”Потрібні сучасні протоколи лікування”, – кропивницький онколог Андрій Гардашніков

”Потрібні сучасні протоколи лікування”, – кропивницький онколог Андрій Гардашніков

”Потрібні сучасні протоколи лікування”, – кропивницький онколог Андрій Гардашніков

4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку. За словами міністра охорони здоров’я України Максима Степанова, онкологічні захворювання знаходяться на другому місці в переліку причин смертності в Україні (перше місце – у серцево-судинних захворювань – ред.). На медичному обліку перебувають близько мільйона онкохворих жителів країни. Про проблеми галузі, вплив медичної реформи на лікування онкозахворювань, роботу в умовах епідемії коронавірусу Суспільне дізнавалось у лікаря-онколога з Кропивницького Андрія Гардашнікова.

Чи є симптоми раку?

Рак – дуже широке поняття. Він дуже різний і дуже підлий. Бувають випадки, коли симптоми допомагають лікарю встановити діагноз. Але часто його перебіг, особливо на ранніх стадіях, безсимптомний та абсолютно непомітний людині. Є випадки, коли спадковість грає свою роль, але далеко не завжди.

Чи є чіткий алгоритм дій для тих, у кого виявили онкозахворювання?

Важко дати всім один рецепт. Але:

  • Точно – звертатися до фахівців.
  • Знати, що за законами України пацієнт має право на повну та достовірну інформацію. Лікар не має права приховувати діагноз, за вкрай рідкими виключеннями. Але пацієнту треба зважити – наскільки він готовий почути цю інформацію. А також пацієнт має право вирішувати – хто ще буде знати про діагноз (навіть, якщо мова про найближчих родичів – ред.).
  • Вислухати про лікування, яке пропонує лікар.
  • Ставити питання про очікуваний результат та можливі ускладнення лікування, про можливі альтернативи, про протоколи клінічних досліджень, про те, коли це пацієнту може принести користь.
  • За необхідності, проконсультуватися в іншому лікувальному закладі. Постаратися позбутися страху. І докласти зусиль, щоб бути помічником лікарю та медичному персоналу в лікуванні.

Вважаю, що в разі тверезості дій буде найбільше шансів досягти успіху в лікуванні.

В жодному разі не раджу кидатися у псевдонаукові та антинаукові способи заміни лікування "народними традиціями". Шарлатанів та відверто божевільних багато. Але при всій недосконалості системи охорони здоров'я, набагато більше шкоди несуть саме антинаукові фейки щодо лікування онкологічних хвороб.

Чи потрібно перевіряти діагноз в декількох місцях?

Не завжди. Та треба знати, що у пацієнта завжди є таке право. Інколи лікар сам радить консультацію в іншій лабораторії, в іншому центрі (зазвичай, це Національний інститут раку – ред.). Але бажання пацієнта отримати консультацію в іншому місці – це нормальна практика.

Як знизити ризики захворіти на рак?

Науковці радять вести здоровий образ життя: фізична активність, здорове харчування, відсутність шкідливих звичок, слідкування за вагою тощо. Звісно, є сенс мати надійного помічника у вигляді сімейного лікаря та проходити профілактичні огляди. Якщо є скарги чи знайшли якусь пухлину або ущільнення – не чекати поки саме "розсмокчеться", а перевірити та переконатися, що це не злоякісне новоутворення.

Читайте також: Як зменшити ризики захворювання на рак. Поради від МОЗ.
”Потрібні сучасні протоколи лікування”, – кропивницький онколог Андрій ГардашніковСуспільне: Кропивницький

Андрій Гардашніков

Ви дуже активно у соціальних мережах, в теле- і радіоетерах говорите про проблеми галузі. Чи можете виділити основні?

  • Відсутність притомних протоколів лікування. По суті, мова йде про самодіяльність в лікуванні онкологічних хвороб. Уніфіковані протоколи лікування, а вони є не по всім хворобам, застаріли. Вони не відповідають світовим стандартам та напрацюванням. Важко зрозуміти, що є для пацієнта гіршим – самодіяльність чи дотримання цих застарілих протоколів.
  • Відсутність системи паліативної допомоги. Є лише окремі заклади, подвижники та небайдужі люди. Немає й адекватного протоколу надання паліативної допомоги. У Кіровоградській області, наприклад, немає жодної виїзної паліативної бригади.
  • Проблема – у вмінні лікарів та суспільства спілкуватися між собою. У мене склалося враження, що ми, лікарі, не дуже вміємо доносити інформацію, а суспільство не дуже вміє її чути. Нам треба вчитися жити в нових умовах, коли нашим обов'язком є спілкуватися та пояснювати.
  • Заборона деяких ліків людьми, які зовсім не розуміються на питаннях лікування людей. Наприклад, питання медичного канабісу. Воно має вийти з площини політиків та поліцейських. Завдання політиків – зняти заборони, завдання правоохоронців – боротися із злочинністю. Ліки з канабісу для лікування хворих мають призначатися так само, як морфін та інші наркотичні ліки. А визначитися з показаннями, протипоказаннями та іншими професійними параметрами – справа професійної та наукової спільноти.
Читайте також: Лікар-онколог із Кропивницького просить Зеленського легалізувати медичний канабіс.
  • Висока вартість деяких сучасних протипухлинних ліків та методів лікування. Позитив у тому, що багато ліків безкоштовно надає держава.
  • Багато можна говорити про матеріально-технічний стан і рівень вмотивованості медичних працівників.

Чи складно працювати в умовах епідемії коронавірусу?

Складно. Але набагато простіше, ніж сімейним лікарям, інфекціоністам та працівникам стаціонарів, де лікують пацієнтом з коронавірусною хворобою. Були проблеми, коли не працював транспорт. Особливо це було відчутно для пацієнтів, яким потрібно було їхати з районів області. Так було на початку 2020 року. Зараз є незручності для пацієнтів, пов'язані з нашим обов'язком тестувати на COVID усіх, кого треба госпіталізувати. Людям доводиться чекати результату тестів. А в разі позитивного тесту – проводити більш детальну діагностику.

Як медична реформа впливає на вашу роботу?

Почну з позитиву: комп'ютеризація та введення електронної медичної документації. Я бачу велику перспективу цього напрямку. Так, з цим пов'язана низка технічних проблем. Але хочу вірити, що проблеми – це тимчасове явище. А от користь для пацієнтів та лікарі, як на мене, важко переоцінити.

Завдяки реформі є, хоча і обмежене, фінансування і дорогих методів дослідження, і недешевих інструментів для лікування. Трохи псує картину популізм: часто представники влади обіцяють більше, ніж насправді дають, роблячи лікарів заручниками цих обіцянок.

Інший бік медалі – невизначеність. Різні міністри – різне розуміння реформи. Плюс – є лікарі, і таких багато, за моєю оцінкою, які не розуміють суті тих змін, які запроваджують і не дуже готові до них.

Намагаюся зберігати поміркований оптимізм. Бо задум – непоганий.

Що б ви змінили у підході до лікування онкохворих?

Увів би правило щодо неприпустимості ігнорування Закону про права пацієнта на інформацію та лікарську таємницю. За допомогою контролю та невідворотності покарання при порушеннях.

На мою думку:

  • Потрібні сучасні протоколи лікування, які були б засновані на світових напрацюваннях та відповідали б рівню світової медицини.
  • Потрібно продумати систему контролю якості та аналізу недоліків та усунення тих недоліків.
  • Потрібна чесність та неприпустимий популізм.
  • Потрібна потужна система паліативної допомоги.
  • Потрібні зміни в законодавстві з усуненням заборон (наприклад, на застосування канабісу в медичних цілях).
  • Потрібно побудувати партнерські відносини між лікарем та пацієнтом.
  • Потрібно зробити вигідним співпрацю різних лікарів та лікарів з різних лікувальних закладів.

Ще б я прибрав купи паперів. Проаналізував би, які з них дійсно є необхідними, а які тільки забирають час лікаря і медичної сестри. Його краще приділити пацієнту.

Що відомо

  • Всесвітній день боротьби проти раку відзначають щороку 4 лютого. Мета – підвищити обізнаність про рак, привернути увагу до запобігання, виявлення та лікування захворювання, закликати політиків ставитись до раку, як до політичного пріоритету. У 2019-2021 роках Всесвітній день боротьби проти раку проходить під гаслом ”Я є і буду”.
  • Андрій Гардашніков, лікар-онколог. Працює в хіміотерапевтичному відділенні обласного клінічного онкологічного центру у Кропивницькому. Онколог – з 2008 року. З 2002 по 2008 роки працював гематологом. Автор та ведучий радіопрограми "Заради здоров'я" на Українському радіо Кропивницький.
  • Паліативне відділення діє у Центральній міській лікарні у Кропивницькому. На час епідемії коронавірусу там лікують лише ковідних хворих. Список з 12 лікарень, які уклали договір з Національної служби здоров’я України про надання стаціонарної паліативної допомоги опублікував лікар-анестезіолог Кіровоградського обласного клінічного онкологічного центру Михайло Макаревич.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди