Президенту США Дональду Трампу не вдалося зупинити війну в Україні ані за обіцяні 24 години, ані за перших півроку його президентства. Після кількох спроб фасилітувати прямі перемовини між Україною та Росією та тривалі телефонні розмови із Володимиром Путіним, президент США не домігся жодних поступок від Росії, ані в питанні припинення вогню, ані щодо териториторіальних претензій.
Трамп не приховує свого роздратування російськими обстрілами України, які тривають попри спроби переговорів, однак жодних кардинальних дій услід за риторикою президента США аж до минулого тижня не було. Тоді Пентагон анонсував надання Україні додаткового озброєння, а Сенат отримав зелене світло від Білого дому щодо нових санкцій проти Росії.
Щоправда, за кілька місяців автори ініціативи, яку вони самі назвали "драконівською", пом’якшили законопроект до невпізнаваності.
Суспільне розібралось, як саме змінився документ і що він передбачає тепер.
Законопроект про санкції щодо Росії від близького соратника Дональда Трампа, республіканця Ліндсі Грема, а також демократа Річарда Блюменталя, за останні три місяці не лише зібрав у Сенаті 85 прихильників та отримав публічну підтримку президента Зеленського, але й зазнав істотних пом’якшень тексту.
Законопроект запроваджує жорсткі обмеження проти урядовців РФ та іноземних громадян, зокрема олігархів, які торгують чи співпрацюють зі Збройними силами Російської Федерації, підривають суверенітет України чи прагнуть повалення української влади.
Це стосується, зокрема, осіб, які постачають зброю, технології, послуги чи матеріали російській армії, а також тих, хто причетний до руйнування інфраструктури, зазіхання на кібербезпеку України та права її громадян.
Під санкцій потраплять ті, хто працює або працювали в енергетичному, сировинному, телекомунікаційному, банківському, промисловому, транспортному або виробничому секторах економіки Російської Федерації.
Стосується це і ключових фінансових установ РФ, зокрема Центробанку РФ, Сбербанку, ВТБ та Газпромбанку.
Санкції передбачають блокування всіх активів підсанкційних осіб у США, заборону на фінансові транзакції, скасування і ненадання американських віз.
Заборона для американців поширюється на придбання суверенних боргових акцій Росії, інвестиції в енергетичний сектор РФ, торгівлю акціями російських державних на американських біржах цінних паперів та інвестиції американських компаній у проекти, що збагачують бюджет Російської Федерації.
Окрему увагу приділено забороні імпорту урану та енергоресурсів із Росії, а також посиленню мит на товари з РФ і країн, які продовжують купувати російську нафту, газ чи уран.
В оригінальній версії американські законодавці пропонували запровадити 500-відсотковий тариф на імпорт у США продуктів із країн, що закуповують російську нафту, газ, уран та інші продукти.
Список юрисдикцій, які потенційно могли б потрапити під такі тарифи США, не обмежується лише Китаєм та Індією ― основними покупцями російської нафти й газу. Російський скраплений газ досі закуповують країни ЄС, попри санкції торгівлю з Росією не обмежували країни Центральної Азії та Близького Сходу ― і навіть союзники США та України в тихоокеанському регіоні.
Фактично в разі ухвалення цього закону американцям довелося б значно переплачувати за більшість імпортованих товарів у США, тому законопроект був не надто популярний серед сенаторів та союзників США, аж доки не зазнав значних змін.
Нині документ пропонує зробити виняток для країн, які підтримували Україну у війні. Так сенатори планують не лише зменшити навантаження на союзників, але й заохотити їх більше допомогати Україні.
"Багато країн досі купують російські нафту й газ. Деякі європейські країни досі підтримують взаємини з Росією, але вони дуже допомогли Україні, тому тому я хочу їх [зі списку] прибрати", – казав Грем журналістам у червні.
Однак на цьому список змін до законопроекту не закінчується. За лаштунками Грем та Блюменталь розширили повноваження Президента США.
"Цей закон дозволить Президенту США накласти 500-відсоткові тарифи на будь-яку країну, що допомагає Путіну підтримувати його військову машину. [Президент] зможе регулювати вгору-униз, від нуля до 500% – він має можливість максимальної гнучкості" – заявив Ліндсі Грем 13 липня в інтерв'ю CBS.
"Текст про винятки у цьому законі нагадує ті, що є в уже наявних документах, ― додав Блюменталь. ― Президент має можливість діяти в питаннях національної безпеки, однак за Конгресом залишається повноваження нагляду – це те, що важливо для моїх колег-демократів".
Минулого вівторка автори законопроекту заявили журналістам, що вони упевнені в підтримці Трампа після того, як до законопроекту було внесено деякі зміни, зокрема про 180-денну відмову від санкцій. Остання версія документа дозволить Трампу скасовувати санкції на 180 днів проти країн, які все ще купують російську нафту чи уран. Друге поспіль таке відтермінування передбачає погодження Конгресу.
Скасування цих санкцій передбачене лише у разі, якщо суб'єкти припинять допомагати Росії, або ж РФ укладе мирну угоду із Україною.
Держсекретар США Марко Рубіо після розмови із Сергієм Лавровим у четвер підтвердив, що мав тісне спілкування з сенаторами щодо закону про нові санкції щодо Росії. "Останній тиждень ми взаємодіяли з Сенатом із приводу того як цей закон може виглядати, – зазначив Держсекретар і додав. ― Ми попередили російську сторону, що щось таке може статися, коли прийде час". На уточнення, чи прийшов час, Рубіо зазначив, що "це рішення ― за президентом".
Трамп уже не раз акцентував увагу медіа на тому, що розчарований повільними темпами мирних переговорів та російськими атаками на Україну, тож розглядає можливість запровадження нових санкцій проти Росії.
Законопроект про санкції щодо Росії зареєстрований у Сенаті ще на початку квітня, за півтора місяці до першого раунду переговорів між російською та українською делегаціями у Стамбулі. Тоді попри публічне заохочення Трампа до прямих переговорів між Зеленським та Путіним про припинення вогню — президент РФ не з'явився у столиці Туреччини. Натомість до делегації від Росії увійшли далеко не перші особи держави. Другорядний склад від РФ критикували у США, називаючи це "затягунням часу".
Саме тоді дискусія щодо "найбільш драконівського законопроекту Сенату" спалахнула з новою силою, однак у травні на прохання Держсекретаря Марко Рубіо його розгляд відклали, аби дати “трохи часу” переговорам між Україною та Росією ― сподіваючись, що прогрес усе ще можливий.
Протягом понад двох місяців американці вдавалися до різного роду стратегій заохочення росіян припинити вогонь — відкликали санкції щодо деяких російських банків, закрили цілі департаменти, які фокусувалися на РФ, також були заяви Пентагону про замороження військової підтримки Україні. Ніщо з цього цього не дало очікуваного результату – атаки українських міст продовжуються, Росія відмовляється від припинення вогню.
Після чергового дзвінка Путіну Трамп не стримав обурення. "Ми не задоволені Путіним! Я незадоволений Путіним! Він убиває багато людей – своїх солдатів і українських. Зараз це сім тисяч на тиждень!" – скаржився президент США журналістам минулого вівторка.
Коли журналісти уточнили в президента, чи планує він щось робити з цього приводу, Трамп за звичкою відповів неоднозначно: "Я вам не скажу – це може бути маленьким сюрпризом". Згодом він додав: "Закон про санкції від Сенату – це дуже жорстокі санкції. Це одна з опцій. Один із варіантів, у якому останнє слово за мною".
Лідери Республіканської партії в Конгресі заявили у середу, що готові запровадити нові санкції проти Росії вже в липні. "Володимир Путін продемонстрував небажання бути розсудливим і серйозно говорити про посередництво в мирному процесі. Я думаю, що ми маємо послати йому сигнал", — сказав журналістам спікер Майк Джонсон.
Тим часом лідер більшості в Сенаті Джон Тьюн заявив, що законопроект має бути готовий до розгляду найближчими тижнями ― до того, як законотворці покинуть Вашингтон на тривалу серпневу перерву. Тьюн сказав журналістам, що він тісно координує свої дії з Білим домом і Палатою представників щодо термінів, додавши, що є "великий інтерес" до внесення законопроекту.
"Поворотний момент у вторгненні Росії до України наближається", – повідомив Ліндсі Грем 13 липня в інтерв'ю CBS. ― Місяцями президент США намагався притягнути Путіна за стіл переговорів, залишаючи двері відкритими для Росії. Однак ось-ось ці двері зачиняться".
