Бондарі, ложкарі, гончарі, бердники, теслі, шевці — усе це чоловічі промисли, з якими від 18 лютого знайомить вулична експозиція на подвір'ї Рівненського обласного краєзнавчого музею. Виставка за склом має назву "І коваль, і швець, і на дуді гравець...". Вона вмістила вироби й реманент майстрів Рівненщини з музейних фондів і приватних колекцій.
У музеї Рівненського обласного краєзнавчого музею працює столяром Олександр Мельничук. Його батько подарував музею бондарний верстат із села Поліське Березнівського району, — розповідає завсектору етнографії обласного краєзнавчого музею Тетяна Пархоменко.
Суспільне Рівне"Чим вирізнялися ці майстри з обробки дерева, що вони володіли навичками геометрії і навіть користувалися спеціальним циркулем, дерев'яним, при вимірюванні днища. Ще в нас і кошикарі були, які і колиски плели, і спеціальний кошик із накривкою на сало. Взагалі, задумка нашої експозиції — це представити чоловічі промисли та ремесла", — каже Тетяна Пархоменко.
Вона зазначає, в українців досі існують прізвища, пов'язані з такими ремеслами. Зокрема, це Гончаренко, Гончарук та інші.
Суспільне РівнеНа виставці представлені різнотипні глечики, які експонують за склом, з колишніх Березнівського і Дубровицького районів.
Суспільне Рівне"Серед них є білий горщок, як казав майстер Євтух Кулик, так і його гончарний круг. Ногами приводили в рух нижній гончак, а у верхньому формували вироби за допомогою пальців. На селі казали: "Село без гончара, немов криниця без відра". Тобто є вода, напитися ніяк. Кожен гончар міг зробити до 20 видів різного посуду", — пояснила завсектору етнографії.
Суспільне РівнеГончарну експозицію доповнили іграшками-свистунцями з приватної колекції наукової співробітниці обласного краєзнавчого музею Алли Українець. На одній з полиць вмістилася лише третина її збірки.
Суспільне Рівне"Завжди вважали, що це несерйозно, і гончар, який себе цінує і поважає, вважав, що це забавка якась і нема часу цим займатися. Шматок глини лишився, то він дітям міг зробити. Але це не було масове виробництво. Діти погралися й розбили, через те до нас мало дійшло тих свистунців", — розповіла Алла Українець.
Загалом, зазначає Тетяна Пархоменко, у скляному павільйоні вмістили вироби й реманент десяти типово чоловічих ремесел, які побутували на Рівненщині.
"Тут спеціальні знаряддя для обробітку шкіри. Колись робили ці шкребки навіть із коси, з уламка коси. Можете порівняти розмір дитячих колодок, дорослих і нагадаю, що чоботи 100 років тому досить дорого коштувати. І щоб їх придбати треба було впродовж місяця працювати на косовиці", — повідомила Тетяна Пархоменко.
Етнографічна виставка "І коваль, і швець, і на дуді гравець…" стала третьою у рамках проєкту "Вулична експозиція".
Суспільне Рівне"В клунях, десь в обійстях не надто опалювалося в зимовий період. Тому ми вирішили показати ремесла, де й зберігався сільськогосподарських реманент, де зберігали те ж саме зерно і яким чином це все з'являлося у селян. З другого боку, що селяни робили довгими зимовими вечорами і днями, коли не могли перебувати на вулиці?", — розповіла заступниця директора обласного краєзнавчого музею Тетяна Самсонюк.
Чоловічі народні промисли експонуватимуть протягом місяця. Потім у рамках "Вуличної експозиції" покажуть традиційні заняття жінок Рівненщини.