Перейти до основного змісту
"До 2030 року ми точно не побачимо Росію в теперішніх кордонах" — історик Олександр Зінченко

"До 2030 року ми точно не побачимо Росію в теперішніх кордонах" — історик Олександр Зінченко

Український історик, публіцист, автор проєктів на Суспільному Олександр Зінченко презентував в Житомирі свою книгу "Як українці зруйнували імперію зла". За декілька годин до презентації ми зустрілися з Олександром та поговорили про однойменний документальний серіал, на основі якого виникла книга, історичні події, які сприяли розпаду Радянського союзу, першого президента незалежної України Леоніда Кравчука та чи вдасться українцям зруйнувати сучасну "імперію зла".

Книга "Як українці зруйнували імперію зла" виникла на основі однойменного документального серіалу від Суспільного, де ви були автором сценарію. Чому виникло бажання написати та видати ще й книгу. Невже екранізації було недостатньо?

Насправді коли ми монтували серіал, в останній серії в нас вийшов чорновий монтаж тривалістю 1 годину 20 хвилин. Ми перебрали на пів години й треба було зрізати. Це були абсолютно фантастичні історії. Наприклад, про те як Михайло Горинь причарував шефа Пентагону Діка Чейні, по суті, перетягнув його на українську сторону. І  під час засідання в Білому Домі Ради національної безпеки США Дік Чейні вже діяв, в певному сенсі, як український агент і переконував, що українська незалежність є в інтересах США. Наприклад, Джеймс Бейкер, держсекретар США вважав, що все ж таки треба намагатися зберегти цілісність Радянського Союзу і що тут треба покладатися в першу чергу на центр на Горбачова. Ясна справа, що все те, що не влазило в серіал і необхідно було десь прилаштувати, оце "десь" була книжка.

У книзі ви досить детально розповідаєте про події того часу. Інколи навіть похвилинно описуючи ситуацію. З яких джерел ви черпали інформацію? І як вдалося так деталізовано описати події 30-річної давнини?

Насправді коли я працював і над фільмом, і над книжкою, то спочатку була зроблена робота над вивченням історичних джерел. У нас у відеотеці Суспільного вдалося знайти повний запис надзвичайного засідання Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Бо коли я читав стенограму, я зрозумів, що я чогось не розумію. Коли читаєш діалог між Леонідом Кравчуком і Ларисою Скорик абсолютно не зрозуміло, що відбувається, якщо ти не бачиш, що там відбувається. А справа була в тому, що вона, коли Кравчук доповідав про політичну ситуацію, витіснила в якийсь момент Кравчука з трибуни та почала вимагати, так би мовити. Коли ми знайшли цей матеріал, багато нюансів стали зрозумілими. До того ж стенограми не до кінця точно передавали певні репліки. Доводилося звіряти з тим, що відбувалося насправді завдяки відеозапису. Коли ти працюєш над таким великим проєктом, ти намагаєшся зібрати все, що тільки може знадобитися. Є журналістське правило, що потрібно мати три джерела для підтвердження факту. В історичних проєктах так не працює, треба мати всі джерела, які тільки доступні.

Одним зі спікерів книги є Леонід Кравчук, перший президент незалежної України. Наскільки відвертим в інтерв’ю він був?

Мені здається, що щирим. До того ж ми з ним про це говорили. Ми домовлялися, що якщо він щось не пам’ятає чи в чомусь сумнівається, він мені про це каже. Я йшов на це інтерв’ю вже розуміючи, що він буде говорити, бо він багато разів розповідав ті чи інші історії.

Історик, Інтервʼю, Зінченко, Книга, Історія, Україна
Історик Олександр Зінченко під час запису інтервʼю в Телецентрі в Житомирі. Лютий 2024 року. Фото: Суспільне Житомир

Які висновки можна винести зі змісту вашої книги для сучасної ситуації в Україні та світі?

Коли ми говоримо про українську незалежність, ми маємо чітко собі усвідомлювати, що це найголовніша подія принаймні ХХ століття і найголовніша взагалі в нашій історії. Відповідно, це та історія, яку потрібно знати. От знаєте, інколи про українців жартують так не гарно, що українці не втрачають можливість втратити можливість. Так от це був той випадок, коли українці не просто не втратили можливість, вони діяли проактивно. Знову ж таки, коли ми говоримо про Кравчука, його потрібно було в 1991 році журналу Time визнати людиною року, бо він діяв проактивно. Ті лідери, які діяли у Вашингтоні та ті, які були в Кремлі, вимушені були діяти реактивно на те, що пропонував Леонід Макарович, на те що він робив і те, що робили українці, як нація врешті решт.

Як ви вважаєте, чи вдасться українцям ще раз зруйнувати сучасну "імперію зла", тобто Росію?

Тут треба чітко зрозуміти, що по перше, "Імперією зла" називали Радянський союз. "Імперія зла" це те, що придумав президент США Рональд Рейган, і я б не називав так Росію, адже це стосується країни, якої не існує, хоча ми зараз так кажемо. Звичайно, Путін намагається створити якогось "Франкенштейна" чи якогось зомбі та в такий спосіб відновити "імперію зла". Він дійсно був поведений на цій темі, і розпад Радянського союзу, з його точки зору, це найбільша геополітична катастрофа ХХ століття. Чому власне повномасштабний напад почався саме тоді, коли він почався, бо він його запланував в період між двома історичними датами: 30 років розпаду Радянського союзу 25 грудня 1991 це сталося, відповідно у 2021 році було 30 років цій події, а в грудні 2022 року мало виповнитися 100 років зі створення Радянського союзу. Намір Путіна був в тому, щоб за той час відновити Радянський союз, перемогти Україну, приєднати цю територію до новоствореного Радянського союзу і сказати: "От, який я молодець. Я цю геополітичну катастрофу повернув в геополітичну перемогу". Йому це не вдалося вчинити. Сценарій "Київ за три дні" йому реалізувати не вдалося і це вже означає поразку. Це провал його стратегічного задуму. Що буде далі? Ми ще не перемогли, але Росія вже програла. Що для них це означає? Зазвичай, після мілітарного програшу в Росії назріває революційна ситуація. Так було після російсько-японської війни, так було під час Першої світової, після Афганської й так буде після цього. Скоріше за все протягом цього і наступного року ми побачимо назрівання революційної ситуації в Російській Федерації. Це призведе до певних наслідків. І я не виключаю, що Російська Федерація не буде існувати у своїх теперішніх кордонах вже незабаром. В перспективі кількох наступних років. До 2030 року ми точно не побачимо Росію в теперішніх кордонах.

Які надалі у вас творчі плани? Коли очікувати наступну книгу?

Можливо, нова книга буде в наступному році. Це будуть нотатки цієї війни. Це мої щоденникові записи. А якщо говорити про фільм, то ми от з Сергієм Лисенком, режисером, у нас на Суспільному працюємо над проєктом, який багато в чому перетинається з історією розпаду Радянського союзу та історією 1991 року.

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок