Майже 30 іноземних делегацій приєдналися до лідера Кремля Володимира Путіна на святкування "великої перемоги" — 80 років завершення Другої світової війни. Путін хоче показати, що він не сам, РФ ще більше згуртовується з Китаєм і проводить паралелі "звитяжності" радянських солдатів і бійців, що зараз воюють проти України. Що про все це кажуть іноземні медіа — в матеріалі Суспільного.
Естонська редакція Delfi у своїй статті підкреслила, що масштабні урочистості, які щороку 9 травня влаштовує Москва, — "це, по суті, найвища релігійна служба в Росії". Журналісти зазначають, що ще 15 років тому було помітно, як під керівництвом Володимира Путіна у РФ почав поглиблюватися культ смерті як прославлення перемоги у "Великій Вітчизняній війні".
Тоді як для решти Європи ця дата знаменувалася гаслом "Ніколи знову", росіянам дедалі більше прищеплювали ідею "Можемо повторити". Але світ вважав це суто російською особливістю, знаходив аргументи: "Зрештою, 1990-ті були для них (росіян — ред.) важкими й принизливими, тож нехай оживають минулим".
Але тепер Європі, на думку редакції, слід протистояти цьому російському культу війни. Адже ця пропаганда "містить прямий заклик нападати на всіх, хто виступає проти Москви та її агресивної політики", — пишуть у Delfi.
Іспанська El País нагадує, що для Путіна це вже четвертий "День Перемоги" без перемоги у війні проти України. Але попри все він зібрав у себе кількох світових лідерів (лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента Бразилії Лулу де Сілву, наприклад) і навіть представників Європи — прем’єра Словаччини Фіцо, президента Сербії Вучича та 5 євродепутатів. Так російський керівник нібито "показав світові й росіянам, що він не самотній".
"Кремль перетворив цьогорічний військовий парад на демонстрацію сили", — ідеться в El País. Видання також наводить підсумки нового опитування російського "Левада-центру", за яким у квітні тільки 30% росіян підтримували продовження війни — це на 9% менше, ніж рік тому, і на 14% менше, ніж на початку вторгнення. "Більшість громадян пасивно підтримують президента і, якби це залежало від них, вони б зараз припинили вторгнення", — припускає іспанська редакція.
Німецький публіцист російського походження Андрій Гурков у колонці для німецького Tagesspiegel суголосний з балтійськими та іспанськими журналістами. Він пише: "Святкування 80-ї річниці перемоги над гітлерівською Німеччиною — найважливіша пропагандистська подія для Володимира Путіна за останні роки". За очільника Кремля річниця перемоги над фашизмом дедалі менше служить для вшанування пам'яті полеглих, натомість росіяни дедалі сильніше ідентифікують себе як націю-переможницю. Гурков теж звернув увагу на опозицію гасел заходу "Ніколи знову" і російського "Можемо повторити". На його думку, це гасло "явно реваншистське. Росія нібито цим каже, що може повернути контроль навіть і над Східною Німеччиною".
Латвійський журналіст Latvijas Avize Маріс Антоневічс зосередився на візиті іноземних делегацій у РФ. Зокрема, медійник згадує, як президент України Зеленський застеріг перед парадом, що на 9 травня Київ не планує атак на Москву, але гостям заходу не можна бути впевненим у безпеці, бо Росія сама може вчинити провокації.
"З іншого боку, поїздка до Москви — це політичний жест з високим символічним значенням, — додає Антоневічс. — Ті, хто туди їде, чітко висловлюють свою позицію — підтримку агресора".
Американська CNN розглянула, чим важливий візит президента Китаю Сі Цзіньпіна до Росії. Він приїхав не тільки на парад 9 травня, а буде у РФ 4 дні, зокрема він окремо зустрівся з Путіним. Це вже треті його відвідини Росії з початку вторгнення в Україну.
Зараз приїзд Сі особливий тим, що при владі у США адміністрація Дональда Трампа, між Штатами й КНР почалися економічні протистояння, введені високі мита на імпорт. Це може суттєво повпливати на економіку обох країн, і Пекін нині потребує зміцнення дружніх стосунків і торгівельних партнерств з іншими країнами, включно з Росією. Під час свого візиту Сі прагнутиме забезпечити Китаю постійний доступ до природних ресурсів та ринку РФ. Росії Китай теж потрібен, адже через санкції вона розглядає КНР як експортний ринок і джерело продукції. CNN нагадує, як на Заході раніше виявили, що товари подвійного призначення з Китаю (мікрочипи, деталі для авто тощо) підтримують оборонно-промислову базу Росії.
Аналітики кажуть: США думали, що готовністю іти на поступки в перемовинах з РФ про мир в Україні Вашингтон наблизить Москву до себе і відштовхне її від Китаю. Але візит Сі на параді "Дня Перемоги" свідчить, що так не вийшло: Китай та Росія тримаються в єдності.
Подібної думки й Олександр Габуєв, директор Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. У коментарі американському Foreign Affairs експерт наголосив, що попри "теплі ноти" Трампа до Путіна, позиція Росії щодо країн Заходу принципово не змінилася. "Путін зробив конфронтацію із Заходом впорядкувальним принципом російського життя. Яких би зусиль не докладав Трамп, Росія при Путіні ніколи не буде країною, яка не становить загрози для Європи й США".
Науковиця цього ж центру Тетяна Станова в розмові з The Washington Post зазначила, що присутність світових лідерів на параді 9 травня в Москві продемонструвала, що спроби Заходу ізолювати Росію провалилися. Також, за словами експертки, головним меседжем Путіна до Заходу у "День Перемоги" було те, що "якщо ви хочете, щоб війна припинилася, повинні зупинити українців".
Британське BBC також написало про участь Сі Цзіньпіна на урочистостях 9 травня: "Для Путіна присутність китайського лідера на "Дні Перемоги" вважається значним досягненням". За словами журналістів, на параді привернула увагу саме присутність лідера Китаю поруч із Путіним, а ще китайські солдати, які марширували на Красній площі нарівні з росіянами.
Понад те, Сі Цзіньпін почепив на костюм георгіївську стрічку, а російське державне телебачення заявило, що відносини з КНР перебувають на найвищому в історії рівні й країни об'єднані проти "колективного Заходу".
