Військові злочини, олігархи та права ЛГБТ. Яких змін хоче Європарламент від України

Військові злочини, олігархи та права ЛГБТ. Яких змін хоче Європарламент від України

Військові злочини, олігархи та права ЛГБТ. Яких змін хоче Європарламент від України АР

У резолюції щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ухваленій 11 лютого, Європейський парламент привітав зусилля України у проведенні реформ, однак відзначив і низку проблем, які досі залишаються невирішеними. Серед них гальмування розслідувань проти активістів Євромайдану, вплив олігархів, відсутність захисту сексуальних меншин та продовження діяльності інформаційного ресурсу "Миротворець".

У документі Європарламент також неодноразово звертає увагу на російську агресію на Донбасі та окупацію Криму.

"Cитуація з правами людини на окупованих частинах сходу України та на окупованому Кримському півострові значно погіршилася, тоді як порушення свободи слова, свободи віросповідання, майнових прав, суворі обмеження освіти та мовних прав, зловживання засобами масової інформації та примусове введення російського громадянства стало систематичним, а основні права та свободи людини не гарантуються", – йдеться у резолюції.

Автори документу також відзначили систематичне переслідування кримських татар з боку російської влади в окупованому Криму та нагадали, що російська влада має забезпечувати мешканців водою, доки продовжує контролювати регіон.

Реформи в Україні

ЄП відзначив високий темп ухвалення реформаторських законів, однак наголосив, що часом швидкість ухвалення документів шкодила їхній якості.

"Хоча Україна досягла значних успіхів у виконанні своїх зобов'язань, необхідно завершити кілька початих реформ, зокрема, в галузях верховенства закону, належного управління та боротьби з корупцією. Попри помітний прогрес, широко розповсюджена корупція продовжує перешкоджати процесу реформ в Україні; тривала конституційна криза є загрозою здатності президента і Верховної ради проводити реформи, тоді як олігархи, схоже, відновлюють політичний вплив", – йдеться у тексті документу.

Євродепутати також висловили занепокоєння спробами змістити очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.

У документі також наголошується на відсутності політичної волі для забезпечення незалежності судів та уникнення вибіркового правосуддя.

Злочини проти активістів Євромайдану

"Остання доповідь Управління Верховного комісара з прав людини наголошує на відсутності прогресу у кримінальних провадженнях щодо серйозних порушень прав людини, які нібито скоювались українськими силовиками, а також затримках та недостатньому прогресі у розслідуванні злочинів, пов'язаних з Майданом", – йдеться у резолюції.

Враховуючи це, ЄП закликав Україну продовжити розслідування злочинів проти активістів.

Олігархи в ЗМІ та закон про дезінформацію

Автори резолюції також наголосили, що українські медіа продовжують залишатися під впливом олігархів, а журналісти-розслідувачі – мішенню для погроз.

"Медіасередовище в Україні залишається під сильним впливом власників засобів масової інформації олігархічного характеру, і тоді як працівники засобів масової інформації, особливо журналісти, які розслідують корупцію та шахрайство, постійно стикаються із загрозою насильства, залякування та смерті, їхній роботі часто заважає обмежений доступ до інформації, правовий тиск, наприклад, у справі про кримінальне провадження проти Bihus.info, та кібератаки", – відзначили євродепутати.

У ЄП також закликали розслідувати та притягти до відповідальності винних у нападах на журналістів та громадських активістів, які сталися протягом 2017-2019 років.

Європарламент також наголосив на потенційній небезпеці закону, яким парламентарі пропонують криміналізувати дезінформацію. Міністерство культури презентувало цей законопроєкт ще у січні 2020 року.

"(ЄП) висловлює занепокоєння планами надати регулятору нові та широкі повноваження, які ризикують вплинути на свободу ЗМІ, інтернету та друкованих ЗМІ; у зв'язку із законопроєктом про протидію дезінформації наголошує, що поточний проєкт може призвести до широкого втручання держави у роботу ЗМІ та журналістську діяльність ціною свободи ЗМІ і не буде ефективним у протидії дезінформації; наполегливо рекомендує організувати ширші консультації із медіаспільнотою та відповідними міжнародними організаціями, щоб уникнути ризиків для свободи вираження поглядів", – наголосили автор резолюції.

Права жінок та ЛГБТ

Європарламент також закликав Україну ратифікувати Римський статут та Стамбульську конвенцію, які допоможуть посилити захист жінок від насилля.

Також у документі відзначили, що Україна має ухвалити законодавство для захисту прав ЛГБТ-спільноти, а правоохоронні органи повинні розслідувати випадки нападів на людей через їхню соціальну орієнтацію. ЄП також відзначив той факт, що правоохоронні органи України неодноразово відмовляли у розслідуванні заяв представників ЛГБТ-спільноти щодо мови ненависті через те, що в кримінальному кодексі немає положень щодо переслідування чи підбурювання до насилля проти людей через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Враховуючи це, депутати рекомендували Україні внести відповідні поправки до закону.

"ЄП закликає Україну розробити та ефективно впровадити всебічне законодавство, яке забезпечує свободу переконань, протидіє постійній дискримінації ЛГБТіК, феміністок, людей з особливими потребами та меншин та посилити захист їхніх прав; закликає український уряд та всіх політичних суб'єктів докласти зусиль для створення інклюзивного та толерантного суспільства", – зазначено у документі.

"Миротворець"

Окремо у резолюції також згадується інформаційний ресурс "Миротворець".

"Політичний клімат у країні погіршився, оскільки залякування, мова ненависті та політичний тиск широко використовуються в політичних цілях; закликаємо владу рішуче засудити та заборонити діяльність екстремістських груп, що стимулюють ненависть, та вебсайтів, таких як "Миротворець", які розпалюють напруженість у суспільстві та зловживають використанням особистими даними сотень людей, включаючи журналістів, політиків та членів меншин", – наголошено у резолюції.

Європарламент також закликав молодих людей та представників громадянського суспільства України долучитися до імплементації усіх вимог Угоди про асоціацію, розв'язання проблем пандемії COVID-19, боротьби з дезінформаційними кампаніями, надання допомоги тимчасово переміщеним особам та іншим вразливим групам та "зміцнення соціальної стійкості та медіаграмотності українського народу".

Читайте також

Як просуваються реформи та коли відкриються кордони. Інтерв'ю з головою представництва ЄС в Україні

Промисловий "безвіз" — мінімум за рік. Віцепрем’єрка Стефанішина розповіла про перегляд Угоди з ЄС

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди