30 листопада після переходу на новоюліанський календар в Україні вшановують одного з 12 апостолів Христа — Андрія Первозванного. Попри те, що свято християнське, з ним ще із дохристиянських часів пов'язано чимало народних звичаїв і традицій. Як на Житомирщині зберігають давні етнокультурні цінності та обряди, — розповіла Суспільному дослідниця культурного коду українців, представниця громадського простору Аме Maison у Житомирі Ольга Євменчук.
За її словами, відзначення свята Андрія для українців розпочиналося із вечорниць напередодні. Молодь збиралася разом: влаштовували ігри, співали і жартували. У ніч напередодні дівчата ворожили та пекли калиту.
"Закликаю долю і Калиту — помічника сонця притягнути гарного, роботящого чоловіка у мій дім. Нехай любить мене і наших діток". Такими словами і думками, які були на серці, дівчата промовляли свої найзаповітніші мрії. Бо вірили, що в ніч проти Андрія — а сьогодні це з 29 на 30 листопада — все здійсниться", — сказала дослідниця народних традицій, звичаїв та обрядів.
Ольга Євменчук показує, як ворожили перед дзеркалом напередодні свята Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Атрибути для ворожіння перед Днем Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Дзеркало — один із атрибутів ворожіння напередодні свята Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Ольга Євменчук розповіла, що свято Андрія ще називали святом Калити. Калита — це спеціальний обрядовий корж, до приготування якого мали долучитися всі учасниці вечорниць.
До Дня Андрія пекли обрядовий корж — калиту, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Атрибути для ворожіння перед Днем Андрія. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Атрибут для ворожіння перед Днем Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
"Тісто місили по черзі всі учасниці — від найстаршої до наймолодшої. Зазвичай, калиту випікали круглої форми, але вона мала бути досить твердою. Адже для того, аби її відкусити, потрібно було докласти зусиль. І лише у того, хто її відкусить, бажання здійснювалося. А якщо не відкусить, то тоді також здійсниться, але не цього року. Зазвичай, калиту підвішували або тримали на коцюбі. Це був пан Коцюбинський — гра така, до якої долучалися всі. А ще запрошувався пан Роготиський, який на рогочах підскакував, ніби на коні і також пробував вкусити підвішену калиту. Це було весело, адже всі докладали зусиль, щоб пан Роготиський не зміг її відкусити", — сказала житомирська дослідниця українських традицій.
Хлопцям в Андрієву ніч дозволяли різні бешкети, каже Ольга Євменчук.
"Свято вважалося молодіжним. Збиралися молоді парубки, дівчата. І в цей день хлопці хто як міг так і бешкетував. Могли поцупити ворота для того, аби дорога до дівчини його серця була відкрита. Вважалося, що так вони ніби сприяли долі. Могли сажею перемащувати обличчя. Тобто всілякі дійства, всілякі, як ми кажемо, маленькі капості вони могли вчиняти, але при цьому ніхто ні на кого не ображався. Бо це було такою собі веселою забавою саме в цю ніч, у цей вечір перед тим, як починали святкування", — розповіла дослідниця.
Зі слів Ольги, у цей вечір зазвичай готували вареники або пиріжки. І обов'язково їх начиняли. Наприклад, маком або горіхами, які вважалися символом заможності та багатства, а також різними фруктами або овочами.
"Бувало, як начинку вкладали пір'я і з ним запікали або варили. І це було дуже весело. Адже кому потрапляли такі вареники або пиріжки із пір'ям, то це було дуже веселою забавою", — сказала Ольга Євменчук.
Ольга Євменчук розкладає символи та атрибути для обряду ворожіння перед Днем Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Під час вечорниць перед Днем Андрія або святом Калити використовували солом’яні вироби.
"У період циклу Різдвяних свят солома і сіно надто сакральними як матеріали для наших предків і загалом роду. На Різдво їх могли розкладати на столі і у хаті — для того, аби запросити душі предків, які дають благословення", — розповіла дослідниця.
Вироби із соломки, якими прикрашали світлиці під час вечорниць перед святом Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Вироби із соломки, якими прикрашали світлиці під час вечорниць перед святом Андрія, Житомир, 27 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Велику увагу на вечорницях приділяли одягу. За словами Ольги, в українців він був ошатним та красивим.
"Українцям притаманна неймовірно красива естетика. Верхній одяг завжди був обрамлений вишиванками. І причому він був, як зараз модно говорити, унісекс. Тобто і чоловіки, і жінки ходили у гарних вишитих кожухах та в зимових шубах. Всі дівчата одягали красиві намиста. У кожного регіону України вони були різні. Прикраси брали на себе роль захисту і захищали від поганого ока. Саме Намисто приймало на себе цей удар, і дівчині нічого не загрожувало. Тож, традиції доводять, наскільки гарними та креативними були наші предки", — сказала дослідниця культурного коду українців у Житомирі Ольга Євменчук.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
