4 травня румуни знову голосують за президента — після того, як Верховний конституційний суд країни скасував результати виборів у листопаді 2024-го. Тоді переможцем у першому турі став проросійський кандидат Келін Джорджеску, але румунські спецслужби запідозрили РФ у втручанні у вибори, а Джорджеску заборонили балотуватися. Наразі опитування пророкують перемогу іншому євроскептику — Джордже Сіміону. Які наслідки для Румунії може мати його обрання, і хто змагатиметься з ним за президентство — розповідає Суспільне.
Вибори з другої спроби
На президентських виборах у листопаді 2024-го ультраправий Келін Джорджеску з відривом обійшов і чинного премʼєра Марчела Чолаку від соціал-демократичної партії (СДП), і свою головну конкурентку — Єлену Ласконі із "Союзу порятунку Румунії". Джорджеску йшов на вибори як незалежний кандидат — ще у 2022 році він вийшов з ультраправого румунського "Альянсу за єдність румунів" (AUR). У передвиборчій кампанії він хвалив Володимира Путіна, називав Україну "вигаданою державою", а румунських фашистських лідерів часів Другої світової — національними героями.
Однією з причин успіху Джорджеску румунські експерти називали TikTok: напередодні виборів його акаунт отримав до 150 млн переглядів, що, припускають вони, й допомогло кандидату "вистрілити".
Згідно зі звітом бухарестського аналітичного центру Expert Forum, зростання Джорджеску у TikTok "виглядало раптовим і штучним". Докази на підтвердження цьому принесло подальше розслідування. Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, повʼязані з передвиборчою кампанією Джорджеску. Зʼясувалося, за його успіхом стояла "цифрова комунікація безпрецедентного масштабу" — активність близько 25 тисяч акаунтів TikTok. Врешті Конституційний суд країни (КС) запідозрив втручання РФ в президентські перегони й оголосив, що вибори відбулися з порушеннями.
Джорджеску звинуватили у наданні неправдивих фінансових звітів, підбурюванні до неконституційних дій, схваленні воєнних злочинів та підтримці фашистських груп. На початку грудня Верховний суд Румунії анулював результати виборів, що стало приводом для демонстрацій на підтримку Джорджеску. Його підтримали зокрема й у Вашингтоні — про те, що політик переміг законно, заявляли й віцепрезидент США Джей Ді Венс, і очільник Департаменту ефективності урядування США Ілон Маск.
Після скасованих виборів на посаді лишився чинний президент Клаус Йоганніс. Праві партії Румунії намагалися відправити його у відставку — доки він не пішов сам, щоб "захистити країну від нової кризи". Виконувачем його обовʼязків тимчасово призначили голову Сенату Ілліє Боложана. А 16 січня уряд оголосив дату наступних президентських виборів — 4 травня.
Дискваліфікація Джорджеску
У березні Конституційний суд Румунії заборонив Джорджеску балотуватися, адже його кандидатура "не відповідає умовам, передбаченим законом". Тоді, за кілька тижнів, Апеляційний суд скасував постанову КС, яка визнала результати листопадових виборів недійсними. В країні почався юридичний хаос. Але, як врешті пояснив міністр юстиції Раду Марінеску, рішення Конституційного суду в адміністративному судочинстві оскаржити неможливо, тож заплановані на 4 травня вибори в силі. Як лишається в силі й відсторонення Джорджеску від них.
Сергій Герасимчук, директор програми регіональних ініціатив та сусідства Центру "Українська призма" однак вважає, що попри "дискваліфікацію" Джорджеску все ж впливатиме на результати виборів:
"У парламенті Румунії — а парламентські вибори відбулися майже одночасно з першим туром президентських минулого року — опинилися три крайні праві політичні сили [...]. Всі вони на нинішніх виборах були готові підтримати Джорджеску. Понад те — кандидат від "Альянсу за єдність румунів", Джордже Сіміон, говорив, що готовий знятися на користь Джорджеску, якщо того таки допустять до виборів".
Хто такий Джордже Сіміон
Як свідчать рейтинги, опубліковані Politico, наразі найвищі показники у правого кандидата Джордже Сіміона від націоналістичної партії "Альянс за єдність румунів" (AUR). Він має понад 30% підтримки. Як пише Reuters, Сіміон сподівається скористатися суспільним гнівом щодо скасування виборів — він був одним з очільників протестів на підтримку Джорджеску.
Як зазначає політична аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, аспірантка Бухарестського національного університету Маріанна Присяжнюк, AUR — один з найбільш суперечливих політичних феноменів Румунії, принаймні на кількох останніх виборах:
"Партія позиціонує себе як уніоністська (виступає за об'єднання з Молдовою), тобто націоналістична, та є трампліном для сумнівних політичних персонажів. Наприклад, для Діани ШошоакеЛідерка проросійської румунської партії "SOS Румунія", підтримує вторгнення Росії в Україну, закликає до захоплення України, не визнає її суверенітету та кордони, поширює російську пропаганду. У березні цього року СБУ заборонила вʼїзд Шошоаке в Україну, і для самого Келіна Джорджеску, якого у 2019 році пропонувала кандидатом у прем'єр-міністри".
AUR стали відкриттям парламентських виборів у Румунії у 2020-му: тоді на руку партії зіграв коронавірус. Вона виступала за зняття карантинних обмежень та проти вакцинації. Електорат партії — переважно громадяни без вищої освіти та люди, які підтримують ідею "єдності румунів, де б вони не були — у Бухаресті, Яссах, Чернівцях, Італії чи Іспанії".
Лідер партії Джордже Сіміон не може вʼїжджати до Молдови: йому це заборонили через вуличні акції, на яких він закликав до приєднання Молдови до Румунії. Невʼїзний політик і до України — з 2011-го, після зустрічі з агентом російського ФСБ у Чернівцях.
Сіміон виступає за скорочення військової допомоги Києву (хоча заперечує, коли його партію називають "проросійською"), критикує керівництво ЄС та підтримує рух президента США Трампа Make America Great Again.
Як відзначає Politico, "союз" із президентом США для лідера AUR є виграшним квитком напередодні недільних виборів. Видання поспілкувалося з Сіміоном після його прибуття з Вашингтона, куди той їздив на відзначення 100 днів Трампа на посаді. "Ми є природними союзниками Республіканської партії, і майже ідеально ідеологічно пов'язані з рухом MAGA", — заявив він.
Сіміон неодноразово повторював тезу Трампа про "вкрадені вибори", правда у румунському контексті. Йому імпонує частина рішень американського президента, як от масові скорочення держслужбовців Департаментом ефективності урядування. Лідер AUR готовий дотриматися вимоги Трампа й про збільшення оборонних видатків: обіцяє подвоїти військовий бюджет Румунії до 4% ВВП упродовж наступних пʼяти років.
Як припускає Reuters, перемога Сіміона може радше ізолювати Румунію за кордоном та зробити країну менш передбачуваним членом НАТО щодо військової допомоги Києву, яку раніше країна стабільно постачала.
Конкуренти Сіміона
Усього за президентство наразі змагається 11 кандидатів. На другому місці після Сіміона — Рін Антонеску, його рейтинг становить 24%. Антонеску — колишній лідер правлячої коаліції, представник Ліберальної партії, прозахідний політик. Він був депутатом з 1992 року обіймав різні політичні посади, але десять років тому пішов з політики. Цьому передувала спроба Антонеску та тодішнього лідера соціал-демократів Віктора Понти повалити владу центристського президента Траяна Бесеску. З цього врешті нічого не вийшло й Антонеску виїхав до Брюсселя.
На третьому місці — Нікушор Дан, мер Бухареста, який два терміни поспіль балотується як незалежний центрист від партії "Чесна Румунія". Кампанія Дана обертається довкола боротьби з корупцією, він виступає за ліквідацію бюрократичних процедур та реформу державного управління. Раніше Дана критикували за звʼязки з бізнесменом Міхаєм Пауном, його давнім соратником: Паун хвалив очільника Кремля Володимира Путіна та мав ділові стосунки в Білорусі й Росії. Дан підтримує збільшення витрат на оборону до 3,5% та виступає за подальшу збройну підтримку України.
Також у пʼятірці лідерів — Віктор Понта, колишній премʼєр-міністр. Він йде на вибори як незалежний кандидат, хоча є лідером соціал-демократичної партії. У 2015 Понта пішов з посади премʼєра на тлі пожежіУ жовтні 2015 року у нічному клубі Colectiv у Бухаресті спалахнула пожежа, внаслідок якої 65 людей загинули, а близько 190 отримали опіки та травми у бухарестському нічному клубі. Як зазначає Маріанна Присяжнюк, за прем’єрства Понти Румунія, як ніколи до цього, зблизилася з Росією та Китаєм. "За його ініціативи в Бухаресті відкрився Російський центр культури (відомий як Російський дім). У 2014-му він відвідав відкриття Олімпійських ігор у Сочі, а у 2015-му був разом з Путіним на відкритті Європейських спортивних ігор у Баку, де став чи не єдиним гостем-лідером країни ЄС", — говорить експертка.
Зі слів Присяжнюк, Понта прагне залучити на підтримку електорат Джорджеску: позиціонує себе як поміркованого сувереніста, схвалює політику Трампа, підтримує збільшення видатків Румунії на оборону до понад 3% ВВП до 2026 року.
7% підтримки має мерка міста Кимпулунг у центральній Румунії, Єлена Ласконі. На скасованих виборах у листопаді вона була головною конкуренткою Келіна Джорджеску і зайняла друге місце. Ласконі представляє правоцентристську партію “Спілка порятунку Румунії” (USR). Вона теж виступає за збільшення оборонних витрат: на президентських дебатах заявила, що хоче збільшити кількість професійних солдатів у війську та модернізувати збройні заводи.
Крім того, вона одностайна у підтримці України. "Як президентка, я не визнаю Крим частиною Росії. Якби я була президенткою України, не віддала б ані шматка землі. Лише українці мають говорити про мир", — наголосила Ласконі.
