Під час повномасштабної російської агресії українська освітня мережа зазнала значних втрат. За даними Міністерства освіти та науки, станом на 13 жовтня 2025-го в Україні було зруйновано або пошкоджено 4358 навчальних закладів, зокрема 2046 шкіл. У березні 2025 року Світовий банк оцінював сукупні прямі втрати української освітньої інфраструктури в 13,4 мільярда доларів.
Редакція розслідувань Суспільного зібрала фото, відео й супутникові знімки зруйнованих шкіл на Донеччині та Луганщині, які опинилися під окупацією. Частину з них до повномасштабного вторгнення реконструювали та оновили, частково — за кошти європейських партнерів.
Вугледарська “Мрія”
До повномасштабного вторгнення у Вугледарі на Донеччині жили близько 15 тисяч людей. У місті були три школи, два дитячі садки та коледж.
Одним із найбільш модернізованих закладів був навчально-виховний комплекс “Мрія” – із дошкільним підрозділом, початковою школою та гімназією. До 2022 року в НВК “Мрія” спрямовували бюджетні інвестиції. У 2017-му запустили капітальний ремонт (приміщення, внутрішні й зовнішні мережі, благоустрій) із кошторисом близько 19 мільйонів гривень. У 2018 році школу презентували як оновлену, а МОН позиціювало комплекс як такий, що може вмістити до 700 учнів.
Навесні 2022-го під час обстрілів російський снаряд упав на територію школи. У вересні того ж року заклад припинив роботу. До остаточної окупації міста у 2024 році школу було зруйновано вщент.
Бахмут: школи, відновлені коштом ЄС
Бахмутська ЗОШ №12 до повномасштабного вторгнення мала понад 300 учнів та 12 класів. У 2017 році був тендер на її реконструкцію. Бахмутська міська рада повідомляла про виконані роботи на 13 мільйонів гривень, станом на жовтень 2021 року.
Ремонтували коштом Європейського інвестиційного банку.
У 2022-2023 роках місто зазнало масштабних руйнувань. Унаслідок збройної агресії на території Бахмутської громади пошкоджень зазнали понад 4000 житлових будинків. Щонайменше 17 шкіл у місті було зруйновано або пошкоджено. Серед них і школу №12.
Школа №18, названа на честь убитого проросійськими бойовиками активіста Дмитра Чернявського, могла навчати понад 500 учнів і її вважали однією з найсучасніших у місті.
У 2021 році заклад проходив реконструкцію у межах державної програми “Велике будівництво”. Вартість проєкту становила 64,4 мільйона гривень, фінансування здійснювали коштом Європейського інвестиційного банку.
Після початку активних бойових дій у Бахмуті будівлю школи було знищено.
Авдіївські школи
У 2016-2021 роках школа №2 в Авдіївці була реконструйована, зокрема за кошти Литви. Після відкриття 1 вересня 2021 у закладі навчалися близько 600 учнів.
Школа отримала сучасне обладнання, нові кабінети, спортивні й ігрові майданчики. Литва спрямувала на оснащення понад 700 тисяч євро, а загальна вартість проєкту тільки у 2019-2021 роках, за даними CPVA, становила мільйон євро.
Під час штурму міста в 2023-2024 роках російські війська системно били по житлових кварталах Авдіївки. За оцінкою Centre for Information Resilience, у місті було пошкоджено або знищено 25 із 26 багатоповерхівок і всі 17 освітніх закладів. Ще в березні 2023-го начальник міської військової адміністрації Віталій Барабаш повідомляв про понад 80% зруйнованого житлового фонду.
25 лютого 2023 року російський авіаудар знищив школу. 17 лютого 2024 року ЗСУ залишили місто, щоб уникнути оточення.
Авдіївська школа №6 до повномасштабного вторгнення була звичайним комунальним закладом. У 2019-му там готувалися модернізувати їдальню — за 2,5 мільйона гривень.
Уночі на 21 червня 2022 року російські війська обстріляли будівлю ракетними установками “Град” з магнієвими зарядами. Школа вигоріла й фактично була знищена.
Школи в Маріуполі
Під час облоги Маріуполя навесні 2022 року понад 90% житлового фонду в місті було знищено. Про це редакція розслідувань Суспільного писала раніше. Російські війська також пошкодили чи знищили 54 маріупольські школи.
Опорна школа №66 була першим україномовним навчальним закладом у Маріуполі. Як писала Маріупольська міська рада, у 2018 році у школі провели капітальний ремонт і закупили нове обладнання. Загальний обсяг інвестицій становив близько 75 мільйонів гривень.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, заклад зупинив роботу. 10 березня російська армія знищила його ударом авіаційної бомби.
