Відбудова зруйнованої росіянами п'ятиповерхівки на Центральній, 427-А в Бородянці стала одним із найкоштовніших проєктів відновлення на Київщині. Цьогоріч вартість будівництва злетіла до 397 мільйонів гривень, а підряд, попри негаразди з документами, отримала компанія, власника та менеджера якої правоохоронці обвинувачують у розкраданні бюджетних коштів.
У цьому матеріалі редакції розслідувань Суспільного — про те, чому найдорожча пропозиція виграла на тендері, про завищені кошториси, ймовірну попередню домовленість із компанією, зв’язки з впливовими експосадовцями та, з іншого боку, про сподівання жителів Бородянки, які вже майже чотири роки не мають дому.
Люди вижили в підвалі хрущовки
“У мене більше нічого немає. Була тільки ця квартира. Лишається чекати перемоги й закінчення відбудови — і тоді вже можна буде налагодити більш-менш комфортне життя”, — каже Наталія Жовнер, мешканка зруйнованого росіянами будинку на вулиці Центральній, 427-А у Бородянці.
Цей п’ятиповерховий будинок, де свого часу жили 58 сімей, зазнав обстрілів у березні 2022 року, коли російські війська окупували частину Київщини. Наталія згадує, що все почалося з обстрілів із наземної військової техніки російської армії, які спричиняли пожежі. Частина мешканців продовжила ховатись у квартирах, які вогонь не знищив — однак там не було світла, газу, води, а згодом і вікон, які вибили вибухові хвилі.
Але найбільші руйнування сталися тоді, коли росіяни скинули на будинок авіабомбу. Вона влучила в центральні під'їзди. Люди тоді ховалися в підвалі будинку.
“Це було пряме влучання, — розповідає Наталія. — У нас підвал був розділений на комірки, це не було укриття, але люди там були. Вони потім розповідали, як після удару було таке враження, що будинок піднявся в повітря, а потім фундаментні блоки падали назад, цокали один за одним. Але будинок не завалився. І це врятувало людям життя. Всі мешканці будинку пережили окупацію, крім однієї бабусі, яка вийшла з підвалу й зникла. На жаль, її досі не знайшли”.
Після окупації понад 100 мешканців будинку опинилися на вулиці. Напередодні Великодня 2022 року в центральній частині будинку обвалились конструкції.
Наталія каже, що більшість мешканців тепер знаходять прихисток у родичів або в модульному містечку, яке у Бородянці збудували завдяки міжнародній допомозі.
У 2023 році Бородянська селищна рада замовила три технічні обстеження будинку. Перші два звіти надали миколаївське підприємство “МИКОС-МЕТ” та ФОП Євгеній Смірнов. Обидва не визнавали будівлю аварійною і рекомендували провести в ній капітальний ремонт.
Наталія Жовнер каже, що оскільки ці висновки були ідентичними та не мали вигляду повноцінного технічного огляду стану будівлі, вона разом зі співвласниками будинку звернулася зі скаргою до правоохоронців, які розпочали розслідування через імовірну підробку документів.
Наталія та інші мешканці будинку почали відвідувати сесії Бородянської селищної ради, де наполегливо відстоювали своє право на нове будівництво, адже вважали будівлю, у разі проведення лише капітального ремонту, небезпечною для життя.
Зрештою, у жовтні 2023 року останнє обстеження, замовлене селищною радою та проведене Київським національним університетом будівництва та архітектури, визнало будинок аварійним і рекомендувало його терміновий демонтаж.
Три будинки на Центральній
Бородянка — один із шести населених пунктів, що ввійшли до експериментального проєкту відбудови, який стартував у 2023 році й відповідальним за втілення якого призначили Агентство відновлення.
За повідомленням аналітиків “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, на відбудову селища планували спрямувати найбільший бюджет — 5,4 мільярда гривень. Проте станом на травень 2025 року освоїли лише один мільярд.
Згідно з постановою Кабміну, у 2025 році за кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у селищі планували відновити 75 зруйнованих будівель. Вартість відбудови більшості з них із 2024 року майже не змінилася.
