У ніч на 10 вересня Польща пережила найбільшу з початку повномасштабної війни в Україні загрозу внутрішній безпеці: у повітряний простір країни залетіли щонайменше 19 російських дронів. На відміну від попередніх поодиноких зальотів, цього разу безпілотники подолали сотні кілометрів усередині Польщі, долетівши до районів неподалік Варшави, Лодзі й навіть Гданська.
Загроза завершилась залученням власних літаків і військово-повітряних сил Нідерландів та Італії, серією заяв найвищого керівництва та констатацією місцевих оглядачів, що Польща вже не перебуває в стані миру. Хоч про війну теж поки не йдеться.
Атака росіян проявила кілька проблем, з якими кілька років тому стикнулися українці та які тепер актуальні для поляків. Суспільне поспілкувалось із заступником головного редактора одного з провідних видань Польщі Gazeta Wyborcza Романом Імєльським, проаналізувало публікації в медіа країни й зібрало основні висновки, які зробили з події поляки.
1. Польська армія не готова відбивати такого типу атаки
Польща зміцнювала свою систему ППО на тлі російсько-української війни, однак вона насамперед розрахована на збиття висотних крупних цілей. Зрештою, загрозу дронів поляки теж взяли до уваги, закупивши у 2023 році установки SKYctrl. Але, як розповідає польське видання Onet, по-перше, їх всього близько десяти — для захисту східного кордону Польщі цього не вистачить. По-друге, вони ламаються. І, по-третє, на тлі бурхливого розвитку військових безпілотників ці системи вже застарілі. Вони не можуть перехоплювати цілі, що летять невисоко, — а російські ударні безпілотники вже можуть летіти на відстані кількох сотень чи навіть кількох десятків метрів від землі.
Більш придатна для збиття таких цілей американська система BARBARA — це чотири аеростати з радарами, які виявляють, зокрема, низькі цілі з відстані до 300 кілометрів. Але така система, вартістю майже мільярд доларів, надійде до польських збройних сил лише за два роки, і вона вкрай вразлива до збиття.
Відтак, дешеві російські дрони виявляються запізно і збивають їх часто в десятки разів дорожчими ракетами з літаків. Так на початку російських дронових атак було й в Україні — зміна ситуації потребує залучення великої кількості людей та інвестування в антидронові технології. Польща до цього наразі не готова.
2. Так само до атак не готова й цивільна влада
Як в Україні, польська влада звітувала про підготовку сховищ на випадок військового удару. Як і в нас, в умовах реальної небезпеки виявилось, що сховищ замало й часто вони не готові до комфортного перебування там десятків людей. Інша проблема, з якою зіткнулась країна, — це який має бути механізм відшкодування завданих ударами збитків. Приміром, у селі Вирики дрон зруйнував дах і стелю приватного будинку. Відповіді на запитання, хто має допомогти людям у таких випадках — влада села, воєводства чи центральний уряд, наразі в поляків немає. Як і того, куди заявляти про збитки і як їх оцінювати.
3. У критичний момент розсвареній польській владі вдалося згуртуватись
Польські президент Кароль Навроцький та премʼєр-міністр Дональд Туск — представники далеких за позиціями партій, політичних ідеологій та світоглядів. Вони критикували один одного протягом усієї передвиборчої кампанії Навроцького, і зараз особисто практично не спілкуються. За словами Романа Імєльського з Gazeta Wyborcza, це було частиною розрахунку російської провокації — небезпечною ситуацією загострити кризу. Втім, уже зранку президент і премʼєр активно проводили спільні наради й загалом держава зреагувала на надзвичайну подію ефективно. "Але я реаліст і думаю, що тільки в цей момент ми єдині. У нас дуже велика поляризація, якщо говорити про політичну сцену, про суспільство, — каже він Суспільному. — Тож щодо майбутнього я не оптиміст".
Також у Польщі відзначають достойну реакцію суспільства. Цивільні зустріли загрозу без паніки і активно допомагаючи один одному. "Усі знають, що, межуючи з Україною й Білоруссю, ми мали б очікувати такої провокації", — стверджує Імєльський.
4. А НАТО виявилось несміливим
Північноатлантичний альянс практично одразу оголосив, що відмовляється вважати нічний заліт російських дронів до Польщі актом війни. Не йшлося про активування статті 5 Уставу НАТО, яка передбачає спільну реакцію на напад на союзника. Активовано лише статтю 4 Уставу — консультації за ініціативою одного з членів НАТО, тобто Польщі. Наслідки цих консультацій невідомі, як і інші конкретні кроки щодо захисту країни від потенційних подібних нападів у майбутньому. В Польщі звучать заклики організувати у відповідь на напад коаліцію з розвитку ППО.
"Чому НАТО не назвало подію актом війни? Бо, як тривожно б це не звучало, удару безпілотника замало для початку війни з Росією. Зрештою, ніхто не загинув, нікого не поранено", — пише в Gazeta Wyborcza впливовий колумніст Бартош Вєлінський. Про ініціативу з закриття неба над частиною України, щоб російські дрони навіть не долітали до території НАТО, також не йдеться. Заклики польських медійників перейти до наступальних дій щодо Росії залишаються закликами.
Розчаровані поляки й мʼякою реакцією на події Дональда Трампа, який підсумував пост у Truth Social про "порушення росіянами повітряного простору Польщі" вигуком: "Оце так-так!".
5. Зʼявилась упевненість, що буде гірше
У ці два дні польські публічні особи, аналітики й медіа нерідко згадують, що після цього кроку росіян варто чекати й на наступні. Зокрема, джерелом небезпеки в країні вважають російсько-білоруські військові навчання "Запад-2025", які мають розпочатися через кілька тижнів. Частина поляків — зокрема й Роман Імєльський — прямо повʼязують події ночі на 10 вересня з майбутніми навчаннями: мовляв, це перший із серії кроків з дестабілізації ситуації в Польщі або ж пробний камінь, кинутий, щоб зрозуміти, що росіянам взагалі дозволено в країні. А польський генерал Ярослав Крашевський вважає, що росіяни використають "Запад-2025" для розширення фронту в Україні, а поляків хочуть попередньо залякати, щоб ті не допомагали Києву занадто активно.
Так чи інакше, війна стала ближчою до Польщі. Місцеві медіа рясніють заголовками "Жарти скінчились" чи "Хай ті, хто не вірив, що це наша війна, вже не сумніваються. Російський короїдЖук-шкідник, що повільно й часто непомітно псує деревину. повзе до нас". Стаття під останнім заголовком вийшла в місцевому аналітичному медіа Polityka. Воно також опублікувало текст польського військового пілота Міхала Фішера, що починається зі слів: "Ми могли б назвати статтю "1295-й день війни в Україні та перший день війни в Польщі", але, на щастя, до цього ще далеко. Хоча це було серйозним попередженням, що на Україні Росія не зупиниться. Тепер у цьому немає жодних сумнівів".
