Кабінет міністрів опублікував текст угоди про корисні копалини, яку підписали Україна та США проти ночі 1 травня у Вашингтоні. У парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики прокоментували її основні положення та ризики.
Відповідний документ оприлюднено на сайті українського уряду.
Також у розділі "Нормативно-правові акти" опублікували розпорядження прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо схвалення та підписання документа про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
Угода складається із 12 сторінок та відповідає більшості ключових тез, які 30 квітня озвучив очільник Кабміну.
Нардеп і заступник голови комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі Суспільному заявив, що тепер документ потребує ратифікації парламентом, й припустив, що це може відбутися під час пленарних засідань 13-15 травня.
"Міждержавні угоди мають спеціальну процедуру подання на ратифікацію. Частину з них вносить (до ВР — ред.) уряд, а частину — президент. Вони обов'язково проходять певні процедури, перекладу і затвердження, щоб тексти не відрізнялись від англійської української мови в цьому випадку. І цей процес займає певний час", — сказав він.
Железняк також зазначив, що угоду можна умовно поділити на дві частини, і конкретики щодо гарантій безпеки там немає. Так, перша частина – це "довгострокове стратегічне партнерство" між США і Україною, а друга — це підтримка Києва з боку Вашингтону у "сфері безпеки та відновлення України".
"Це все, що стосується питання гарантії безпеки. Якщо США в майбутньому надає будь-яку безпекову допомогу, наприклад, військову, то вона зараховується як їхній внесок в цей американсько-українського інвестиційний фонд відбудови", — сказав заступник голови профільного комітету ВР.
Загальні положення угоди
Згідно з документом, американсько-український інвестиційний фонд створюється як спільне партнерство двох сторін.
- США представляє Корпорація з фінансування міжнародного розвитку (U.S. International Development Finance Corporation, DFC), а Україну — державна організація "Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства", яка була заснована у 2019 році та належить до сфери управління Мінекономіки.
Мета: інвестиції у відбудову України, яка зазнала значних руйнувань внаслідок російського вторгнення. Йдеться про видобуток корисних копалин, енергетику та інфраструктуру.
Стратегічна важливість: Фонд є центральним механізмом співпраці США та України для післявоєнного відновлення та інтеграції України у глобальні економічні рамки.
Фінансування фонду
Внесок України: Київ зобов’язується спрямовувати до фонду половину (50%) роялті та інших ліцензійних платежів від нових ліцензій на природні ресурси (нафта, газ, метали тощо). Для цього створюється спеціальний фонд у бюджеті України, з якого гроші перераховуються до інвестиційного фонду.
Внесок США: Вашингтон робить фінансовий внесок, який може додатково збільшуватись завдяки військовій допомозі, що США надають Україні (вартість нової військової техніки, зброї, що включається у фінансову оцінку американського внеску).
Податкові та фінансові пільги
Всі операції фонду, доходи, платежі, внески сторін звільняються від оподаткування в Україні. Американська сторона також звільняє доходи українського партнера фонду від податків у США, якщо доходи отримані від проєктів, реалізованих на українській території.
Конвертація валюти та переказ коштів
Україна гарантує вільну конвертацію гривні в долари США і безперешкодний переказ коштів за кордон без будь-яких додаткових платежів чи затримок. Однак у разі економічної кризи (значне погіршення платіжного балансу чи скорочення золотовалютних резервів) Київ може тимчасово запроваджувати обмеження на перекази та конвертацію. Такі заходи мають бути погоджені із США, але Україна зобов’язана компенсувати фонду всі збитки, які можуть виникнути внаслідок таких обмежень.
Права фонду на участь в інвестиційних проєктах
Українські держоргани зобов’язуються включати у всі нові ліцензії на видобуток природних ресурсів умови, за якими потенційні інвестори повинні повідомляти фонд про можливості інвестування та вести з ним переговори. Водночас українські держоргани також мають включати аналогічні положення в контракти на великі інфраструктурні проєкти.
Пріоритетні права фонду на купівлю продукції
Фонд (американська сторона) отримує пріоритетне право купувати продукцію, видобуту на території України (наприклад, природний газ, рідкісні метали, нафта). Україна зобов’язується забезпечити, щоб треті країни чи компанії не отримували значно вигідніших умов, ніж фонд.
Стабільність та пріоритетність угоди
Угода має перевагу над українським внутрішнім законодавством. Україна зобов’язується не погіршувати умови для фонду шляхом ухвалення нових законів чи змін, але не може посилатися на власне законодавство для виправдання невиконання положень цього документа.
