Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович розкритикував президента Зорана Мілановича за слова про "відсутність діалогу" з Росією. Пленкович заявив, що президент відстоює позицію Кремля, а не Хорватії.
Про це Андрей Пленкович заявив журналістам 2 липня, передає хорватське видання Večernji list.
За даними видання, 1 липня Зоран Міланович зустрівся із президентом Словаччини Петером Пеллегріні. Під час спільної пресконференції, Міланович обурився тому, що "немає діалогу з Росією". "Для чого ще потрібна дипломатія? Добові? Зарплати?", — сказав Зоран Міланович.
Також президент Хорватії заявив, що у війні Росії проти України він на боці "слабшої сторони — українців, але не влади України" та що "армія Росії занадто мала для тих амбіцій, які приписують Путіну".
"Справжній диктатор мобілізував би цих людей. Однак Путін десь посередині. Він не може дозволити собі три мільйони солдатів, які йому потрібні для завершення цієї війни. Він працює з тим, що має: більш-менш професійною армією. Українська армія — це народна армія, що значною мірою базується на мобілізації та примусовому підході. Так працює війна", — сказав Міланович.
Премʼєр-міністр Андрей Пленткович розкритикував заяву президента. Пленкович вважає, що Міланович "відстоює позицію Кремля", а не Хорватії.
"У нас є Міланович, який практично три роки відстоює позицію Кремля більше, ніж позицію Хорватії, Заходу та всіх інших, і це тут дозволено проходити, ніби це нормально. Якби ви запитали громадськість в опитуваннях, я думаю, що це було б п'ятдесят на п'ятдесят для Росії. Це ганьба для хорватського публічного простору та хорватської публічної політичної сцени", — сказав Андрей Пленкович.
Премʼєр-міністр Хорватії також наголосив, що саме Росія винна у тому, що розпочала війну проти України.
"Саме тому ваша ціна на газ, ваша ціна на електроенергію, ціна на нафту, яка надходить до Хорватії, вища і набагато вимогливіша. Росія окупувала та незаконно анексувала чотири українські області плюс Крим. Росія відповідає за мільйони біженців та вигнанців, за руйнування українських міст та інфраструктури", — підкреслив Андрей Пленкович.
Президентські вибори у Хорватії
29 грудня 2024 року у Хорватії відбувся перший тур президентських виборів, за результатами якого Міланович набрав 49,1% голосів, а Пріморац посів друге місце з 19,35%. Мілановичу не вистачило близько одного відсотка, щоб переобратися в першому турі, другий тур виборів відбувся 12 січня.
У другому турі Зоран Мілановіч отримав понад 74% голосів хорватів.
У Хорватії, яка є парламентською республікою, роль президента значною мірою церемоніальна. Він не може накладати вето на закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки. Так у жовтні 2024 року Зоран Міланович не дав згоди на рішення щодо участі військовослужбовців Збройних Сил Хорватії в заходах НАТО з підтримки безпеки та підготовки України. Він аргументував це "захистом Хорватії від військових конфліктів".
