"Якби я не був переконаний, що це ініціатива президента — не голосував би за це", — каже народний депутат із фракції "Слуги народу" про резонансне голосування за ліквідацію незалежності САП та НАБУ. Кілька депутатів запевнили Суспільне, що правки до закону #12424 прийшли саме з Офісу президента. А от відповідальність за рішення, яке обурило частину громадян та іноземних партнерів України, влада перекинула на депутатів — принаймні, вони саме такої думки. Вагомою підставою для цього стали слова голови ОП Андрія Єрмака під час зустрічі зі студентами. Після цього у влади загострились проблеми зі збором потрібної для прийняття законів кількості голосів. Провалились кілька важливих законопроєктів, які були умовою подальшої фінансової підтримки Заходу. А 4 вересня засідання взагалі закрили передчасно, оскільки в залі залишилось лише 203 депутати, з яких від "Слуги народу" — 158 при тому, що у фракції 230 нардепів. Раніше фракція СН і мала більше людейДо 254. і була значно дисциплінованішою.
Частина опитаних Суспільним парламентаріїв пояснюють зміну поведінки ставленням до них президентської команди. Кілька з них сказали, що знають про наміри деяких однопартійців залишити фракцію. Якщо так зроблять бодай пʼять нардепів — монобільшість перестане існувати й "Слузі народу" доведеться йти на компроміси з опозицією.
Суспільне розповідає, що зараз відбувається всередині президентської фракції та як керівництво "Слуги народу" намагається зберегти парламентську більшість.
Втрачена довіра
Народні депутати підтримали фактичну ліквідацію незалежності НАБУ й САП 22 липня. За законопроєкт, який зʼявився в публічному доступі за годину до засідання, проголосували 263 парламентарії, з яких 185 — від "Слуги народу". Співрозмовники Суспільного з-поміж парламентаріїв пояснюють: так швидко — через те, що цей законопроєкт подавали як необхідний для президента Зеленського.
"Ти довіряєш [керівництву фракції] і йдеш на те, що руйнує твою особисту репутацію. Я усвідомлював, які можуть бути наслідки, але думав, що, можливо, президенту це треба для торгів з європейцями, щоб вони надавали більше допомоги, — каже на правах анонімності депутат із числа "слуг". — Але це була помилкова думка".
Уже через два дні Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт, який скасовував більшість норм закону №12414. Голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія тоді сказав депутатам, що "не дасть цю кризу вирішити чисто за рахунок депутатів, підставивши їх під удар". Але саме так здебільшого й працює схема роботи ОП з парламентом. Зокрема, за даними одного з джерел Суспільного в парламенті, Офіс президента погоджує всі законопроєкти, що виносяться на голосування. Тому про рішення парламенту, які президент не підписує чи ветує, на Банковій знають іще до голосування.
"Приймаються якісь рішення, тоді президент протягом певного часу чекає на реакцію суспільства й медіа, і [якщо реакція різко негативна] потім ветує. Тобто депутати — ідіоти, а президент — молодець, врятував країну. Це класична схема, яка працює всі шість років нашого перебування в парламенті", — каже Суспільному Дмитро Костюк. Він єдиний депутат, який у результаті скандалу таки залишив фракцію "Слуги народу" й погоджується говорити відкрито.
Джерела Суспільного в Офісі президента це заперечують, запевняючи, що прийняті парламентом законопроєкти часом не підписують із різних причин. Подекуди в ОП дійсно бачать, що закон поганий і не є таким, як депутати представляли його президенту. Як приклад, наводять законопроєкт про ототожнення адвоката з клієнтом. За словами джерел, підписувати його Зеленський не планує. Але є й інші чинники. Для прикладу, президент може підписати закон, лише перебуваючи в Україні, а "відрядження та міжнародка загалом нині забирають багато часу".
Попри обіцянку Арахамії, схема перекидання відповідальності на нардепів спрацювала й цього разу. Щонайменше, непублічно голова Офісу президента Андрій Єрмак під час спілкування зі студентами всю відповідальність за законопроєкт та його швидке підписання перекинув саме на депутатів.
"Це депутати проголосували зміни, які хтось там десь вносив і т. д. Сьогодні неможливо просто подзвонити і сказати: "Ану давайте всі голосуйте" [...] Що стосується цього закону, я не можу вам сказати, як це (швидкий підпис президента — ред.) відбувалося, тому що я був по дорозі в Туреччину. Але мені здається, депутати, які проголосували, напевно, надали якісь аргументи, чому президент вирішив саме в той день підписати цей закон", — казав студентам Єрмак.
Депутати сподівались на те, що Офіс президента бодай розділить відповідальність за скандальний законопроєкт, а також на відверту розмову з президентом і його Офісом. "Депутати заслуговують на чесне пояснення, що це було і як ми будемо жити далі. Будемо продовжувати довіряти один одному чи кожен за себе?", — каже представник президентської фракції.
Однак кілька інших співрозмовників Суспільного до можливості такого діалогу ставляться скептично. "Та й про що ми мали відверто говорити? Чи дійсно цей закон виник після прослуховування квартири Міндіча? Чесна розмова зараз не дуже реальна, адже треба було б багато чого визнати за шість років", — каже нардеп від СН.
Натомість джерела Суспільного в ОП запевняють: зустріч Зеленського та фракції "Слуга народу" вже запланована. Однак через постійні закордонні візити президента її переносять.
Втримати більшість
Зараз ситуація з єдністю фракції складна, каже впливовий парламентар зі "Слуги народу". Приміром, на одному з пленарних тижнів депутати не змогли проголосувати за законопроєкти, необхідні для продовження втілення програми підтримки України Євросоюзом Ukraine Facility.
"Депутати тепер просто не беруть участі в голосуваннях. Наприклад, один нардеп каже: "Мені це (робота в парламенті — ред.) нецікаво, я піду займатись своїми справами". Або людина просто не приходить до зали", — скаржиться депутат від президентської фракції.
Окрім цього, співрозмовники Суспільного кажуть, що депутати стали "обережнішими" й почали уважніше вивчати законопроєкти: чи в них "не зашифровано щось, що може вдарити по їхній репутації". Така обачність погано впливає на спроможність швидко збирати голоси фракції.
Останнім часом голосів бракуєПро це кажуть співрозмовники Суспільного й пише нардеп Ярослав Железняк, який підрахував, що ці групи почали давати менше голосів на важливі для "Слуги народу" законопроєкти. й від "гальорки" — колишніх представників проросійської "ОПЗЖ" та груп "Довіра" й "За майбутнє". Вони допомагали добирати до потрібних 226 й більше голосів, коли "слуги" такої кількості не давалиПопри те, що формально у фракції 230 депутатів, стабільно голосують до 190 з них. Одна з причин цього - в тому, що у фракції досі перебувають депутати з "групи Разумкова" — колишнього першого номера списку партії Дмитра Разумкова, який у 2021-му перейшов в опозицію.. Однак погіршення атмосфери всередині фракції зробить проблему значно глибшою.
За словами одного з депутатів СН, після голосування проти антикорупційних органів керівник "Слуги народу" в парламенті Давид Арахамія отримав понад 10 заяв про вихід із фракції чи складання мандату взагалі. Але "Арахамія переговорив із ними й ці заяви відтерміновуються".
"Я знаю, що Арахамія не дає вийти з фракції. Я для того нікому попередньо й не казав про свої наміри, — каже Дмитро Костюк. — Я взяв слово і з трибуни Ради заявив про це (вихід із фракції - ред.), щоб не дати можливості приховати мою заяву".
Зараз втрата кожного депутата для фракції болюча: якщо в Раді залишиться менше 226 "слуг", президентській політсилі доведеться формувати коаліцію з іншими групами чи фракціями, чи включати у свій склад позафракційних. Показово, що підозрюваного в корупції нардепа Олексія Кузнєцова з фракції не виключили, а "призупинили членство". Залишається у фракції і нардеп Олександр Куницький, який виїхав за кордон.
"Перезбираємо взаємини"
Загалом опитані Суспільним "слуги" оцінюють ситуацію як "стиснуту пружину". Більшість депутатів поки що терплять. "А коли знімуть воєнний стан, то почнуть відкрито показувати своє невдоволення", — каже один зі співрозмовників Суспільного у фракції.
Але це розуміють і в керівництві фракції. Там намагаються повернути до активної роботи тих депутатів, які перемкнулись на власні справи й бізнеси. Один із таких кроків — активізація роботи Ради коаліції. Це орган, до якого входять голови комітетів та заступники керівників фракції. Він має за мету надати парламентаріям більший вплив на законодавчі процеси уряду. Проте чи дійсно ця структура дієва, говорити зарано. "Але це хоч щось. Щонайменше, спрощується комунікація з урядом", — пояснює один із голів комітету парламенту.
Покращення комунікації уряду й парламенту підтверджують Суспільному й в Офісі президента. І бачать у цьому один зі шляхів виходу з теперішньої кризи. Втім, такі реакції депутатів там загалом розцінюють як образу, що могла накопичитись за шість років роботи парламенту.
"Але ми цю історію з САП і НАБУ пройшли й зараз спілкуємось та перезбираємо взаємини. Намагаємось прийти до спільного знаменника, — каже джерелоп з Офісу резидента, підсумовуючи. — Адже всі розуміють, що війна триває".
***
Ми намагалися поспілкуватись і з керівником фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Однак у пресслужбі фракції в коментарі нам відмовили через велику чергу з медіа, "яка не рухається з 2023 року".
