15 квітня командувач Нацгвардії бригадний генерал Олександр Півненко повідомив, що в складі НГУ створили два нових армійських корпуси. Один з них — Перший корпус національної гвардії "Азов", до якого, окрім "Азову", увійшли ще чотири бригади НГУ.
Як ділили бригади Нацгвардії між двома корпусами, де брати офіцерів для управління ними та скільки потрібно часу, аби корпус став корпусом не номінально, а реально — про це Суспільне поговорило з начальником штабу 1-го корпусу НГУ "Азов" Арсеном Дмитриком з позивним "Лемко".
У корпус "Азов" увійшло пʼять бригад. Як його формували?
Друг "Редіс" висловив ідею командувачу Нацгвардії та міністру внутрішніх справ. Підтримка була і спільними зусиллями ми це впровадили. Як це зараз відбувається? Поетапно, є описаний план. Ми до того готувалися — їздили підрозділами, спілкувалися з людьми. Помаленьку все йде.
Що найскладніше було на початковому етапі?
Всі думали, що "Азов" поглине всі бригади й буде "азовізація". Але ідея друга "Редіса" — щоб кожна бригада була суб'єктом. У кожній з них є свої традиції, бойові шляхи, військові моменти, які можна перейняти на інші бригади. Тому "азовізації" не буде. Навпаки — наша задача масштабувати підрозділи. Ми обмінюємося досвідами.
Як велася комунікація з бригадами?
З бригадами, які у нас зараз в корпусі, за останні три роки ми провели багато операцій. Наприклад, з бригадою "Буревій" проводили наступальні дії в лісах Кремінної. Планували з їхніми офіцерами, сержантами, солдатами, навчалися одне в одного. З бригадою "Кара-Даг" брали участь в контрнаступі в 2023-му році у Оріхові. З "Червоною Калиною" в останні місяці проводили успішні операції на Покровському напрямку.
Ми перетинаємося в робочих моментах постійно. Великий плюс, що вже на офіційному рівні можемо допомагати одне одному.
Але одна справа, коли в бою дві рівноцінні бригади, а інша — коли одна бригада входить в склад другої, яка масштабується до корпусу. Чи не було конфліктів?
Ні. Перш за все завдяки авторитету друга "Редіса". Я не знаю жодного офіцера і солдата, який може сказати щось криве про його бойовий шлях і командування. Більшість командирів бригад за те, щоб працювати під управлінням друга "Редіса".
На перший час в управлінні будуть наші кадри, але в перспективі будемо підтягувати інші бригади, бо це правильно і так повинно бути.
Як відбиралися бригади у ваш корпус?
Їх визначили командувач Нацгвардії та міністр МВС.
В кожній бригаді є своя піхота, артилерія, в деяких — свої безпілотні системи. Але в межах корпусу це вже має бути корпусна артилерія, корпусний полк БПЛА і так далі. Як переформатувати людей під це нове підпорядкування?
Це кадрова політика. Ми спланували собі, що наш корпус буде виглядати так і так. І на підрозділи потрібні такі-то командири. Де можемо їх взяти? Умовно кажучи, в такій-то бригаді є командир, який потягне набагато вищу ланку. Приїжджаєш до нього і кажеш: друже, є пропозиція, проговорюємо моменти, готуйся. Готуватися в тому сенсі, що командир має знайти собі заміну і відповідно передати обовʼязки на заступника. Це важко, довго, багато де болісно, адже обовʼязково треба зробити так, щоб не постраждав підрозділ, з якого ми забираємо кадри.
Наскільки складно офіцерам шукати собі заміну?
Для корпусу "Азов" важкувато. На перший час ми більшість кадрів взяли з нашої бригади. У нас так побудована служба, що кожен командир повинен мати заступника. Бо якщо лідера не стає, організм має працювати без нього. Є ротний, є його зам, є командир роти, є заступник командира. Якщо ми забираємо командну ланку, цей організм повинен працювати.
Скільки зараз офіцерів бракує в корпусі?
Та сотні.
Де будете брати?
Виховувати.
Яким чином?
Робити правильний селектор особового складу. У нас в країні дуже хороші люди. Просто до них треба підхід.
Якщо, умовно кажучи, ви берете 100 людей, ніхто з ними не спілкується, не проводить співбесіди, не аналізує їхнє цивільне минуле і просто відправляє на якусь задачу, то у вас мінус 70% особового складу. Але якщо взяти 100 людей, з кожним провести інтерв'ю, поспілкуватися, вивчити людину, правильно використати її навички, вкласти у неї час, втрати особового складу зменшаться вже до 15%.
Наскільки ускладнює момент формування корпусу те, що всі бригади в ньому — бойові й продовжують воювати?
Кожна зміна підрозділів, ротація — це втрати територій, а найголовніше — втрати серед особового складу. Було б добре, якби всі бригади корпусу були в одній операційній зоні. Найближчим часом це буде важко зробити, але в перспективі це зроблять.
Як можна злагодити корпус, коли частина бригад на одному напрямку, частина — на іншому, між вами — кілометри й бійці не взаємодіють?
Найголовніше — це уніфікована підготовка, у першу чергу офіцерського складу. Потім — сержантського, солдатського. У нас ця підготовка на високому рівні. Можемо передати досвід на інші бригади.
Я не кажу, що інші бригади погані. Є й такі, що на нашому рівні. Але є й ті, кому треба допомогти. Задача нашого корпусу — забезпечити, допомогти з бюрократичними моментами й направити в правильне русло. Якщо бачимо, що в одній бригаді просідає напрямок БПЛА, нам нічого не заважає взяти бригаду, в якої БПЛА на високому рівні, щоб вони приїхали та обмінялися досвідом. Це не буде так болісно, як ротація підрозділів. Уніфікувати підготовку — реально.
А скільки на це треба часу?
Від трьох місяців, мінімум.
І це ж треба, щоб були люди, які будуть цим займатися.
Людей плюс-мінус на такий рівень достатньо. В Нацгвардії, в Збройних Силах є багато людей, яких недооцінюють.
Яку роботу ще треба було б провести між бригадами?
В першу чергу треба зробити служби супроводу, які будуть опікуватися пораненими бійцями, родинами загиблих та зниклих безвісти, військовими, яких обміняли з полону. А також підтримкою родин, чиї рідні залишаються у неволі.
Бригади готові до створення таких служб? Тому що такий ресурс і така медійна підтримка, як в "Азова", є не в усіх підрозділах.
Медійність — це також один з пунктів, які потрібно буде допомогти покращити бригадам. Але трохи відкорегую вас щодо супроводу: 60% коштів на лікування наших бійців чи реабілітацію надає держава.
Так, є моменти, коли треба залучати кошти зі зборів. Наприклад, дуже дорога стоматологія. А хлопці, що вийшли з полону, цього потребують. Але багато допомагають громадські організації, бізнеси. Завдання служби супроводу — зібрати їх в комʼюніті й направляти.
У нас вже є кейси, коли служба супроводу "Азову" взяла на супровід бійців з інших бригад, яких звільнили з полону.
Ми зараз впроваджуємо новий етап перенавчання особового складу. Наприклад, боєць втратив кінцівку і хоче знову стати в стрій після реабілітації. Ми йому можемо запропонувати різні напрямки навчання. Найважча задача — знайти всі соціальні проєкти та зробити дорожню карту.
Як змінилася комунікація з родинами військових через перехід "Азову" на корпусну систему? Бо наскільки я розумію, змінюються також і люди, що це робили, бо всі переходять на інші посади.
Найкращий приклад — це комунікація з родинами військових, які досі в полоні. Час від часу друг "Редіс" збирає близьких наших бійців, розповідає, що було зроблене, а що — в планах. Зараз в нас призначили командиром бригади друга "Пугача". Відповідно "Редіс" представить його батькам. Далі вже по вертикалі є інші люди, які вестимуть комунікацію і напрямок спілкування з близькими. Болісного переходу не буде.
Я хочу також поговорити про мотиваційну складову. Люди, які прийшли в "Азов", переважно зробили це добровільно. В інших бригадах ситуація може різнитися. Як ви будете з цим працювати?
Спілкуватися. Так, зі ста людей може бути 20 "важких". Але їх можна застосувати на інших напрямках, наприклад, охороняти склади, копати другу-третю лінію оборони.
Чи буде якась перепідготовка в ідеологічному плані?
Звичайно. Наш друг "Доцент" вже пів року їздить — не лише по Нацгвардії, але й по інших структурах — та проводить ідеологічну підготовку. В нас є окремі курси по роботі з особовим складом.
Якщо людина відчуває, що за неї переживають, то вірною буде і її мотивація. Навіть якщо людину "бусифікували". У нас може бути тисячі "Абрамсів", F-16, але основа — це людина, яка летить в цьому літаку, чи їде в танку. Якщо є мотивація збити "шахед", то вона візьме "Кукурузника", двостволку і полетить це робити. Якщо мотивації нема, то дай людині F-35 і вона не полетить. А якщо полетить, то з якою мотивацією це робитиме? То паливо закінчиться, то цілей не бачитиме, то погода буде погана.
Чи готовий "Азов" до того, що до вас прийдуть нові різні люди, і з ними треба буде працювати, шукати якісь нові шляхи? Тобто це може бути не така робота, як раніше була з вашими бійцями.
Так. Ми любимо виклики.