Узгодженість з інтеграцією в ЄС
Україна визнає свої міжнародні зобов’язання перед ЄС. Якщо умови цієї угоди суперечитимуть майбутнім зобов’язанням Києва перед блоком, сторони повинні провести консультації та змінити угоду відповідним чином.
Термін дії угоди
Угода набирає чинності після ратифікації Верховною радою України та діє необмежений термін, поки обидві сторони (Київ та Вашингтон) не погодяться її припинити.
Ризики для України
Втрата бюджетних коштів
Железняк вважає, що Україна ризикує втратити частину бюджетних доходів, адже згідно з угодою, віддає половину від нових ліцензій на природні ресурси до фонду. Це зменшує потенційні доходи українського бюджету на довгі роки.
Обмеження контролю над природними ресурсами
Пріоритетні права фонду щодо інвестицій та купівлі природних ресурсів можуть суттєво обмежити можливості України обирати найбільш вигідні комерційні умови та партнерів.
Обмеження фінансової самостійності
Гарантована конвертація та переказ коштів. Україна також повинна компенсувати фонду будь-які витрати у разі економічних обмежень.
Суттєві правові обмеження та домінування умов США
Пріоритетність угоди над українським законодавством обмежує право України самостійно регулювати власне законодавче середовище у сфері інвестицій та природних ресурсів.
Військова допомога
За словами нардепа, поки з тексту документа не зрозуміло, що якщо умовно Україна купує, то чи вважатиметься це американським внеском до військової допомоги Києву й чи рахуватиметься у фонд.
Терміни
Угода безстрокова, з її тексту випливає, що конкретного механізму внесення змін до документа — немає.
Президент компанії "Велта"Гірничодобувна компанія, яка володіє двома ресурсними активами — Бирзулівським і Лікарівським родовищами ільменіту (титанові руди) в Новоукраїнському районі Кіровоградської області України. Андрій Бродський у коментарі Суспільному розповів, що добре оцінює угоду та сподівається, що ця вона стане поштовхом для реіндустріалізації України.
"Я бачу там (в угоді — ред.) тільки велики можливості. Для мене це, в першу чергу, шанс на відбудову країни, на нову індустріалізацію. Це створення нових робочих місць. І для мене це можливість заходу саме американських інвесторів, що я впевнений, скажеться на безпековому стані нашої країни", — сказав Бродський.
Він також повідомив, що інвестори, першочергово американські, "чекали" на підписання угоди.
"Зараз почне працювати DFC,Корпорація з фінансування міжнародного розвитку. яка, як ви розумієте з тексту угоди, буде основною дієвою силою боку США. І саме DFC може взяти на себе функції страхування військових та політичних ризиків в Україні. Якщо це відбудеться, це зелене світло для всіх інвесторів", — сказав бізнесмен, додавши, що за приходом американських інвесторів долучаться й інші, в тому числі європейські.
Також Бродський зауважив, що українському бізнесу доведеться змінювати підходи до роботи, якщо він прагнутиме співпрацювати з інвесторами в рамках угоди про надра.
"Треба починати працювати прозоро, дуже прозоро. Це стосується як держави, так і бізнесу. Необхідний перехід на міжнародні стандарти оцінки запасів корисних копалин. Це завдання для бізнесу. Треба повністю змінювати свої підходи до співпраці. Не вийде зараз працювати як раніше", — пояснив він.
Що відомо про підписання угоди
У ніч на 1 травня Україна та США підписали стратегічну угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин й вона стосується 57 мінералів. Зокрема підписаний у Вашингтоні документ встановлює політичні параметри співпраці. Водночас чимало деталей будуть прописані у наступній, "технічній угоді".
Американський президент Дональд Трамп заявив, що підписання угоди про надра, "захистить" інвестиції США та фінансову допомогу, яку Вашингтон надає Києву. На його думку, угода "можливо" сприятиме припиненню війни РФ проти України.
Своєю чергою американський держсекретар Марко Рубіо також назвав угоду "кроком до припинення війни".
Після підписання угоди видання Kyiv Post з посиланням на джерела повідомило, що адміністрація Трампа схвалила експорт зброї до України на щонайменше 50 мільйонів доларів.
Раніше газета Financial Times з посиланням на власні джерела повідомляла, що Вашингтон вимагав від Києва підписати дві додаткові угоди щодо рідкісноземельних металів та корисних копалин окрім основного документа, який був затверджений урядами обох країн.
