Постковідна апатія: як коронавірус впливає на психіку та як допомогти собі та близьким

Постковідна апатія: як коронавірус впливає на психіку та як допомогти собі та близьким

Ексклюзивно
Постковідна апатія: як коронавірус впливає на психіку та як допомогти собі та близьким Ілюстративне фото: pixabay

Від початку пандемії COVID-19 лікарі по всьому світу зосереджувались на тому, щоб врятувати легені хворих, оскільки коронавірус в першу чергу спричиняє гостру респіраторну хворобу. Але ще у перші місяці з'явилися свідчення нервово-психічних захворювань у пацієнтів, які перенесли захворювання. Зокрема, неврологічний журнал Brain публікував інформацію про апатію, панічні атаки та інші симптоми тривожно-депресивних розладів. Суспільне розбиралося у причинах розладів, з'ясовувало, хто найбільш схильний до них і як допомогти собі та близьким у разі появи таких симптомів.

Вимушені умови життя під час пандемії можуть спричинити негативні психологічні наслідки, як для соціуму, так і для окремих людей – самоізоляція та постійне напруження через карантинні обмеження погано впливають на психіку. Однак вчені вказують на те, що і сам вірус може стати причиною психологічних та неврологічних порушень, які викликані ураженням нервової системи.

Так, фахівці Оксфордського університету вивчили історії хвороб 60 тисяч пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 і виявили, що кожен п’ятий з них скаржився на тривожність, депресію або безсоння. Вчені помітили, що порушення психіки у пацієнтів з'являлися протягом приблизно трьох місяців після початку хвороби.

“Тобі нічого не хочеться – ти не бачиш ні в чому сенсу, ти не можеш нормально спати і постійно якісь нав'язливі тривожні думки про те, що с тобою щось не так, щось не так із кимось”, – розповідає студентка Анастасія, яка перехворіла на COVID-19.

Постковідна апатія: як коронавірус впливає на психіку та як допомогти собі та близькимFacebook

Анастасія легко перенесла хворобу, але після неї відчула апатію і пригнічення

Вона легко перенесла саме захворювання, але після цього психологічний стан дівчини погіршився – вона була пригніченою, відчувала апатію і думала кинути навчання в університеті. “Але за два тижні така симптоматика пройшла сама собою”, – розповідає Анастасія.

Тетяна Анікєєва – лікарка, яка працює з ковідними пацієнтами. За її словами, вона спостерігала у частини хворих погіршення працездатності, порушення концентрації уваги та появу апатії. Сама жінка також перехворіла на COVID-19 і відчула деякі з цих симптомів на собі.

“Це (була - ред.) перша в моєму житті панічна атака. Вночі, коли ти прокидаєшся від відчуття того, що ти хочеш дихати, а ти не можеш”, – розповіла вона.

Постковідна апатія: як коронавірус впливає на психіку та як допомогти собі та близькимTatyana Anykeeva/ Facebook

Лікарка Тетяна Анікєєва на собі відчула деякі з неврологічних проявів COVID-19, про які повідомляли її пацієнти

"Також з'являється тахікардія, безсоння і неможливість лежати в одній позі. Як же я тепер розумію наших "нервових" пацієнтів, коли вони відмовляються спати на животі і їм “несмачно" все. Вірус б'є по адекватності й мізках. Панічні атаки з нестачею повітря були кілька ночей, які я чесно намагалася логікою зупинити. Рахувала пульс, частоту дихання, відзначала, що немає задишки, і допомагало”, – зазначила Тетяна.

Чи реальним є посттравматичний розлад після COVID-19

Італійські вчені виявили, що майже у третини тих, хто перехворів на COVID-19 з’явився посттравматичний стресовий розлад, який зазвичай властивий учасникам бойових дій. Причому жінки, як з'ясували науковці, частіше схильні до різних постковідних ускладнень.

“Якщо у пацієнта є стан вразливості, пацієнт має хронічний стрес, втому, спадковість, сам факт захворювання, перебування в стаціонарі, реанімації – це важкий стрес, який може стати спалахом, що запустить вогонь психічного розладу”, – розповів лікар-терапевт Руслан Буяновський.

Читайте також: Як COVID впливає на психічне здоров’я: харківська професорка озвучила результати опитування

Чи може коронавірус, який потрапив у мозок, напряму вразити його, а також завдати  серйозних пошкоджень нервовій системі, поки що невідомо, пише науковий журнал Nature. У статті зазначається, що причиною розладів може бути імунна відповідь організму, тобто імунітет замість того, щоб боротися з вірусом, вражає центральну нервову систему людини.

Такої ж думки дотримується і лікар-невролог Ігор Костьєв. За його словами, сплеск імунної реакції на коронавірус буває аж надто бурхливим, тому система дає збій, починаючи вважати свої клітини ворожими, та знищує їх.

“Тобто, з'являються аутоімунні реакції – через це можуть виникати депресивні стани, панічні атаки”, – пояснив Костьєв.

Відділення інтенсивної терапії для хворих на COVID-19 Чернівецької обласної лікарні. Чернівці, лютий 2021 рокуAP

Відділення інтенсивної терапії для хворих на COVID-19 Чернівецької обласної лікарні. Чернівці, лютий 2021 року

За словами лікаря, такі симптоми властиві як під час тяжкого, так і під час легкого перебігу COVID-19.

“Іноді люди дізнаються про факт самого захворювання на коронавірус, лише коли здають тест, але вже можуть мати такі наслідки”, – додає невролог.

Ще одним із варіантів виникнення таких розладів, на думку лікаря, є енцефалопатія, викликана кисневим голодуванням.

“Вірус вражає легеневі тканини, мозок не отримує достатню кількість кисню, і через це страждає нервова система”, – розповів Костьєв.

За версією вчених Техаського університету охорони здоров’я, легені – не єдина ціль коронавірусу. Інфекція, ймовірно, може потрапляти через ніс у мозок й атакувати нейрони – це пояснює і втрату нюху під час хвороби.

“Коли вірус потрапляє у мозок, він рухається майже прямо до гіпокампуЧастина лімбічної системи головного мозку, так званого "нюхового мозку". Бере участь в механізмах формування емоцій, консолідації пам'яті (тобто переходу з короткочасної пам'яті в довготривалу), просторової пам'яті, необхідної для навігації., зони, яка відповідає за пам’ять. Вважається, що це одне з джерел когнітивних порушень, що спостерігаються у пацієнтів із COVID-19”, – зазначив доктор Техаського університету Габріель А. де Ераускін.

Медсестра у захисному костюмі перевіряє стан пацієнтки з COVID-19 у відділенні невідкладної допомоги. Львів, січень 2021 рокуAP

Медсестра у захисному костюмі перевіряє стан пацієнтки з COVID-19 у відділенні невідкладної допомоги. Львів, січень 2021 року

Як допомогти собі чи близьким, які перехворіли на COVID-19

Психіатр Євгеній Онищенко розповідає, що тривожно-депресивний стан, дратівливість, нав’язливі думки, а також порушення концентрації уваги та пам’яті можуть з’явитися у пацієнтів протягом місяця після зараження COVID-19.

“Зазвичай психічні розлади від ковіду можуть пройти самі собою, приблизно за три місяці, але з належним лікуванням ці стани можна подолати за кілька тижнів”, – розповів психіатр. Він рекомендує звертатися по допомогу до спеціалістів.

Читайте також: COVID-19 та психічні розлади. Огляд нових досліджень про коронавірус

Психологиня Поліна Чернишина поділилася із Суспільним рекомендаціями, що потрібно робити, аби подолати тривожно-депресивний розлад.

“Фізичні активності будь-які, хоч ходити виходити гуляти просто по вулиці. Уявіть, що ваша “дофамінова гойдалка” заржавіла і її потрібно знову розкачати, а спорт – це наче мастило. Також потрібно обережно дистилювати свої думки, бо вони дуже тотальні, людина може вважати, що вона якась не така – потрібно зрозуміти, чому ви вірите в це”, – пояснила Чернишина.

При панічній атаці психологиня рекомендує дихати повільно та спробувати усвідомити, що це, найімовірніше, фізіологічні симптоми тривоги.

Відділення інтенсивної терапії лікарні міста Стрий. Львівська область, вересень 2020 рокуAP

Відділення інтенсивної терапії лікарні міста Стрий. Львівська область, вересень 2020 року

“Поспостерігайте за своїм тілом – що там відбувається в ньому, подивіться на серцебиття, і дуже важливо не інтерпретувати це катастрофічно, що в мене, наприклад, колотиться серце – зараз буде інфаркт. Це ще більше підігріває панічну атаку. Потрібно “заземлитися” – задати собі запитання про тут і тепер: “Який зараз день тижня? Який на мені одяг? Якого кольору? Що я зараз роблю?”, – вважає психологиня.

Якщо ж панічна атака або тривога охопила близьку вам людину, Чернишина радить спробувати підтримати її морально.

“Перше, що ми кажемо людині – я розумію, що в тебе зараз тривога. Ти боїшся, можливо, що ти там зробив щось не так на роботі і тебе можуть вигнати, але подивімося, можливо, це тривога, і вона підігріває твої страхи. І я знаю, що ти хочеш від мене запевнення, що все буде добре, але я не можу тобі нічого обіцяти, бо ніхто не знає, чи буде все добре. Але я буду з тобою, що б не сталося”, - саме таким чином лікарка рекомендує спілкуватися з родичами, які мають негативні симптоми.

Якщо ж ви спілкуєтеся з людиною з депресивним станом, психологиня радить не критикувати її за бездіяльність, адже "Людина може не мати фізичних сил на елементарні речі, наприклад, помити посуд”.

За словами психологині, в таких випадках найкраще буде запропонувати подивитися кіно, помалювати або зробити ще щось, що подобається людині.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди