Місяць тому, 30 вересня, Одесу накрила аномальна злива. За день зафіксували двомісячну норму опадів, вода затопила понад 800 будинків, загинули девʼятеро людей, серед яких 8-річна дівчинка. Президент Володимир Зеленський доручив уряду розібратися в причинах трагедії. Через два тижні він же позбавив мера Одеси Геннадія Труханова українського громадянства, невдовзі його було відсторонено з посади. Ще через два тижні прокуратура оголосила йому та ще вісьмом його підлеглим підозри у "службовій недбалості, що спричинила загибель людей". На думку слідства, саме через них злива мала такі трагічні наслідки. Суд відправив Труханова під домашній арешт.
Суспільне побувало в найбільш постраждалому від повені мікрорайоні Одеси та дізналося, що його жителі думають про відсторонення та домашній арешт Труханова.
Надія
Близько п'ятої вечора 30 вересня власник автомайстерні на вулиці Рибальській Віктор Андрієнко повертався з собакою з прогулянки до себе на СТО. Протягом усього дня йшов дощ. Ще до полудня в Одесі випала місячна норма опадів і затопила дороги в різних частинах міста. На Рибальській води поки було по щиколотку.
Вулиця з'єднує житловий масив під назвою Таїрова й балку — спуск із нерівним рельєфом, що веде до моря й крізь приватний сектор. Зливовий потік ішов із боку житлового масиву в бік балки. Віктор побачив, як у калюжі неподалік його майстерні застрягли дві автівки. Разом із колегами по СТО він вирішив допомогти витягнути автомобілі тросами, але вода стрімко прибувала.
"Я згадав, що в мене човен є — я і мисливець, і рибалка, до війни в море на ньому ходив. Але чотири роки не перевіряв: цілий чи ні. Накачую човен і бачу: працює", — згадує одесит у розмові з Суспільним.
Він сів у човен і поплив у бік машин, намагаючись впоратися з течією. В одній з автівок сиділи дві жінки. Вони по черзі перебралися в човен через вікна й Віктор переправив їх на незатоплену частину Рибальської. Пізніше в такий же спосіб він врятував водійку ще однієї машини і став перекурити в гаражі майстерні. У цей момент він побачив, як потік раптово посилився: вода зірвала з місця дві машини, що застрягли на вулиці, й понесла в сусідні городи.
Пізніше Віктор дізнався, чому так раптово посилився потік. Трохи вище по вулиці маса води поступово накопичувалася в поглибленні, що утворилося через особливості рельєфу та забудови. У якийсь момент вода прорвала високий цегляний паркан на одній з ділянок і хлинула в бік балки.
Тимчасом 23-річна співробітниця управління архітектури Одеської обласної адміністрації Надія Мишей поверталася додому сусідньою вулицею.
"Вона їхала з роботи, їх раніше відпустили. Вона дуже довго добиралася (оскільки громадський транспорт через погодні умови зупинив рух, — ред.), — розповідає Суспільному її батько Павло Мишей. — У неї нерви були вже на межі. Вона чотири години добиралася додому. Зрештою, її підвезла на машині якась військова".
Павла Мишея в місті не було: за кілька років до повномасштабної війни він поїхав працювати кухарем за кордон, де перебуває і зараз. Про те, що сталося з донькою, дізнався від сусідів. За його словами, Надія застрягла на перехресті неподалік їхнього будинку й не могла піти далі через сильний потік води на дорозі. Вона довго чекала, але в якийсь момент вирішила пробиратися далі.
"Кажуть, якась людина пішла далі й вона раптом вирішила піти за нею. Потік води, мабуть, був не настільки сильним, щоб викликати в неї побоювання, — розповідає Павло. — Але багато хто каже, що в момент, коли вона вирішила його перейти, пішла хвиля — і Надію змило".
Власник автомайстерні Віктор припускає, що Надію збила та ж хвиля, що виникла після прориву водою паркану вище. За словами очевидців, Надія зачепилася за стовп. Сусіди телефонували рятувальникам, намагалися врятувати дівчину самостійно, але нічого не виходило — потік був занадто сильний. Рятувальники прибули десь через годину, але було пізно: Надія трималася близько 40 хвилин, після чого її змив потік.
"До пошуків підключилися волонтери, під'їхали хлопці з позашляховиками і якимись дронами з приладами нічного бачення. Хтось приходив із собаками, але вже було пізно", — зітхає Віктор.
Наступного ранку, коли вода спала, тіло Надії Мишей знайшли на сусідньому городі.
"Політична диверсія"
Всього під час потопу 30 вересня загинули девʼятеро людей. Семеро з них — у тій же частині міста, що й Надія. Як пояснили пізніше синоптики, того дня випало 94 міліметри опадів — це двомісячна норма й другий показник за всю історію спостережень в Одесі. За підрахунками мерії, було пошкоджено 286 приватних будинків і 723 квартири в 528 багатоповерхівках.
У місті одразу почалися суперечки: чи достатньо зробила влада, щоб запобігти трагедії. 1 жовтня президент Володимир Зеленський доручив уряду "провести повну перевірку дій у місті, зокрема всіх обставин, які могли спричинити такі наслідки".
Через два тижні він же несподівано припинив громадянство міського голови Одеси Геннадія Труханова. Приводом стало те, що, за даними СБУ, у Труханова є також і російський паспорт. Журналісти та опоненти мера звинувачували його в цьому ще з 2014 року, коли Труханов очолив Одесу. Але він стверджує, що ніколи російського паспорта не отримував.
Згідно із законом, після втрати громадянства повноваження мера припиняються. 15 жовтня Зеленський підписав указ про створення в Одесі військової адміністрації. Її головою президент призначив Сергія Лисака — генерала СБУ, який до цього керував Дніпропетровською обладміністрацією.
Ще через два тижні, 28 жовтня, прокуратура поклала на Труханова відповідальність за трагічні наслідки потопу. Вже колишньому меру оголосили підозру в "службовій недбалості, що спричинила смерті людей" — злочині, за який передбачено від п'яти до восьми років позбавлення волі. Прокуратура закидала йому, що не забезпечив нормальну роботу зливової каналізації та не попередив одеситів, що насувається біда. 30 жовтня суд відправив Труханова під домашній арешт.
На засіданні Труханов провину заперечував. Він визнав, що в Одесі дійсно застаріла зливова каналізація. Але наполягав, що місто не мало грошей на її повноцінну заміну, а центральна влада йому не допомагала. За словами Труханова, в таких умовах він робив усе можливе, щоб ремонтувати й чистити колектори та каналізаційні мережі.
"Така пішла хвиля. Комусь я був не потрібен як мер, потім — як громадянин. Зараз треба добити ще й кримінальною справою. Я розумію, що це спланована політична диверсія”, — сказав він.
Підозри також отримали двоє заступників Труханова, директори департаментів міського господарства та муніципальної безпеки, а також четверо менеджерів компанії "Міські дороги", які відповідають за роботу зливової каналізації. Ніхто з них провини не визнав. Одна з підозрюваних, віцемерка Ганна Позднякова, сказала, що в потопі у районі загибелі Надії Мишей та ще шести людей винна приватна компанія "Інфокс", яка обслуговує місцевий каналізаційний колектор. За словами чиновниці, під час зливи не працювала їхня насосна станція, внаслідок чого вода не лилась у підземну трубу, а текла по землі.
Батько загиблої Надії міським чиновникам не вірить і вважає, що Труханова та його підлеглих притягають до відповідальності заслужено.
"Треба хоча б двічі на тиждень чистити зливостоки. Хто це має робити?! Ти ж хазяїн міста, у тебе є підлеглі. Чому ти не контролюєш? — каже одесит. — Знайомі мені говорили, що на все це виділяли гроші, а фактично ніфіга не робилося".
Потоп у балці
Увечері 30 вересня потік із вулиці Рибальської понісся далі в бік моря балкою, щільно забудованою приватними будинками. У той момент мешканець одного з цих будинків, інженер-кораблебудівник Віталій Гармидер, виїхав автівкою в магазин за покупками. Трохи проїхавши, він зрозумів, що дощ занадто сильний, і вирішив повернутися. Наближаючись до свого двоповерхового будинку, розташованого на вулиці Магнітогорській, він побачив, як вулиці довкола раптово почала заповнювати вода.
Віталій став на високій ділянці вулиці, куди потік не дійшов, але водночас бачив, як вода заповнює двори нижче, в тому числі і його ділянку.
У будинку залишалися двоє його дітей. На відео, яке вони зняли, бурхливий потік заповнив двір і піднявся до другого поверху, де вони перебували. Річка, що виникла ніби нізвідки, зносила паркани. Дружина Віталія Світлана в той момент була на роботі. Вона запанікувала й постійно дзвонила рятувальникам, щоб ті евакуювали синів, але дістатися до них було неможливо.
Через кілька годин вода почала поступово спадати й Віталій зі Світланою змогли потрапити додому. Незабаром стало відомо, що в будинку неподалік загинула їхня сусідка.
"Вона пішла в підвал чи то воду вичерпувати, чи прибиратися — і не змогла вибратися", — зітхає Світлана.
В її родині, на щастя, всі вціліли. Але жити на першому поверсі будинку тепер не можна, паркан треба ремонтувати, втрачено побутову техніку й газовий котел.
Віталій Гармидер вважає, що потоп стався через збіг обставин — зокрема, аномальну зливу й зміну клімату. А також через те, що під час війни влада менше витрачає грошей на комунальну сферу, а багато комунальників пішли в армію. Особисто Труханова Віталій не звинувачує.