Натомість відбулося суттєве зростання очікуваної вартості будівництва трьох житлових будинків на вулиці Центральній.
Один з них — дев'ятиповерхівка на Центральній, 353, яка була знищена після авіанальоту у березні 2022 року і яка стала одним із найвідоміших символів російського терору в Україні. Від частини будинку залишилися руїни. Під завалами загинули люди, які переховувались від обстрілів у підвалі.
У 2024 році Кабмін оцінював вартість відбудови цього будинку у 280 мільйонів гривень, а вже у жовтні 2025 року сума зросла до 395 мільйонів.
Аналогічна ситуація з будинком на Центральній, 359: із 280 мільйонів у 2024 році вартість зросла до майже 458 мільйонів у 2025-му.
Конкуренція на тендерах зробила свою справу — і ціни на відбудову цих будинків впали фактично до тих, які Кабмін планував у 2024-му. Тим не менш, закупівлі викликали суспільний резонанс і зацікавили поліцію. Народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що правоохоронці розслідують ймовірну причетність керівника Служби відновлення в Київській області до забезпечення перемоги для компанії, яка отримала підряди на два згадані будинки.
Натомість закупівля на будівництво будинку на Центральній, 427-А пройшла майже непоміченою для громадськості. У 2024 році Кабмін оцінив нове будівництво у 177 мільйонів гривень, а у 2025 очікувана вартість зросла до 446 мільйонів гривень, незважаючи на те, що в цьому будинку проживало удвічі менше мешканців, ніж у згаданих дев'ятиповерхівках.
У результаті торгів вартість знизилася до 396 мільйонів 931 тисячі гривень. Втім, будівництво наразі є одним із найкоштовніших у Бородянці і поступається лише ремонту дороги на тій самій вулиці Центральній.
Суспільне звернулося до Кабміну з проханням пояснити суттєве зростання очікуваної вартості будинку на Центральній, 427-А, який не найбільший у Бородянці, але водночас став чи не найдорожчим.
Але замість пояснень уряд розіслав наш запит на різні державні структури. Зокрема, ми отримали відповідь Київської ОВА, яка повідомила, що не є розпорядником інформації.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури Київської області не пояснила стрымке зростання вартості у 2025 році. Але повідомила, що, формуючи запит на розробку проєктів будівництва, спиралася на бачення Бородянської селищної ради, яка визначала характеристики будинків. Згодом ці проєкти пройшли експертизу й отримали позитивні висновки.
Замість п'ятиповерхівки – будівля на вісім поверхів із паркінгом
У квітні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області підписала договір з проєктувальником ТОВ “Лідстар трейд". За понад два мільйони гривень на місці зруйнованої п'ятиповерхівки “Лідстар трейд" мало спроєктувати восьмиповерховий будинок на 58 квартир із паркінгом.
Хоча проєкт на будівництво замовляла Служба відновлення, тендер на будівельні роботи на початку 2025 року оголошував Департамент регіонального розвитку Київської ОДА.
За інформацією департаменту, яку ми отримали у відповідь на запит, рішення будувати восьмиповерхівку ухвалили, щоб забезпечити всіх мешканців зруйнованого будинку житлом, яке б відповідало чинним державним будівельним нормам.
У проєкті також передбачили значний обсяг нежитлових площ. Так, якщо житлові приміщення займатимуть 5735 квадратних метрів, то “приміщення громадського призначення” — 3872 квадрати.
За інформацією департаменту регіонального розвитку, крім квартир, будинок матиме великий паркінг (2 894 кв.м.), укриття (310 кв.м.), простір для розміщення комунального Центру соціальної допомоги Бородянської селищної ради (309 кв.м.) і два магазини на першому поверсі (загалом майже 560 кв.м.). Про це, за інформацією департаменту, просила Бородянська селищна рада.
Тобто в будинку, який зводять для відновлення житлового фонду, майже 40% загальної площі передбачено під інші потреби.
За словами виконувачки обов'язків голови Бородянської селищної ради Ірини Захарченко, два приватні магазини та Центр соціальної допомоги на першому поверсі будинку на Центральній, 427-А були до повномасштабного вторгнення. (За інформацією з офіційних реєстрів, Центр надання соціальних послуг Бородянської селищної ради був за іншою адресою — Центральна, 327).
Приміщення магазинів були у приватній власності. На запитання, чи отримають власники цих магазинів площі в новобудові, Ірина Захарченко відповіла, що такі питання врегульовуються не на її рівні.
Водночас Департамент регіонального розвитку Київської ОДА у відповідь на наш запит повідомив, що після прийняття в експлуатацію об’єкт передадуть Бородянській селищній раді.
Дві копійки вирішили долю мільйонів
За будівництво на Центральній, 427-А на тендері змагались п’ять фірм, але до фіналу дійшли три: ТОВ “ПБФ ГРУП”, ТОВ “Технобудконструкція” та ТОВ “Укрбудінжинірінг”.
За результатами аукціону, найбільш економічно вигідну пропозицію подало столичне ТОВ “ПБФ ГРУП”, знизивши вартість робіт до 372,5 мільйонів гривень.
Це майже на пів мільйона дешевше, ніж у ТОВ “Технобудконструкція”, яке згодом дискваліфікували через відсутність деяких документів, і на 24,4 мільйона дешевше за пропозицію ТОВ “Укрбудінжинірінг”.
Але компанія “ПБФ ГРУП” припустилася дрібної технічної помилки: у кількох розрахунках не заокруглила кількість машино-годин і кількість одного з будматеріалів. Формально її розрахунки не збігалися з тими, що прописані в умовах тендеру. Фактично ж різниця склала всього дві копійки.
У результаті Департамент регіонального розвитку відхилив пропозицію “ПБФ ГРУП” “через порушення технічних вимог”. Компанія намагалася оскаржити це рішення, але Антимонопольний комітет України визнав, що департамент діяв у рамках закону.
Фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO TI Ukraine Альона Ящук зазначає, що ця ситуація є класичним прикладом конфлікту між дотриманням формальних вимог та принципом максимальної економії та ефективності у сфері публічних закупівель.
“У цьому випадку мінімальна технічна неточність у розрахунках призвела до втрати можливості зекономити для державного бюджету понад 24 мільйони гривень. Такі випадки не є унікальними в закупівельній практиці. Законодавство чітко визначає: невідповідність умовам технічної специфікації є безумовною підставою для відхилення тендерної пропозиції. Якби помилка стосувалася інших вимог, замовник мав би право надати учаснику 24 години для її виправлення. Але, у випадку технічної специфікації, навіть така незначна невідповідність – на рівні двох копійок — зобов’язує замовника відхилити пропозицію, попри її очевидну економічну вигідність для бюджету”, — прокоментувала ситуацію експертка Альона Ящук.
При цьому посадовці департаменту Київської ОДА, знайшовши дрібні помилки в документах однієї компанії, не звернули увагу на проблеми з документами іншої.
Так, 21 березня 2025 року департамент уклав договір із ТОВ “Укрбудінжинірінг” на майже 397 мільйонів гривень. Хоча перед тим вимагав, щоб компанія підтвердила кваліфікацію працівників, яких планували залучити до будівельних робіт.
У відповідь на цю вимогу “Укрбудінжинірінг” надав копію диплому виконроба за спеціальністю “Механізація сільського господарства”, але не надав документів, які підтверджують його кваліфікацію. Департамент проігнорував цю невідповідність.
Держаудитслужба під час перевірки в березні-квітні 2025 року встановила, що “Укрбудінжинірінг” не підтвердив належну кваліфікацію працівника. Відтак аудитори заявили, що департамент мав відхилити пропозицію і, відповідно, не укладати з товариством договір.
15 квітня Держаудитслужба зобов’язала департамент протягом п’яти днів розірвати договір із ТОВ “Укрбудінжинірінг”. Але посадовці Київської ОВА не виконали вказівку.
Аванс у понад 13 мільйонів “Укрбудінжинірінгу” виплатили ще наприкінці березня — саме тоді, коли аудитори вимагали від департаменту пояснень. Ще понад 26 мільйонів компанія отримала після висновку аудиторів з вимогою розірвати договір.
У відповідь на запит Суспільного Держаудитслужба повідомила, що нині департамент намагається оскаржити її висновок у Київському окружному адміністративному суді.
“Оскарження висновків Держаудитслужби в суді є поширеною практикою. На жаль, судовий розгляд таких справ часто затягується, і це може тривати місяцями. Поки триває суд, договір залишається чинним, роботи продовжуються, а кошти витрачаються. Якщо аудитори зрештою доведуть порушення і суд винесе рішення про повернення коштів чи стягнення збитків, на практиці реальне повернення вже виплачених сум може бути трудомістким і не гарантується”, — розповідає фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту “DOZORRO TI Ukraine” Альона Ящук.
Згідно з договором, "Укрбудінжинірінг" має звести будинок до 2027 року або "до передачі будівництва замовнику". У планах на 2025 рік – демонтаж, земляні роботи, фундамент, стіни, перегородки і перекриття на суму 58 мільйонів гривень. Більшість робіт та фінансування заплановані на 2026 рік.
Проте на практиці у будівництві на Центральній, 427-А вже відбулися затримки: під час земляних робіт виявили трубу водогону, яку не передбачив проєктувальник. В.о. селищної голови Бородянки Ірина Захарченко повідомила Суспільному, що це нова труба, побудована для дитсадка “Пінокіо”, який відбудували минулого року. Працівники “Укрбудінжинірінгу”, яких журналісти Суспільного зустріли на будівництві 13 листопада, розповіли, що після перемовин із місцевим водоканалом та селищною радою трубу вирішили перенести.
Коштовні матеріали. Або які мільйонні переплати вшиті в тендер
Журналісти редакції розслідувань Суспільного спільно з фахівчинею з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO TI Ukraine Альоною Ящук проаналізували додаток до контракту з ТОВ “Укрбудінжинірінг”, який детально розписує кількість та вартість кожного матеріалу, а також вартість транспортних та складських витрат, які підрядник планував витрати під час будівництва на Центральній, 427-А.
“На відміну від робіт, ціни на матеріали легко ідентифікувати та перевірити за середньоринковими аналогами: комерційні пропозиції, прайси виробників. Якщо ціна у кошторисі значно відрізняється від ринку, це може свідчити про потенційну переплату. DOZORRO щодня помічає подібні випадки. Переплати виникають ще на підготовчому етапі, під час розробки проєктно-кошторисної документації. Саме там з’являється можливість для завищення вартості і корупційних зловживань”, — розповідає Альона Ящук.
Так, звичайну глину, яку ТОВ “Укрбудінжинірінг” пропонує по 1026 гривень за кубометр, на ринку можна знайти за 476, 126, 550 гривень. Тобто глину компанія пропонує на 142% дорожче за середню ринкову ціну. Відтак потенційна переплата держави на цьому матеріалі може становити понад 482 тисячі гривень.
Зауважимо, що вартість доставки всіх матеріалів до будмайданчика у кошторисі врахована окремо. Також усі ціни в нашому аналізі вказано з урахуванням податку на додану вартість.
Аналогічна історія з “клеєм для мурування блоків із газобетону”. “Укрбудінжинірінг” заклав його в кошторис по 11,5 гривень за кілограм. Водночас “Епіцентр” та “Нова лінія” продають такий клей по 7,5 гривень за кілограм. Потенційна переплата лише за цим матеріалом може становити понад 452 тисячі гривень.
Різницю у понад 2,51 мільйона гривень ми виявили за позицією “гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 25 мм”. “Укрбудінжинірінг” оцінив її у 37 747 гривень за тонну, а середня ринкова ціна становить 31 тисячу гривень за тонну, тобто на 21% дешевше. Для порівняння, Time Steel Group пропонує по 30 500 гривень за тонну, а INTER STEEL GROUP 26 600 гривень за тонну.
Ми також звернули увагу на позицію "профілі фасонні гарячекатані для шпунтових паль Л5". Через обмежену кількість відкритих ринкових пропозицій порівняти вартість цього матеріалу складно. “Укрбудінжинірінг” запропонував ціну 98 119 грн за тонну. Водночас будівельна компанія “Берег” продає ідентичні шпунти за 76 000 грн за тонну. Навіть ця різниця утворює потенційну переплату у понад 2,9 мільйона гривень.
Вартість значної кількості матеріалів у закупівлі перевірити неможливо: або через нечіткий опис, або тому, що пропозицій на ринку нема. Та все ж нам вдалося порівняти ціни 25 ключових будівельних матеріалів.
Лише за цими 25 позиціями ми зафіксували потенційну переплату на понад 12 мільйонів гривень з ПДВ. Якщо врахувати ще й завищення ціни шпунтових паль, то загальна сума потенційної переплати сягає понад 14 мільйонів 978 тисяч гривень, що становить 6% вартості матеріалів, закладених у проєкт будівництва.
Детальніше ознайомитись із розрахунками можна за посиланням.
Втім, ціна договору – динамічна, тож її можна буде змінювати під час виконання робіт.
Фінансовий директор "Укрбудінжинірінгу" Олександр Депутат у коментарі Суспільному пояснив, що ціни на будівельні матеріали, зокрема глину, арматуру та шпунти, відрізняються від ринкових через труднощі з їх придбанням. За його словами, частину матеріалів неможливо знайти в Україні в потрібній кількості, адже українські виробництва були знищені російськими атаками.
За словами Олександра Депутата, розпочавши будівництво на Центральній, компанія виявила багато нюансів, яких проєкт не передбачав. Через це “Укрбудінжинірінг” укладе з департаментом додаткову угоду, де вже не буде деяких матеріалів, але зʼявляться нові роботи.
"Вже не буде глини та шпунтів Ларсена. Ми їх викреслили, бо це невиправдані й нереальні витрати. Наступний договір міститиме переглянуті ціни, погоджені з департаментом, а також оновлені проєктні рішення. Зараз проєкт перебуває на експертизі", — зазначив Олександр Депутат.
ТОВ “Лідстар трейд" має здійснити коригування проєктної документації до кінця року. Станом на дату публікації матеріалу зміни до договору із новими цінами офіційно не оприлюднені, тож ми не мали можливості дослідити новий кошторис.
За словами Олександра Депутата, заплановані зміни вплинуть на вартість робіт – вона зросте:
“Будуть додані роботи, яких у попередньому проєкті не було. Наприклад, винесення всіх комунікаційних мереж за межі будмайданчика, встановлення сонячних панелей, бо заплановано, що у Бородянці всі нові будинки їх матимуть. Тому ціна, природно, буде вищою, бо збільшився обсяг робіт”.
“Кишеньковий” конкурент на тендерах
ТОВ “Укрбудінжинірінг”, засноване у 2013 році, підписало 35 угод на роботи за бюджетні кошти. Загальна вартість угод — 856 мільйонів гривень. Проте не всі вони були реалізовані: деякі договори були розірвані.
Компанія стала активним учасником публічних закупівель у 2017 році — після того, як її власником став полтавчанин Олександр Огризько. Як ми з’ясували, цей чоловік працював виконробом в іншій київській компанії — ТОВ “Еліт груп”. Принаймні, так Огризька підписували у телефонних книгах.
Спочатку “Укрбудінжиніринг” ходив на тендери зі згаданою “Еліт груп”, а згодом з двома пов’язаними з нею товариствами – “Еліт Груп.” (назва з крапкою, це не одруківка, – ред.) і “Еліт Груп проджект”.
Ми виявили 18 випадків спільної участі “Укрбудінжинірингу” зі згаданими фірмами у закупівлях 2017-2021 років. У частині з них фірми виступали як єдині конкуренти.
Інколи зв’язок між компаніями був очевидним. Наприклад, на тендері на капітальний ремонт дитсадка в Печерському районі Києва "конкурентні" фірми — “Укрбудінжинірінг” і “Еліт Груп” — вказали контактні номери, які належать працівниці "Еліт груп" Ірині Коблай.
За “антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів”, Антимонопольний комітет України оштрафував ТОВ “Еліт Груп.” на 160 тисяч гривень. Оскільки товариство не гасило штраф, суму подвоїли.
Щодо трьох інших згаданих фірм, хоча на торги вони ходили парами, подібної інформації про штрафи ми не знайшли.
У 2018 році одноосібним власником ТОВ "Укрбудінжинірінг" став підприємець із Вишгорода Петро Присяжнюк. Зараз він також є директором компанії, хоча на період проведення тендеру в Бородянці цю посаду обіймала киянка Олена Качура.
Згодом “Укрбудінжиніринг” переїхав на Рейтарську, 18 у Києві. За тією ж адресою, хоч і в іншому офісі, вже давно розташувалися його “конкуренти” на тендерах — “Еліт груп” та “Еліт груп проджект”.
Засновник і директор компаній з приставкою “еліт” Олександр Депутат був директором “Укрбудінжинірингу” в 2023-2024 роках. Тепер він є контактною особою компанії на тендерах.
Публічних згадок про Олександра Депутата в мережі не так багато. Ми натрапили на одну публікацію сайту who is-who ua за 2013 рік, де розповідають, що його фірма “Еліт груп” зводила будівлі Печерської міжнародної школи, Державного управління справами президента України, представництва ООН, Інституту репродуктивної медицини. Олександр Депутат отримував подяку колишнього київського міського голови Олександра Омельченка.
У коментарі Суспільному Олександр Депутат розповів, що він є фінансовим директором “Укрбудінжинірингу” з 2018 року. Також він фактично визнав, що пов’язані з ним компанії разом брали участь у публічних закупівлях.
“Що таке тендерна змова? Якщо я, припустімо, готую свої партнерські компанії і беру участь із двома різними цифрами — ну, яка це змова? (...) У законі йдеться: тендерна змова — це якби я був засновником всіх цих компаній. Але я не був засновником усіх цих компаній. У чому збиток державі?” — коментує Олександр Депутат.
Кримінальні справи і “запрошення” на об’єкт
У розмові з журналістами Суспільного Олександр Депутат сказав, що на будівництво в Бородянці його, фактично, запросили. Також він проговорився, що роботи з демонтажу зруйнованого будинку на Центральній, 427-А розпочалися ще в лютому. Хоча департамент уклав договір із компанією лише 21 березня 2025 року.
Цитуємо цей фрагмент розмови:
— Це ви зносили (будинок – ред.)? — журналістка.
— Так, я вже забув. Це лютий-березень, квітень. Давно було. Демонтаж — теж ми, — Олександр Депутат.
— Ще до підписання договору?
— Та чому?
— Ви сказали “лютий” .
— А до чого це ви ведете?
— Бо договір наче ж весною був. Ви самі кажете.
— Так, ну я ж кажу… А… Ну, ні, ми туди приїхали, ще сніг лежав, нам показали, чи зможемо ми це зробити і чи готові брати участь. Ну, ми, звичайно, готові брати участь. “Все, беріть участь. Знесете?” — “Знесемо”. — “За скільки?” — “За два тижні”. Ми взяли участь у тендері, знесли будинок, все нормально”, — розповів Олександр Депутат.
На запитання, хто показував будинок, він відповідати відмовився, наполягаючи, що на будівельному ринку всі між собою знайомі.
Добре знайомим для “Укрбудінжинірінгу”, наприклад, є ірпінське ТОВ “Смарт універсал груп”. Цю компанію “Укрбудінжинірінг” вписав як субпідрядника на зведення будинку в Бородянці.
ТОВ “Смарт універсал груп” почало брати участь у публічних закупівлях лише влітку 2023 року і вже отримало підрядів на понад 1,4 мільярда гривень. Переважно це проєкти відбудови на Київщині, зокрема, в Ірпені та Бородянці.
Власницею “Смарт універсал груп” є Тетяна Грищенко. Вона, як ми з’ясували, є родичкою — ймовірно, матір’ю — Антона Мирончука, колишнього співвласника компанії.
Антон Мирончук — відомий ірпінський бізнесмен, пов’язаний із колишнім міським головою Ірпеня Володимиром Карплюком. Зокрема, у 2015 році Мирончук балотувався до Ірпінської міської ради від партії Карплюка “Нові обличчя”. Наразі вони мають спільний бізнес із будівництва приватних житлових комплексів — ТОВ “Інвестиційна група Молодість”.
Зв’язок із Карплюком інших компаній, які займаються відбудовою Бородянки, раніше вже встановили журналісти Bihus.info. Додамо лише, що теперішня виконувачка обов’язків голови Бородянської селищної громади Ірина Захарченко також є представницею партії Карплюка “Нові обличчя”.
Крім того, за даними аналітичної системи YouControl, кілька компаній, де співвласником є Мирончук, входять до корпоративної групи “Місто для людей”, що належить ексзаступнику голови Київської МДА Руслану Крамаренку та його дружині Ганні.
У коментарі Суспільному Олександр Депутат запевняв, що працює зі “Смарт універсал груп” уже давно — але, мовляв, нічого не знає про те, що фірми, пов’язані з Володимиром Карплюком, отримали чимало підрядів у Бородянці.
“Ми зі “Смарт” вже десь три роки. Нас познайомили, і це як партнерська компанія, у них велика база техніки, вони теж досить потужні. Тому, коли ми з чимось не справляємося, чи в нас техніка зайнята на інших об'єктах в якихось інших регіонах України, ми звертаємося до “Смарта”, щоб вони нам допомогли. У нас нормальні партнерські відносини”, — прокоментував співпрацю Олександр Депутат.
Депутат нам також підтвердив, що знайомий з Віталієм Кличком, нинішнім міським головою Києва. Їх пов’язує не лише спільне фото на заході у вересні 2018 року, а й причетність до реалізації амбітного плану зробити Київ “найзеленішою столицею Європи”.
“Укрбудінжинірінг” — одна з компаній, які займалися ремонтами київських парків у 2018-2020 роках. Усього фірма уклала з Київзеленбудом п’ять угод на реконструкцію та капремонти парків “Наталка”, Совки” та “Смородинський” загальною вартістю понад 66 мільйонів гривень. Щоправда, три з них комунальники розірвали в односторонньому порядку, адже встановили, що роботи не були розпочаті за планом.
Водночас Олександр Депутат у спілкуванні з журналістами Суспільного пов’язав розірвання угод зі зміною керівництва Київзеленбуду.
ТОВ “Укрбудінжинірінг” засвітилося й у кримінальних справах щодо ймовірного розкрадання бюджетних коштів на реконструкції парку “Наталка”. Про це ми дізналися з ухвал Оболонського і Шевченківського районних судів міста Києва. В епіцентрі розслідування — підряд на реконструкцію парку, який у 2018 році отримало харківське ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД”, а субпідрядником було ТОВ “Укрбудінжинірінг”.
Правоохоронці обвинувачували у службовій недбалості директора “ХБСП Мегабуд ЛТД” Ярослава Шовкуна та інженера Дмитра Шлєпкова, який відповідав за контроль робіт від імені Київзеленбуду. За версією слідства, вони не проконтролювали реальний обсяг виконаних “Укрбудінжинірингом” робіт і підписали відповідні акти, що призвело до переплати 1 мільйона 442 тисячі бюджетних гривень. У подальшому принаймні частина коштів, за версією слідства, опинилася на рахунках ТОВ “Укрбудінжиніринг”.
Справи проти директора “ХБСП Мегабуд ЛТД” Ярослава Шовкуна та інженера Дмитра Шлєпкова закрили через закінчення строків давності. Водночас досі тривають суди проти директора та власника “Укрбудінжинірінгу” Петра Присяжнюка. Слідство приписує йому привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
У розмові з нами Петро Присяжнюк сказав, що впевнений у своїй невинуватості.
“Той, хто там був винен, той поїхав із країни. А я не винний. Я як зайшов з першого дня, так і вийшов останній з парку “Наталка”. З країни виїжджати не збираюсь”, — прокоментував обвинувачення Петро Присяжнюк.
Олександр Депутат також є обвинуваченим у двох кримінальних справах. В обох правоохоронці йому приписують службове підроблення та привласнення майна через зловживання службовим становищем у великих розмірах.
За версією слідства в одній зі справ, посадовці Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації разом із компанією “Еліт Груп” сфальшували акти та довідки щодо будівництва дитячого садка. За цими документами компанія начебто отримала кошти за роботи, які на момент, коли слідчі взялися за справу, виконані не були.
У рамках справи правоохоронні органи проводили обшуки в офісі “Еліт Груп” і накладали арешт на рахунки компанії. Зараз справа розглядається в Шевченківському районному суді.
Олександр Депутат розповідає, що йдеться про будівництво дитсадка №720 у Києві, який у 2016 році відкривав Віталій Кличко. Олександр Депутат пишається цим проєктом і вважає, що справу було сфабриковано.
“Хтось має думку, що я вкрав 20%. Чого саме? Кришку від каструлі? Або подушку в дитини? Якщо я 20% вкрав, значить, комісія б не підписала, значить, я б не передав частину матеріалів, частину чогось. Однак усі підписали. Кличко розрізав стрічку, Мартинчук (ексголова Печерської районної адміністрації — ред.) отримав нагороду. Я отримав почесну грамоту. В результаті мене засунули в суд. За п'ять років роботи з Києвом я маю 18 кримінальних справ. Чому? Тому що вигравав тендери, тому що я нікому не плачу,” — коментує Олександр Депутат.
Також Депутат є одним із чотирьох обвинувачених у підробці документів та привласненні майна через зловживання службовим становищем у великих розмірах. Потерпілою стороною у справі є Інститут отоларингології.
У коментарі Суспільному Депутат назвав цю кримінальну справу “непорозумінням”, яке виникло через зміну вартості матеріалів, що, за його словами, пояснюється коливанням курсу валют у 2014 році.
Фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO TI Ukraine Альона Якщук розповідає, що факт фігурування посадовців компанії у кримінальному провадженні не позбавляє її права брати участь у публічних закупівлях.
“Законодавство у сфері закупівель зобов’язує замовника відхилити пропозицію учасника у випадку, якщо керівник має незняту чи непогашену судимість за корисливі злочини, зокрема шахрайство, хабарництво або відмивання коштів. Так, переможець закупівлі повинен надати документ, що підтверджує відсутність судимості, зокрема, витяг з інформаційно-аналітичної системи МВС “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”. Якщо такий витяг наданий і немає чинного вироку суду, замовник не має правових підстав для відхилення пропозиції учасника”, — коментує Альона Ящук.
Суспільне звернулося до керівника Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА Олега Кравченка з проханням прокоментувати виявлені ймовірні переплати та необ’єктивне ставлення до учасників тендеру. Але станом на дату публікації відповідь ми не отримали.
Департамент регіонального розвитку Київської ОДА продовжив розгляд нашого запиту на 20 днів.
Станом на листопад 2025 року компанія “Укрбудінжинірінг”, яка, ймовірно, отримала підряд за запрошенням, знесла старий будинок, збудувала половину фундаменту і займається перенесенням труби, яку не передбачив проєктувальник. Департамент уже сплатив “Укрбудінжинірингу” майже 40 мільйонів гривень, але більшість робіт та коштів ще попереду. Чіткого розуміння, коли люди зможуть отримати житло, досі немає.
Публікацію створено в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та уряду Норвегії.
