Високий суд Англії зобов’язав колишніх власників ПриватБанку, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, виплатити банку понад 3 мільярди доларів компенсації та судових витрат після визнання їх винними у масштабному шахрайстві проти банку.
Про це повідомила пресслужба банку.
Основна сума збитків, що мають бути сплачені державному банку визначена судом у розмірі 1 763 957 792 доларів. Суд також зобов’язав Коломойського та Боголюбова сплатити проценти в розмірі 1 190 083 824 доларів та здійснити авансовий платіж для покриття витрат ПриватБанку в розмірі 76 400 000 фунтів стерлінгів ($99 575 371).
Коломойський та Боголюбов звертались до суду з проханням надати дозвіл на апеляцію винесеного рішення та зупинити його виконання до розгляду такої апеляції. Однак обидва клопотання суд відхилив. Усі гроші мають бути сплачені до 24 листопада, після чого будуть нараховувати відсотки. У разі несплати, Банк розпочне примусове стягнення коштом активів колишніх власників, щоб отримати компенсацію для Банку та уряду України.
Активи Коломойського й Боголюбова арештовані з 2017 року. За словами юристів банку, Коломойський і Боголюбов незаконно заволоділи грошима, використовуючи схему повторного прокручування кредитів.
Повна сума зобов’язання колишніх власників перед банком ще має бути визначена, але з огляду на те, що суд задовольнив вимоги ПриватБанку в повному обсязі, вони, ймовірно, будуть зобов’язані виплатити понад 1,7 мільярда доларів навіть без урахування процентів за більш ніж десятирічний період. Повна сума, що підлягає виплаті ПриватБанку, включно з процентами та юридичними витратами, буде визначена на наступному слуханні пізніше цього року і, ймовірно, загалом значно перевищить 2 мільярди доларів.
30 липня ПриватБанк здобув перемогу у Високому суді Лондона у справі проти Коломойського та Боголюбова. Суд визнав, що вони незаконно привласнили з банку майже 2 мільярди доларів США через "складну схему перекредитування".
Також суд відхилив заперечення Коломойського та Боголюбова про те, що не було “жодного доказу”, який би пов’язував їх із цими трансакціями, стверджуючи, що їхні аргументи “повністю побудовані на нечесному підґрунті”.
Націоналізація ПриватБанку
Націоналізація ПриватБанку відбулася 18 грудня 2016 року через його неплатоспроможність. НБУ зафіксував проблеми з достатністю рівня капіталу, кредитним портфелем та виконанням нормативів установою. Після стрес-тестування банку став зрозумілий масштаб проблем, який загрожував стійкості всієї банківської системи України. Нацбанк порекомендував власникам ПриватБанку вжити відповідних заходів, але вони провалили терміни трансформації та не виконали її в повному обсязі. Йшлося про переведення кредитної заборгованості перед банком на прозорі дійсні бізнеси із реальними заставами, достатніми для обслуговування кредитів, що дозволило б банку перейти в рамки адекватності капіталу.
ПриватБанк у 1992 році був одним із перших комерційних банків в Україні. Станом на 2016 рік у банку відкрили рахунки понад 22 мільйони клієнтів. Фінустанова обслуговувала приблизно 60% транзакцій та половину платіжних карток, випущених в Україні. У банку на той час було сконцентровано 40% депозитів всієї банківської системи. До передання банку державі ним володіли Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які контролювали 92% акцій.
15 лютого 2023 року Велика палата Верховного суду України вперше застосувала так званий "антиколомойський" закон №590. Тоді було прийнято рішення, що ПриватБанк, який було націоналізовано у 2016 році не повернеться до його колишніх власників.
15 листопада 2023-го шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що націоналізація ПриватБанку у 2016 році була законною і що неможливо повернути банк колишнім власникам. Таким чином рішення окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 18 квітня 2019 року, яким тоді задовольнили позов колишнього співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було скасовано.
Позов Олександра Дубілета щодо ПриватБанку
На момент націоналізації ПриватБанку головою правління був Олександр Дубілет. У 2021 році він звернувся до суду з позовом до ПриватБанку, Міністерства фінансів і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Цим позовом він вимагав визнати недійсним договір, за яким держава викупила акції банку за 1 гривню.
Господарський суд у Києві закрив справу, проте Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення і повернув справу в першу інстанцію. Банк подав касацію.
Касаційний господарський суд у Верховному суді попросив Велику палату розв'язати правову проблему щодо застосування так званого антиколомойського закону, який передбачає, що колишні власники банку можуть отримати лише грошове відшкодування за нього.
"Антиколомойський" закон № 590
13 травня 2020 року Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт про банки. Це була одна з вимог Міжнародного валютного фонду перед наданням Україні кредитного траншу у 2021 році. Документ підтримали 270 нардепів.
Ухвалений законопроєкт надав Нацбанку повноваження щодо регулювання діяльності інших фінустанов. Також документ дозволив удосконалити механізм ліквідації таких установ. Щодо націоналізованих банків, то документ остаточно заборонив скасовувати рішення про націоналізацію.
Законопроєкт про банки називають "антиколомойським", адже він унеможливлює повернення ПриватБанку ексвласникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.
У пресслужбі банку зазначили, що важливість цієї справи полягала у тому, що від її результату залежав розгляд ще кількох десятків подібних позовів, через які колишні власники ПриватБанку намагались оскаржити законність процесу націоналізації.
