На початку тижня антикорупційна прокуратура оголосила підозру в зловживанні службовим становищем і одержанні хабара віцепрем’єру та міністру національної єдності Олексію Чернишову. Приводом для цього стали події 2022 року, коли Чернишов був на іншій посаді — міністра інфраструктури. За версією слідства, тоді він та його підлеглі незаконно передали земельну ділянку в Києві компанії KSM-Group забудовника Сергія Копистири. За це, як вважає прокуратура, бізнесмен продав знайомим Чернишова за безцінь вісім квартир та подарував том творів Григорія Сковороди за тисячу доларів. Сам віце-прем’єр вину заперечує. За його версією, Міністерство інфраструктури передало землю під будівництво законно й хабарів за це він не отримував. Проте Вищий антикорупційний суд визнав підозру обгрунтованою та 27 червня призначив посадовцю заставу в 120 мільйонів гривень.
Суспільне розповідає деталі справи, а також про те, як Чернишов, знаючи про претензії правоохоронців, не поспішав повертатися із закордонного відрядження.
Тривале відрядження
10 червня віце-прем’єр та міністр національної єдностіУ листопаді 2024 року Володимир Зеленський анонсував створення нового міністерства, яке буде опікуватися біженцями й курувати їхнє повернення в Україну. Наступного місяця воно зʼявилось і отримало назву Міністерства національної єдності. Базою для нього стало Міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Олексій ЧернишовОлексій Чернишов народився в 1977 році в Харкові. Був топменеджером у будівельних підприємствах та в 2014-му заснував власну інвестиційну компанію. У 2019 році після обрання президентом Володимира Зеленського очолив Київську обласну адміністрацію. У березні 2020 року став міністром інфраструктури, у листопаді 2022 очолив компанію “Нафтогаз”. У грудні 2024 року призначений віце-прем’єром-міністром національної єдності. вирушив до Чехії, де мав представляти Україну на кількох бізнес-форумах. Через три дні, поки він усе ще був у відрядженні, Національне антикорупційне бюро несподівано оголосило підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні хабара двом людям з його оточення ― Василю Володіну та Максиму Горбатюку. Обидва були підлеглими Чернишова в Міністерстві інфраструктуриТаку назву міністерство мало до 2 грудня 2022 року. Потім до нього приєднали Міністерство розвитку громад та воно отримало назву Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. У вересні 2024 року перейменоване в Міністерство розвитку громад та територій., яке той очолював із березня 2020 по листопад 2022 року. Володін був там державним секретарем, а Горбатюк — позаштатним радником міністра.
Підозра якраз стосувалася періоду їхньої роботи в Мінінфраструктури. НАБУ закидало їм, що вони разом з Чернишовим за хабар незаконно передали будівельній компанії KSM-GroupKSM-Group — холдинг, створений в 1997 році. Він належить бізнесмену Сергію Копистирі та його синам Арсенію і Сергію. До складу об'єднання входять будівельні, проектні, обслуговуючі компанії та інвестиційні фонди. Один із десяти найбільших забудовників Києва. підприємця Сергія Копистири земельну ділянку в Києві, яка колись належала державній агрофірмі “Квіти України”Агрофірма “Квіти України” — державне підприємство, яке існувало з 1993 до 2013 року. Була розташована на вулиці Тираспольській в Подільському районі Києва. Займалася розведенням рідкісних декоративних рослин та управляла дендропарком у Сирецькому гаю в Києві, посадженим у XIX сторіччі..
Антикорупційне бюро відкрило справу щодо цього давно — в лютому 2024 року. В її рамках іще в червні того року правоохоронці провели обшуки у Володіна та Горбатюка. У той період обидва теж працювали під керівництвом Чернишова ― у “Нафтогазі”, який він очолив після звільнення з Мінінфраструктури. “Українська правда” з посиланням на неназвані джерела тоді стверджувала, що суд видав ухвали на обшуки і в самого Чернишова, але правоохоронці чомусь до нього так і не прийшли. УП припускала, що це відбулось завдяки директору НАБУ Семену Кривоносу, давнього знайомого Чернишова. Самі Кривонос і Чернишов це заперечували.
Рівно через рік після обшуків НАБУ оголосило в справі п’ять підозр: Володіну та Горбатюку, забудовнику Копистирі, топменеджеру його компанії та директорці держпідприємства, яке, за версією слідства, теж брало участь в схемі. Сам Чернишов підозри не отримав, бо був за кордоном. Прокурор у справі Сергій Буйленко сказав Суспільному, що початково вони планували оголосити всі підозри після повернення віцепрем’єра, аби його не злякати, але стався форс мажор. Один із фігурантів справи Максим Горбатюк теж зібрався в закордонне відрядження. Слідчі злякалися, що він утече, тож довелося затримувати його на кордоні та оголошувати всім підозри позапланово.
Чернишов на це ніяк не відреагував і, ніби нічого не сталося, продовжував звітувати в фейсбуці про закордонні зустрічі. Однак після Чехії він не повернувся в Україну, а відправився до Австрії, де зустрівся з головою місцевого агентства з питань біженців. Поїздка була позаплановою. Як повідомила “Українська правда” з посиланням на пресслужбу Кабміну, початково Чернишов мав повернутися 14 червня, але запросив продовження відрядження до 21-го. Тим часом Вищий антикорупційний суд заарештував обох його колишніх підлеглих із можливістю вийти під заставу в 20 та 25 мільйонів гривень.
Почали зʼявлятись припущення, що міністр, відповідальний за повернення українців за кордоном, може не повернутися сам. Чернишов не коментував ці заяви, і їх довелося спростовувати спочатку прем’єру Денису Шмигалю, а потім і Володимиру Зеленському. Обидва запевняли, що Чернишов у відрядженні й повернеться. 22 червня це дійсно сталося.
“Непросте, але дуже важливе відрядження (яке завдяки деяким медіа стало несподівано популярним) завершено, — написав Чернишов у фейсбуці після повернення. — Завтра — повертаюся до роботи в Кабміні: будемо втілювати домовленості на практиці. Зокрема, працюватимемо над максимальним збереженням вже наявної підтримки наших громадян у країнах-членах ЄС. Кампанію дискредитації розберемо по фактах. Правда завжди перемагає”.
Наступного дня віцепремʼєр сам прийшов до офісу НАБУ, де йому оголосили підозру в перевищені службового становища та отриманні хабара.
Деталі схеми
Прокурор Сергій Буйленко подав клопотання про обрання Чернишову запобіжного заходу у вигляді застави в 120 мільйонів гривень. Він пояснив Суспільному, що не просив відправити віцепрем’єра під варту, оскільки Чернишов прийшов до детектива добровільно.
27 червня клопотання розглянув Вищий антикорупційний суд. До засідання Чернишов закликав численних журналістів, які прийшли на слухання, “спиратися на факти, а не припущення” та пообіцяв “доводити транспарентність свої дій”. Проте засідання почалось із того, що його захист попросив суддю перевести засідання в закритий режим і вивести журналістів, щоб “не розголошувати дані, які можуть загрожувати безпеці” Чернишова. Суддя Віталій Крикливий зробити це відмовився.
Далі прокурор Буйленко представив клопотання й детально версію слідства. Відповідно до неї, наприкінці 2021 року Чернишов, будучи міністром інфраструктури, вступив у змову з власником будівельної компанії “Сітігазсервіс”Одна з найбільших компаній KSM-Group. Сергієм Копистирою. Той хотів за сприяння міністра “всупереч встановленому законодавством порядку” отримати земельну ділянку колишнього держпідприємства “Квіти України” площею 11 гектар. За правилами, забудовник може отримати землю, тільки якщо переможе у відповідному конкурсі ― але Копистира розробив план обходу цієї вимоги. Мінінфраструктури, яке володіло цією ділянкою, мало б підписати з Копистирою інвестиційні договори, за якими компанія побудує там ЖК і частину квартир віддасть державі. Чернишов, запевняє слідство, погодився на таку схему і “з метою конспірації” доручив вести перемовини з бізнесменом своєму раднику Горбатюку.
Далі міністерство оформило право власності на цю ділянку й передало її на баланс державному підприємству “Укркомунобслуговування”Підприємство в підпорядкуванні Міністерства розвитку громад та територій. Відповідно до інформації на сайті, створене з метою утримання та експлуатації будинків, споруд і земельних ділянок, проведення ремонтно-будівельних робіт, виконання автомобільних перевезень і надання готельних послуг. Офіс ДП знаходиться за тією ж адресою, що й підпорядкований "Укркомунобслуговуванню" готель "Предслава".. У грудні 2022 року ця компанія підписала з “Сітігазсервіс” інвестиційні договори, за якими фірма Копистири має побудувати на ділянці житлові будинки й передати міністерству квартири на суму, яка відповідає вартості цієї ділянки. Слідство вважає, що до цього міністерство в інтересах забудовника спеціально вп’ятеро знизило вартість ділянки, аби бізнесмен передав державі менше квартир. І тому, за версією НАБУ, якби цей договір було виконано, держава б не отримала квартир на понад один мільярд гривень.
Буйленко стверджує, що Чернишов підіграв забудовнику, оскільки той приховано дав йому хабар. Як стверджує слідство, компанія Копистири за значною знижкою продала квартири в своїх новобудовах трьом “довіреним особам”Перша довірена особа — Ганна Дроботій. За даними слідства, дружина Чернишова якось виписала довіреність на автівку її чоловіку. Друга — Юлія Марчук. Слідство доводить її наближеність до Чернишова тим, що вона оформила довіреність на представництво своїх інтересів при оформленні квартир на ту ж людину, що й Ганна Дроботій. Третю довірену особу звати Святослав Малашко. За словами прокурора, це родич засновника кооперативу “Сонячний берег”, який якось видав Чернишову 5 мільйонів гривень грошової допомоги. міністра. Слідство має докази, що помічниця Чернишова переслала забудовнику їхні дані. Вони оформили 8 квартир всього за 900 тисяч гривень, хоча, за підрахунками прокуратури, ринкова вартість цього житла ― близько 15 мільйонів гривень. Відтак прокурор оцінив розмір хабара в 14 мільйонів 100 тисяч гривень.
Також слідство розцінило як “неправомірну вигоду” книгу “Сковорода. Зібрання творів. Том 1”, яку Копистира купив за тисячу доларів та подарував міністру. Її знайшли під час обшуку в Чернишова, який таки провели, поки віцепремʼєр був у відрядженні.
Прокурор зауважив, що зрештою Копистира так нічого за хабар і не отримав. У 2024 році суд за клопотанням НАБУ заарештував земельну ділянку, будівництво так і не почалось.
Буйленко попросив призначити віцепрем’єру заставу на час слідства, одягнути йому електронний браслет для стеження та зобов'язати здати паспорти для виїзду за кордон. Прокурор побоюється, що інакше Чернишов, скориставшись своєю посадою, спотворить докази, вплине на свідків чи завадить слідству іншим чином, скоїть нові злочини, або втече. Буйленко обґрунтовував це тим, що після затримання перших підозрюваних Чернишов не відразу повернувся в Україну.
“Напевно пан Чернишов взяв паузу для того, щоб прийняти рішення. Він вагався, чи повертатися в Україну, чи ні”, — припустив прокурор.
Пʼять днів на пошук 120 мільйонів
Сам Чернишов та троє його адвокатів на засіданні наполягали, що підозра не обґрунтована. Захист не заперечував, що Мінінфраструктури на чолі з Чернишовим дійсно передали ділянку на під забудову. Але цим він нібито не нашкодив державі, а навпаки — хотів допомогти.
За словами адвокатів віцепремʼєра, держкомпанія “Квіти України” в 1990-ті збанкрутувала, земля не використовувалась. Наприкінці 2000-х її безкоштовно отримала приватна компанія з орбіти іншого столичного забудовника, Василя Хмельницького, і забудувала частину ділянки багатоповерхівками. В 2022 році Мінінфраструктури відсудило цю землю назад і передало на баланс "Укркомунобслуговуванню". А це підприємство нібито передало ділянку компанії Копистири, аби та ефективно використовувалась. У держвласність, за словами Чернишова, мали б перейти 120 квартир.
Захисники віцепремʼєра наполягають, що міністерство передало ділянку забудовнику, дотримуючись усіх правил і вартість землі не занижувало ― навпаки, це слідство помилилося в своїх підрахунках. Також шкоди в мільярд гривень не було завдано ще й тому, що будинок зрештою так і не побудували, стверджують адвокати.
Чернишов заперечував, що брав хабар від Копистири. На думку захисту, слідство не довело, що забудовник оформив квартири на міністра через підставних людей. “Я жодних знижок не отримав, не отримую і не планую отримувати. Ці квартири мене особисто не цікавлять, я не маю в них жодної потреби і ніколи не мав… Я навіть не знаю, де знаходяться ці об’єкти й ніколи в житті там не був”, — виправдовувався Чернишов.
Том Сковороди він теж хабарем не вважає. Сергій Копистира, коли суд обирав йому запобіжний захід, визнав, що подарував книгу Чернишову, але не як хабар за послуги, а просто на день народження. А віцепремʼєр у себе на суді сказав, що взагалі не пам’ятає, звідки в нього ця книга.
“Ми розуміємо, що щомісяця ми комусь даруємо книжки або отримуємо їх. Як кажуть, книжка — найкращий подарунок. Очевидно, що напередодні свого дня народження я міг отримати якусь кількість книжок, тому що колеги знають, що я поважаю саме це і завжди закликаю до таких дуже стриманих речей”, — сказав він.
Чернишов просив не позбавляти його паспортів і дати можливість їздити у відрядження, оскільки це важлива частина його роботи. Його адвокати заперечували, що їхній клієнт розглядав опцію не повертатись в Україну.
“Ваша честь, я вважаю, що це велика помилка самого НАБУ, — заявив адвокат Олександр Готін. — Що їм заважало почекати тиждень, коли повернеться міністр, спокійно запросити до НАБУ, вручити підозру йому і всім іншим? Замість цього спеціально зробили інформаційний спалах, вигадали, що начебто міністр не повертається”.
Захисники також просили суд зменшити заставу до 20 мільйонів гривень, бо всі рахунки Чернишова заарештовані й більше він сплатити не зможе.
Заслухавши сторони, суддя Віталій Крикливий задовольнив клопотання частково. Він таки призначив заставу у 120 мільйонів, але вирішив не вдягати на віцепрем’єра браслет та не вилучати паспорти. Проте навряд чи Чернишов зможе знову виїхати за кордон найближчим часом. По-перше, за рішенням суду, він має отримати для цього дозвіл детектива, а, по-друге, прокурор подав клопотання про відсторонення його від посади.
Рішення про запобіжний захід набрало чинності, але Чернишов має ще п’ять днів на його оскарження. Він сказав журналістам, що ще не визначився, чи робитиме це.
“Суд прийняв таке рішення, я очевидно маю його виконати. Буду розглядати можливості. Очевидно, для мене це величезний виклик. Вважаю, що розмір [застави] занадто великий. Будемо вирішувати й шукати можливості”, — сказав Чернишов.
На внесення застави віцепремʼєр має пʼять днів. Якщо він цього не зробить, прокурор може подати клопотання про його арешт.