Школа №40 була побудована у 1936 році, пережила Другу світову війну. За даними Маріупольської міської ради, до повномасштабного вторгнення тут навчалися 550 дітей. На 2022 рік планували капітальний ремонт за кошти ЄБРР — вартістю близько 1 мільйона євро. Школа мала стати профільним ліцеєм.
У 2022 році будівлю знищили російські обстріли. На супутникових знімках за 2024 рік видно, що окупанти розчистили ділянку та демонтували залишки конструкцій.
Попаснянський ліцей
За даними Луганської обласної військової адміністрації, понад 160 закладів освіти в області були зруйновані або пошкоджені. Зокрема, в Попасній.
За словами колишнього начальника Луганської ОВА Сергія Гайдая, після штурму російських військ Попасна була майже повністю знищена. У травні 2022 року вона опинилася під окупацією.
До повномасштабної війни школу олімпійської освіти “Попаснянський ліцей №21”, де навчалися близько 240 учнів, обіцяли модернізувати. Анонсували відкриття повноцінного спортивного комплексу, а райдержадміністрація пообіцяла відремонтувати спортзал і їдальню.
Під час боїв 2022 року будівля ліцею зазнала критичних пошкоджень, а нові супутникові знімки зафіксували повний демонтаж залишків споруди.
Знищена бельгійська спадщина в Лисичанську
Лисичанська багатопрофільна гімназія (з 2023 року – Лисичанський ліцей №17) до 2022 року була провідним освітнім закладом, що належав до найкращих 100 шкіл України. Гімназія містилася в історичній будівлі кінця ХІХ століття, що була частиною ансамблю “Бельгійська спадщина” в центрі міста. Вона мала офіційний статус архітектурної пам’ятки та була одним із ключових символів Лисичанська.
Будівля отримала незначні пошкодження у 2014 році, і її відновили, зокрема, за підтримки ЮНІСЕФ. 1 травня 2022 року в будівлю одного з корпусів ліцею влучив російський снаряд. У липні 2022-го місто окупували російські війська.
Найбільший освітній заклад Сіверськодонецька
На момент окупації в червні 2022 року Сіверськодонецьк, за даними ексначальника Луганської ОВА Сергія Гайдая, був зруйнований на 90%.
Ліцей “ЮВЕНЕС” був одним із провідних освітніх закладів міста. До 2022 року там навчалися близько 900 учнів.
Будівля ліцею зазнала руйнувань під час активних бойових дій у травні-червні 2022 року, проте вціліла.
У жовтні 2024 року окупаційна влада знищила мурал художника Яна Птушка на фасаді будівлі ліцею, замалювавши власним малюнком.
Середня загальноосвітня школа №5 була розташована у густонаселеному житловому районі міста. Заклад мав статус повної середньої школи та забезпечував навчання для 600 учнів. У 2020 році тут провели масштабну термомодернізацію: утеплили фасади, замінили вікна, відремонтували дах і облаштували територію.
На супутникових знімках Сіверськодонецька, зроблених після активних бойових дій у червні 2022 року, помітно, що дах школи повністю вигорів, а частина перекриттів провалилася.
Школа, що стала укриттям для цивільних
Селище Білогорівка на Луганщині було одним з останніх населених пунктів області, яке тривалий час залишалося вільним. Російські війська окупували його в липні 2025 року, після майже трьох років боїв.
Білогорівський ліцей був єдиним навчальним закладом громади. До початку повномасштабного вторгнення він слугував не лише школою, а й громадським центром, де проводили культурні події, збори та святкування.
7 травня 2022 року російська авіація завдала прямого удару по будівлі ліцею. У момент атаки в підвалі школи ховалися від обстрілів близько 90 місцевих жителів. За інформацією Луганської обласної військової адміністрації, близько 60 людей загинули.
Обстріл шкіл — воєнний злочин
За підрахунками МОН, які поширив міністр освіти Оксен Лісовий, кожен шостий заклад освіти в Україні постраждав від російської агресії.
За Римським статутом Міжнародного кримінального суду, умисне спрямування нападів на будівлі, які призначені для освіти, є воєнним злочином. Командири несуть кримінальну відповідальність, якщо знали або мали знати про злочини підлеглих і не вжили належних заходів для їх запобігання чи покарання.
Проте реально притягнути до відповідальності за ці злочини складно. Детальніше про те, чому російські воєнні злочинці можуть залишитися непокараними, редакція розслідувань розповідала у документальному проєкті “Паук та інші непокарані”.
Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
