у ВРП, Вовк розробив план та блокував роботу ВККС “шляхом подання замовних позовів до суду стосовно окремих членів комісії” та сприяв звільненню нелояльних членів комісії.
Ще один епізод стосувався нібито незаконного впливу на члена ВВКС з метою помсти одному із суддів, який мав "не пройти" кваліфікаційне оцінювання.
“Зателефонував члену ВККС з метою незаконного впливу на нього з метою затягування і не завершення успішної процедури кваліфікаційного оцінювання під час підбиття судійських протоколів", — зачитали один з епізодів у Верховному Суді.
Вовку також закидають, що він разом з іншими суддями ОАСКу "замовив мінування будівлі ВРП", щоб там не розглянули дисциплінарну справу одного із суддів ОАСКу Євгенія Аблова.
"Організував повідомлення невідомими особами правоохоронних органів про мінування адміністративної будівлі Вищої Ради правосуддя з метою зірвати засідання другої дисциплінарної палати" — йдеться в рішення ВРП.
Позиція Павла Вовка
Ексголова окружного адмінсуду Павло Вовк на розгляд власної скарги до Верховного Суду не прийшов. Так само не доєднався й онлайн. У тексті оскарження він зазначив про 6 порушень з боку ВРП:
"Вища Рада правосуддя та Європейський регламент палати постановили протиправні, необґрунтовані й такі рішення, які не містять законних підстав та мотивів, якими відповідач мав би обґрунтувати викладені рішення, висновки цих рішень", – написав Вовк у скарзі.
Його інтереси перед колегію із 15 суддів Великої палати представляла захисниця Валерія Лутковська.
Вона наполягає, що справа Вовка має бути закрита через сплив строків давності. Події, які розглядала ВРП, а тепер і Верховний Суд, сталися у 2019 році. Скарга до ВРП надійшла за 2 роки після, тобто у 2021-му. Однак тоді ВРП не здійснювала дисциплінарну функцію, адже в законі з’явився новий механізм: коли скаргу після подання спершу розглядали не члени ВРП, а дисциплінарні інспектори, а їх ще потрібно було набрати. За новим механізмом розгляд скарг на суддів поновили з 2023 року, тобто за 4 роки після вказаних подій відносно Вовка. Тоді як закон передбачає почати розгляд не пізніше 3-х, заявляє захист. За словами адвокатки Вовка, строки давності спливли.
"До скарги, яка подана у 2021-му, норма не може застосовуватись. Це або ретроспективне застосування закону, що заборонено Конституцією, законом про правотворчу діяльність і рішеннями Конституційного суду, або строки вийшли. Верховному Суду доведеться визначити це питання", — заявила Лутковська.
Вона стверджує, що ВРП із порушеннями звільнила Вовка з посади судді, адже вона (ВРП – ред.) не змогла належно розглянути відвід, який заявляв Вовк її членам.
"Кворум — це 11 осіб. Дійсно, були присутні 11 осіб, але практично кожному з членів ВРП заявлявся відвід. Той кому заявляється відвід, відповідно, не присутній при прийнятті такого рішення. Відповідно, воно розглядалось явно не одинадцятьма членами", — зазначила Лутковська.
Водночас у регламенті Вищої ради правосуддя — немає конкретики про мінімально необхідну кількість членів для розгляду відводу.
"Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради", — зазначено в законі.
"Крім всього, член дисциплінарної палати пані Попікова брала участь у пленарному засіданні ВРП. Закон забороняв їй брати участь в пленарному засіданні ВРП. Це є порушенням", — підкреслила адвокатка Лутковська.
Сторона захисту також вважає порушенням використання прослуховувань Вовка з кримінальної справи як доказ у розгляді дисциплінарної.
"Кримінальний кодекс не містить можливості передачі матеріалів НСРД в будь-яке інше провадження", – заявила захисниця.
Також захист заявив, що ще одне порушення під час звільнення Вовка стосувалося свідків. Зазначається, що з чотирьох визначених свідчив тільки один.
"Є рішення, що необхідно всіх заслухати. Троє не з'явились, зараз вже немає потреби їх слухати. Не з'явились — та й гаразд. Питання стосовно обґрунтованості цього рішення", — сказала Лутковська.
Водночас жодних пояснень чи спростувань щодо суті звинувачень у перешкоджанні роботи ВККС чи впливу на ВРП захисниця Вовка не надавала.
У дисциплінарній справі Вовка Велика палата Верховного Суду оголосила перерву до 29 січня 2026 року.
Що відомо про голову ОАСК Павла Вовка
17 липня 2020 року НАБУ провело обшуки в Окружному адміністративному суді Києва та заявило про вручення підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям. Їх підозрювали у створенні в суді "злочинної організації з метою захоплення державної влади". Натомість в суді тоді спростували вручення підозри своєму очільнику.
НАБУ розсекретило частину матеріалів провадження, відкритого щодо голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка та ще шістьох суддів, зокрема, записів телефонних розмов із голосами, схожими на голоси Холоднюка, Вовка та інших суддів ОАСК.
20 липня того ж року до канцелярії ОАСК з Національного антикорупційного бюро (НАБУ) надійшли повістки про виклик до бюро суддів Окружного адмінсуду Євгенія Аблова, Павла Вовка, Ігоря Качура, Олексія Огурцова, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, Віктора Шулежка та Володимира Келеберди.
23 липня в Окружному адміністративному суді Києва заявили, що не можуть передати вісьмом своїм суддям повістки на допити у НАБУ, оскільки всі вони перебувають у відпустках.
У березні 2021-го НАБУ завершило досудове розслідування щодо участі суддів ОАСК у злочинній організації та зловживанні впливом. У квітні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді ОАСК Богдану Саніну — заставу.
У червні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та НАБУ скерували до суду кримінальне провадження про зловживання в Окружному адміністративному суді Києва.
Серед обвинувачених був і голова суду Павло Вовк, два його заступники, чотири судді ОАСК та ще четверо людей. Їм інкримінують змову для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участь у злочинній організації і зловживання впливом головою і суддями ОАСК у змові з низкою інших осіб.
За версією слідства, вони "діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі".
В НАБУ зазначили, що обсяг задокументованих аудіозаписів з кабінетів суддів ОАСК становить понад 16 тисяч годин.
Розслідування детективи НАБУ здійснювали з липня 2020 року, після передачі матеріалів справи з Офісу генерального прокурора.
У грудні 2022 року парламент проголосував законопроєкт №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, голова якого Павло Вовк раніше потрапив під персональні санкції США. Президент Володимир Зеленський підписав цей закон.