"Я не прихильник Труханова від слова "зовсім". Але спроби його зняти згори були не один раз, це ж усім відомо. Зараз просто підвернувся такий привід, та й все, — вважає Віталій. — А в чому його вина? Тільки в тому, що він також, як і всі інші, працює в цій системі. Треба бути геть сліпим і глухим, щоб цього не розуміти".
Його сусідка Юлія, яка живе нижче по балці, іншої думки.
"Те, що нічого не робилося, зливостоки не чистилися — це однозначно провина нашої адміністрації. Якби не він (Труханов, — ред.), не його підлеглі — цього б не сталося, — каже вона. — Тому що просто так такого статися не могло. У мене тут бабуся раніше жила, я тут з шести років, ніколи такого не було. Максимум води було по щиколотку. Але такого — ніколи".
Через стихію ледве не загинули її батьки. Під час повені вони були в одноповерховому будинку із заґратованими вікнами. Двері не відчинялися й приміщення поступово заповнювала вода. На крики про допомогу до них приплив сусід і почав ногами пробивати дірку в даху. Одночасно батько Юлії намагався зробити отвір у стелі. Зрештою, їм вдалося вилізти на дах і врятуватися.
"Наступного дня я сусідові і торт принесла, і пляшку, — усміхається Юлія. — Ще хвилин п'ять — і все, загинули б. Добре, що тато приїхав з роботи подивитися, чи сміття не забило зливосток. Не приїхав би, мами б уже не було".
Сімʼя під водою
Ще нижче — вулиця Ейзенштейна. Того дня її мешканка Марина Майданюк із двома дітьми сиділа вдома на другому поверсі й час від часу перевіряла, чи не забило листя зливосток на вулиці. Близько п'ятої години вона підійшла до вікна й не змогла повірити своїм очам. Потоки води заливали все навколо, повністю затопили дві машини в її дворі та майже дійшли до її поверху.
"Діти перелякалися, почали кричати: "Мамо, ми потонемо, що трапилося!?" Зникло світло, тому що затопило всі щитки. Газу також не було, прорвало труби. Така темрява була, дуже страшно! Я це згадую і мене всю трясе!" — каже Марина.
Вода прибувала протягом чотирьох годин, після 21-ї більше не піднімалася, а опівночі повністю зійшла. Вранці виявилося, що в будинку навпроти загинула ціла сім'я — п'ять переселенців із Донецької області: чоловік, дружина, їхня 8-річна дочка та її бабуся з дідусем. Вони жили в напівпідвальному приміщенні триповерхового будинку, де й були, коли раптово прибула вода. Двері не відкривалися і всі п'ятеро потонули.
"Ми познайомилися десь рік тому. Вони все там (на Донбасі, — ред.) кинули й переїхали до Одеси. Їм ніхто не допомагав, вони знайшли житло, яке могли собі дозволити, — зітхає Марина. — Дівчинка була така хороша. Мама їй недавно купила рожевий самокат, дідусь навчав кататися".
Поруч з їхнім будинком під землею пролягає колектор — труба діаметром 2 метри, якою зливові стоки мають іти в море. Але, оскільки насосна станція над балкою не працювала, вода пішла по землі. Марина звинувачує в цьому Труханова. За її словами, місцеві жителі скаржилися на проблеми з цією трубою з початку 2022 року. Вони помітили, що замість зливових стоків, туди потрапляє каналізація, яка зливається в море й забруднює пляжі. За словами Марини, вона безуспішно намагалася потрапити на прийом до Труханова й завалювала різні міські служби скаргами, але результату це не дало жодного: каналізація досі тече цією трубою в море. Тому одеситка задоволена тим, що Труханов позбувся посади й отримав підозру.
"Я не знаю, є в нього російський паспорт чи ні. Але якщо б він робив хоч щось, займався хоч якимось справами — ми б, одесити, заступились за нього. Сказали б: "Це неправильно, ми його обирали". Але нічого ж не робиться, й ми не можемо до них достукатися. Ми просили, зверталися — а ніхто не реагував. Тепер хай відповідає. Винний у цій трагедії тільки він і його служби!" — обурюється Марина.
Вона сподівається, що нова адміністрація встановить усі причини потопу та, найголовніше, зробить так, щоб це не повторилось. Наразі ймовірне нове затоплення — найбільший страх місцевих.
"Коли почалась війна, я з дитиною поїхала в Польщу, тому що донька мінімального гуркоту боялась. Я переживала, що в неї може статися нервовий зрив, — каже Марина. — А тепер народилась друга дитина — і вона боїться не війни й гучних звуків, а дощу. Тільки починається дощик, вона каже: "Мамо, нас затопить! Може, кудись поїдемо?" І як нам тепер тут жити?"
