6 років тому, у квітні 2015 року, був ухвалений Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів", та і досі у Херсоні та області можна зустріти об’єкти, які згідно з цим документом, вважаються об’єктами комуністичної ідеології. Як сталося, що на Херсонщині Закон про декомунізацію реалізований не повною мірою та що цьому заважає з’ясовувало Суспільне у програмі "Сьогодні. Головне".
Процес декомунізації на Херсонщині розпочався ще на початку 90-х років, - розповів Суспільному голова регіональної комісії з реабілітації жертв комуністичного режиму Дементій Бєлий. Той період він називає проявами народної декомунізації і говорить, що у той час існувала потужна громадська ініціатива.
"У 90-х у Херсоні впала голова Карла Маркса, була знищена фігура Леніна у однойменному парку, перейменовувались вулиці. Так, замість Леніна та Карла Маркса з’явились Соборна, Грецька та Потьомкінська. Повернути історичні назви вулицям вимагали самі жителі, вони були дуже активними. Звісно, тоді був жорсткий опір комуністів", - згадує Дементій Бєлий.
За його словами, вже після Революції гідності, коли у людей змінилась свідомість, вони вирішили не чекати і самі проводили народну декомунізацію і вона була досить успішною. Хоча, на думку Бєлого, постійно відчувався саботаж місцевої влади, яка опиралася знищенню назв комуністичного тоталітарного режиму.
«У чому це проявляється? Наприклад, ще зовсім недавно я навіть написав в соцмережах про цей факт, - на офіційному сайті Херсонської міської ради назви установ подавались за адресами радянських вулиць. Радує, що там відреагували на критичний відгук і змінили старі назви вулиць на нові. Але таблички на вулицях, на жаль, ще залишились. І це – масово», - говорить Дементій Бєлий.
Представник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко розповів, що 2020 були направлені звернення Українського інституту національної пам’яті щодо перейменування об’єктів топоніміки, а також демонтажу пам’ятних знаків, які містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
«Два таких звернення було надіслано до Каховської міської ради. По-перше, це щодо перейменування вулиці Жовтневої у місті Каховка, а також щодо демонтажу пам’ятного знаку на честь комсомольців. Там, власне, камінь з написом російською мовою, що “эти дубы были посажены комсомольцами, старыми коммунистами Каховки на субботнике в 1920 году». Стосовно перейменування вулиці Жовтневої, на думку Каховської міської ради, вона не підлягає декомунізації, оскільки вони десь нібито в архіві знайшли перший юридичний документ, який засвідчує статус Каховки як населеного пункту Дніпровського повіту Таврійської губернії, датований жовтнем 1791 року, а також, що 14 жовтня - це день міста Каховка. Я так думаю, що це не зовсім відповідає дійсності, ми попросимо Каховську міську раду надати відповідні документи, оскільки всі вулиці Жовтневі на території колишнього СРСР пов’язані з жовтневим переворотом. Тому цю вулицю доведеться Каховській міській раді перейменувати. Щодо пам’ятного знаку про дуби, висаджені комсомольцями і більшовиками у Каховці, ми отримали відповідь Каховської міської ради, що цей пам’ятний знак уже демонтовано», - розповів Богдан Короленко.
За даними Українського інституту національної пам’яті, до цього часу не привели своє найменування відповідно до законодавства і дві сільські ради на Херсонщині – Щорсівська(с. Олексіївка) та Партизанська( с. Рикове). Обидві – у Генічеському районі.
«Ми проінформували Щорсівську сільську раду і звернулися до Міністерства юстиції. За наказом Міністерства юстиції від 23 липня 2020 року визнано, що ця назва не відповідає чинному законодавству і Мінюст звертається до органів місцевого самоврядування. Якщо орган місцевого самоврядування не реагує, то тоді передається до суду і суд виносить рішення про невідповідність. Та сама ситуація з Партизанською селищною радою Генічеського району. Це - теж стара назва, яка жодним чином не пов’язана з Другою Світовою війною, з партизанами радянськими. У 30-му році було перейменоване на Партизани на честь червоних партизанів. Це ті люди, які встановлювали радянську владу на території України. Є також відповідний наказ Міністерства юстиції про невідповідність цієї назви», - розповів Богдан Короленко.
Направив запит інститут і до Новогригорівської сільської ради. Там не демонтовано пам’ятник Кірову. Відповіді поки що не отримали.
Голова регіональної комісії з реабілітації жертв комуністичного режиму Дементій Бєлий називає три види супротиву декомунізації, які притаманні Херсонській області. Перший – недбальство органів влади, яка не хоче нічого змінювати і тим самим не виконує свої прямі функції. Другий – коли люди намагаються щось замаскувати ( як з випадком вулиці Жовтневої у Каховці). І третій – коли об’єкти комуністичної пропаганди намагаються представити як витвори мистецтва.
«Комуністичні ідеали визнані злочинними, тоталітарна ідеологія визнана злочинною. Так, як і нацистська. Тому треба припинити комуністичну пропаганду – це зараз заборонено законом. На жаль, ми бачимо, що такі пам’ятки і досі існують, і в обласному центрі також», - говорить Дементій Бєлий.
До таких об’єктів належить і Стела першим комсомольцям, яка розташована у парку «Херсонська фортеця» та зображення «Героям Сталінграда», розташоване на площі Героїв.
«У лютому цього року, тобто минулого місяця, ми направили Херсонській міській раді відповідні рекомендації щодо необхідності проведення демонтажу цієї стели, цього пам’ятного знаку. Відповіді ми поки не отримали. Тому про цей об’єкт ми знаємо і відповідно проінформували Херсонську міську раду. Стосовно зображення «Героям Сталінграда», наскільки я розумію, ця площа тепер називається Площа Героїв, колись вона називалася Героїв Сталінграда, ми надішлемо звернення до Херсонської міської ради, щоб цей пам’ятний знак демонтували, оскільки він не має відношення до опору і вигнання нацистів з території України», - говорить представник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко.
Процес декомунізації на Херсонщині незворотній, вважають експерти, але, щоб унеможливити популістські настрої, треба постійно розказувати та роз’яснювати людям про комуністичні злочини, про тих людей, які загинули, які потерпали від репресій.
«Щоб люди розуміли, що це таке було. Що комунізм і нацизм – це злочинні тоталітарні ідеології і режими, які треба витіснити із публічного простору», - сказав Дементій Бєлий.
