Хто такі псевдомінери та які у них мотиви. Розповідає експерт

Хто такі псевдомінери та які у них мотиви. Розповідає експерт

Ексклюзивно
Хто такі псевдомінери та які у них мотиви. Розповідає експерт Ілюстративне фото, Unsplash

Останніми роками в Україні почастішали повідомлення про замінування публічних місць, вокзалів, аеропортів, торгових центрів, потягів тощо. Наприкінці липня 2020 року у Верховній раді зареєстрували проєкт щодо посилення відповідальності за неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян. Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко в ефірі Українського радіо прокоментував, чи вирішить посилення відповідальності проблему збільшення кількості псевдозамінувань.

Про що законопроєкт

Законопроєктом, окрім позбавлення волі від двох до шести років, пропонується запровадили додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Передбачено також посилення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна, якщо об’єктами неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я та освіти. Наразі законопроєкт перебуває на розгляді у парламенті і чекає на друге читання.

Чи може ця ініціатива зменшити обсяг псевдомінувань

Попередньо збільшили відповідальність у 2013 році, а у 2014 році кількість мінувань зросла. Тому я не бачу прямого зв'язку. Все-таки ситуація у 2014 році змінилася, і вона не залежала від тих законів, які були прийняті. Це був період активної фази українсько-російської війни. І сюди заходили іноземні впливи й саме з-за кордону підняли рівень псевдомінувань, який відбувався в Україні. Наступним етапом, який стає традиційним для України, є вибори. Тобто коли у нас рік виборів, у нас традиційно зростає кількість мінувань. Мабуть, найбільше мінувань у нас спостерігалося у 2019 році. Тобто наклався період російсько-української війни та вибори.

Крім того, є люди, які фактично не усвідомлюють ні власну відповідальність, ні те, що вони грають на руку, умовно кажучи, агресорові. Вони побачили, що десь відбувається псевдозамінування, і вони повторюють його. Тобто це так званий ефект наслідування, коли люди бачать публічний злочин і намагаються його повторити.

Про портрет середньостатистичного псевдомінера

Ми можемо говорити лише про тих мінерів, яких затримують. Як правило, затримують людей з хвилі наслідування, а не тих, хто ініціюють замінування, яких дуже складно знайти. Таким чином, затримують тих, хто десь почув про замінування і почав це здійснювати.

Переважно це люди невисокого достатку. Близько 30% судових рішень свідчать, що люди були просто у стані алкогольного сп’яніння. Тобто вони вже не контролюють своєї відповідальності та не розуміють реальних наслідків, здійснюючи злочин. Звичайно, є цікаві моменти, коли, наприклад, людина викликала поліцію, бо у неї вкрали кошти у супермаркеті, а вона не приїхала. Тоді ця людина вирішила замінувати супермаркет, щоб до неї поліція все-таки приїхала. Але це не знімає з особи відповідальності. І це свідчить про те, що коли рівень емоційного напруження у суспільстві зростає, тоді зростає кількість псевдозамінувань.

Як можна запобігти псевдозамінуванню

Звичайно, мова йде про формування відповідальності. У нас наразі більше новин про замінування, а мають бути якісь новини, які акцентують увагу на кількості затриманих. І ми повинні говорити, що у нас кількість затриманих зростає. Якщо раніше було на десять злочинів один затриманий, то зараз уже на шість злочинів один затриманий. І це вже велике досягнення.

Що відомо

  • У Києві 1 лютого поліція затримала псевдомінера Центрального залізничного вокзалу. За інформацією поліціянтів, "мінером" виявився 32-річний уродженець Львівської області.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди