"Північний потік-2 — це геополітичний проєкт" — міністерка економіки Литви Аушріне Армонайте

"Північний потік-2 — це геополітичний проєкт" — міністерка економіки Литви Аушріне Армонайте

Ексклюзивно
"Північний потік-2 — це геополітичний проєкт" — міністерка економіки Литви Аушріне Армонайте Суспільне, скріншот

Приїзд президента Литви Гітанаса Науседи з делегацією до Києва став його першим офіційним візитом на посаді очільника держави. Він виступив у Верховній раді українською та литовською мовами, заявив, що Крим — це Україна, та засудив російську агресію. Крім того, литовська сторона запевнила Україну у підтримці протистояння реалізації "Північного потоку – 2".

Суспільне поспілкувалося з міністеркою економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте та дізналося, як Вільнюс підтримуватиме економічні реформи в Україні, коли українцям буде доступний роумінг з ЄС та чи готова Литва ділитися вакциною від коронавірусу.

Станом на 2019 рік Литва залишалася найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтійського регіону. Як вплинула пандемія на торгівлю між двома країнами?

Економічні відносини Литви і України міцні та стабільні. І насправді товарообіг становив мільярд євро. Тож це вражає. І, звичайно, ми очікуємо на його зростання та розширення наших економічних партнерських відносин. Звісно, в обох країнах, як у Литві, так і в Україні, ми маємо здійснити реформи, щоб зробити наші економіки більш досконалими та стійкими до майбутніх викликів, виготовляючи більш інноваційні продукти, високотехнологічні продукти, розробляючи біотехнології тощо. Але загалом економічні відносини Литви та України є чудовими, і, я сподіваюся, в нас буде можливість їх розширити.

Як Литва змінює свою економіку після СOVID-19 та пристосовується до нової реальності після пандемії та карантину?

Є конкретні галузі економіки, на які коронавірус та карантинний режим мав руйнівний вплив. Це — сектор туризму, роздрібна торгівля тощо. Наприклад, у Литві все ще зачинені місяцями ресторани, кав‘ярні, бари. Отже, що ми робимо зараз — це боремося з вірусом і робимо все можливе, щоб допомогти цим підприємствам лишитися ліквідними і виконувати свою роботу.

Але, як ви щойно запитали, в нас є зміни в економіці, щоб зробити її більш стійкою. І ось що ми запланували зробити в Литві: ми збираємося здійснити інноваційну реформу, яка зробить нашу інституційну базу сприятливою для інноваційного бізнесу. Такою, щоб допомогти бізнесу відповідати науці. По-друге, це, звичайно, важливо інвестувати в цифрову трансформацію. Сьогодні я зустрічалася з вашим міністром цифрової трансформації і вражена ідеями, які ви реалізуєте тут, в Україні. Звичайно, ми маємо більше інвестувати в цифрову інфраструктуру, щоб підтримувати її безпеку, а також в інфраструктуру зберігання даних. Це допомогло нам підтримувати економіку і життя в умовах карантину. Але ми повинні звертати увагу на безпеку. Бо якщо там щось трапиться, в нас будуть більші проблеми.

Читайте також: "Ми збиралися на кухні з лептопами і працювали", — учасниця ТОП-100 жінок року ВВС Анастасія Волкова

Тож інноваційні реформи полягають у збільшенні інвестицій у бізнес та сприянні йому, коли йдеться про інноваційні продукти: біотехнології, високі технології. Литва відома своєю промисловістю Fintech, також Govtech — це новий тренд у Литві . Ми запрошуємо стартапи та інноваційні компанії, щоб ті пропонували рішення для інтелектуального управління. Над цим нам доводиться працювати. І, звичайно, люди — це все. І ми починаємо зі шкіл та інвестуємо в наші молоді таланти. Вони так само зустрінуться з викликами майбутнього.

Як змінився інвестиційний клімат між країнами порівняно з 2019 роком? Що зараз цікавить литовських інвесторів в Україні?

Звісно, є історії успіху — литовські інвестори, що працюють тут, наприклад, BT Invest. Багато хто знає мережу магазинів Novus в Україні. Адже Україна — це величезний ринок і країна можливостей. Тож, якщо мова не тільки про традиційні інвестиції — продукти, меблі тощо, — а й про інноваційні технології, як я казала, біотехнології, IT, високі технології, то вже є декілька литовських консалтингових компаній, що співпрацюють тут з українцями. І я рада чути це. Звісно, це партнерство важливо зміцнювати.

Що стосується Литви, то ми також зацікавлені у залученні інвестицій з України. І ми нещодавно ухвалили в Литві закон, який буде сприяти реалізації великих проектів розвитку (giga-projects), ми називаємо це зеленою картою для гіга-інвестицій. По суті, це вільна зона, коли мова йде про податкову зону. Також ми збираємося запровадити можливість переселення членів сімей працівників, інвесторів з третіх країн. Тож, можливо, українські компанії, що інвестують у Литву, також скористаються цим.

Торік Україна, Литва та Польща заснували платформу “Люблінський трикутник”. Які вже результати цієї співпраці? І чого варто очікувати країнам надалі від цієї співпраці з економічної точки зору?

Звичайно, Люблінський трикутник — це важливе партнерство, тому що всі ці три країни— Литва, Україна і Польща — пов’язані нашими історичними відносинами і шляхом. Крім того, ми поділяємо ті самі цінності, виступаємо за приєднання до Заходу, трансатлантичну інтеграцію та, звичайно, свободу, тому це чудова основа для нашого партнерства. Основою партнерства є те, що стосується безпеки та оборони, але його можна розширити в деяких інших сферах, таких як економіка. Оскільки не лише в Україні, а й також у Польщі, це величезний ринок можливостей. Тож ми б могли ділитися нашими знаннями, нашими ноу-хау, і бізнеси могли б взаємодіяти.

Як Литва може допомогти Україні на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції в економічній сфері?

Звичайно, Україна вже приєдналася до Угоди про асоціацію і показала певні результати, тому тепер набагато простіше співпрацювати в бізнесі. Але також існує багато інших можливостей, таких як, наприклад, партнерство у сфері передачі даних та цифрової обробки. Тож однією з ідей, якою я поділилася з президентом та колегами-міністрами, є ідея для України приєднатися до Schengen Data (Шенгенська інформаційна система), оскільки ми вже використовуємо безвізовий режим між Литвою та Україною, Європейським Союзом та Україною, тому, можливо, це було б чудово для України бути частиною інформаційного партнерства.

Міністерка економіки Литви Аушріне Армонайте

Міністерка економіки Литви Аушріне Армонайте

Є так багато простих, але важливих речей для наших громадян, наприклад, мобільні дані та послуги роумінгу. Не надто дешево зателефонувати своєму другові з Вільнюса до Києва за допомогою мобільного, або коли ви у Києві, зателефонувати мамі до Вільнюса. Тому було б чудово мати це партнерство та приєднати Україну до зони роумінгу, щоб мати менші витрати для наших громадян та більше взаємодіяти, і, звичайно, це створило б більше можливостей для нашого бізнесу для співпраці.

Тож коли Україна зможе приєднатися і що для цього потрібно?

Насправді це залежить від України, тому що багато речей вже роблять і є великі досягнення. Але впровадження реформ і наявність судової системи, економічно сприятливого середовища — це дуже важливо. Як я вже казала, Литва завжди залишатиметься другом та виступатиме за інтеграцію України, але це також залежить від тих, хто приймає рішення в Україні.

Що ви можете порадити Україні на цьому шляху?

Я не та, хто дає поради. Я новачок у політиці, як і багато членів вашого уряду, тому я думаю, що треба довіряти одне одному. І це моя порада не політикам, які приймають рішення, а просто людям: будь ласка, довіряйте більше, привітайтеся, коли ви зустрінете людину, якої не знаєте, і тоді великі речі відбуватимуться завдяки цим дуже простим крихітним щоденним випадковим змінам.

Декілька країн Європейського союзу заявили про несправедливий розподіл вакцини від коронавірусу між державами-членами. Чи відчула це на собі Литва? Як ви оцінюєте рівень забезпеченості вакциною в Литві?

Поставки вакцин є досить стабільними. Звичайно, ми, як і всі, мабуть, як і кожна країна світу, були би вдячні за більше. Але ми беремо участь у загальних закупівлях вакцин, коли мова про ЄС, тож ми в одному човні разом з усіма країнами Європейського Союзу, і ми залежимо від цього і довіряємо цьому. Тому загалом процес вакцинації в Литві доволі повільний.

Звичайно, ми вакцинували в першу чергу людей похилого віку, вчителів, лікарів, і тепер ми очікуємо, що в квітні з’явиться більше вакцин, значна кількість вакцин. Щоб ми могли вакцинувати більше і, звичайно, послабити карантин, бо всі дуже втомлені, як і скрізь.

Читайте також: В Україні почалася друга хвиля щеплень від COVID-19. Кого і як вакцинуватимуть

Минулого місяця міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс під час візиту до України заявив, що Литва готова поділитися вакциною від коронавірусу з Україною, а також попросити інші держави ЄС допомогти в цьому напрямку. Коли Україна зможе отримати вакцину, зокрема від Литви?

Це хороше питання. Звісно, це чудова ідея, і ми будемо раді поділитися. Але ми самі маємо знати, який буде обсяг поставок вакцини Євросоюзу до Литви. І ми вже це обговорювали, що якщо в нас буде більше, ніж потрібно, якщо ми вакцинуємо все населення і коли побачимо, що придбали більше, ніж нам потрібно, будемо раді поділитися з Україною або іншими країнами Східного партнерства, тому думаю, що саме так вчинили б друзі.

Україна та США й далі наполягають на тому, що "Північний потік-2" загрожує енергетичній безпеці Європи. Як Литва буде протидіяти цьому?

Литва завжди дуже скептично ставилася до “Північного потоку-1” та “Північного потоку-2”. Очевидно, що це не лише економічний проєкт, а й геополітичний. Ми живемо поруч і маємо певний історичний досвід, ми, звичайно, це розуміємо. Тому Литва втілила проєкти терміналу скрапленого природного газу (СПГ). Ми зараз купуємо зріджений газ, щоб уникнути залежності від одного постачальника газу. І, звичайно, я знаю, що проект "Північний потік-2" дуже чутливий і для України.

Є також деякі проблеми із законодавством ЄС, оскільки існують думки, що цей проєкт не відповідає третьому енергетичному пакету та законодавству, проте дебати тривають. У будь-якому випадку, позиція Литви завжди була однаковою. Ми диверсифікуємо наші поставки енергії за рахунок СПГ чи відновлюваних джерел енергії, а також інших ресурсів, щоб не залежати від політичного постачальника. Коли справа стосується України, звичайно, ми завжди будемо підтримувати позицію щодо "Північного потоку-2".

Ви наймолодший міністр в уряді, жінка. Наскільки вік та стать мають значення для політика в Литві?

Як і скрізь у світі. Молодих людей у ​​політиці, як правило, не дуже вітають, тому що це змагання для старого істеблішменту. Всі з підозрою ставляться до ваших планів і до того, що ви збираєтеся зробити, наче ти збираєшся порушити і розхитати систему. Тому, звичайно, є виклики, але я думаю, що молоді люди сміливіші.

Міністерка економіки Литви Ауріне АрмонайтеСуспільне, скріншот

Як жінки ми іноді менше думаємо про себе і маємо знайти сили всередині себе, щоб шукати більше вигідних позицій і цілей. У цьому уряді, уряді Литви, половина — жінки-міністри, тому це досить вражає. Але це також є новим для Литви. В минулому уряді в певний період усі були чоловіки. Тому це зовсім нове для Литви також, і я сподіваюся, що, можливо, ми будемо прикладом для молодших дівчат. Якщо ви бачите міністра чи прем'єр-міністра, що є жінкою, по телевізору, можливо, ви будете більше вірити в себе, ви будете вірити в те, що "добре, отже і я можу стати міністром, прем’єр-міністром, генеральним директором компанії, я можу заснувати свій бізнес або створити якісь нові ідеї, відкрити власну галерею".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди