«Це трагедія і для села, і для району»: на Полтавщині попрощалися з бійцем Андрієм Мірчою

«Це трагедія і для села, і для району»: на Полтавщині попрощалися з бійцем Андрієм Мірчою

«Це трагедія і для села, і для району»: на Полтавщині попрощалися з бійцем Андрієм Мірчою
. Суспільне Полтава

На Полтавщині попрощалися із 19-річним Андрієм Мірчою, який загинув на Донбасі. Поховали військового у cелі Степанівка Семенівського району, звідки він родом. Він загинув через необережне поводження зі зброєю, розповів заступник обласного військового комісара Едуард Бородай. В Андрія Мірчі залишились батьки та брати.

На Семенівщині біля подвір’я, де народився і виріс, прощаються із загиблим на Донбасі Андрієм Мірчою. Тут рідні, бойові побратими та односельці.

Поховання воїна в селі Степанівка Семенівського району
Поховання воїна в селі Степанівка Семенівського району. Суспільне Полтава

"Матері він дуже допомагав. Велика поміч була від нього. Корова була, він повичищає в неї все, подоїть. Такий роботящий хлопець був, відповідальний. Ми як почули, що таке сталося, – це як трагедія і для усього села, і для району", розповідає сусідка Лариса Лісняк.

19-річного воїна згадують спокійним і відповідальним.

"Підтримував завжди мене. Ми були знайомі з дитинства. Ходили в один дитячий садок. Потім пішли до школи. Сиділи за однією партою. Він був найкращим моїм другом", згадує друг загиблого Андрій Шквир.

Перша вчителька Тетяна Ключик
Перша вчителька Тетяна Ключик. Суспільне Полтава

Разом хлопці навчалися у Степанівській школі. Андрієві Мірчі з-поміж усіх предметів найбільше подобалась математика, згадує перша вчителька Тетяна Ключик.

"Навіть на уроках з української мови щось покладе на коліна, підручник якийсь, і тихенько, щоб я не бачила, щось виконує. Виконував наперед матеріал, вивчав сам. В цьому класі він навчався чотири роки. Це його парта, де він сидів зі своїм товаришем, також Андрієм, усі чотири роки. Дитина була дуже спокійною, урівноваженою, ви знаєте, тихою й наче замкнутою всередині", розповідає перша вчителька загиблого Тетяна Ключик.

Дорога на кладовище
Дорога на кладовище. Суспільне Полтава

"У нас в школі завжди проходили конкурси: каші варили тощо. Завжди перші місця. Наскільки він міг розрахувати розмір цих спецій. Усі однаково варять, але в нього завжди краще", каже вчитель загиблого Андрій Голодний.

Після школи Андрій навчався у технікумі на кухаря. За цим фахом працював і в Збройних силах. Контракт підписав торік і пішов служити на Донбас. А загинув через необережне поводження зі зброєю 28 лютого. Це сталося поблизу селища Кам’янка на Донеччині, розповів заступник обласного військового комісара Едуард Бородай.

Вінки коли хати...
Вінки коли хати... Суспільне Полтава

Після прощання біля будинку, труну із загиблим провезли селом до цвинтаря. Андрія Мірчу проводжали колоною із квітами та прапорами.

"Я з ним разом служив, він прийшов через місяць після мене. Був добрий, чуйний хлопець. Гарний кухар був", каже побратим Олександр Ліпінський.

В Андрія Мірчі залишились батьки та четверо молодших братів. 18 березня воїну виповнилося б 20 років.

На початок