"Кожен із нас вкладає в роботу щось своє, а потім стається щось велике" — учасники гурту "Schmalgauzen"

"Кожен із нас вкладає в роботу щось своє, а потім стається щось велике" — учасники гурту "Schmalgauzen"

"Schmalgauzen"Шмальгаузен 一 театрально-музичний ансамбль, що створювався у стінах університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Зараз пісні хлопців набирають десятки тисяч прослуховувань, а квитки на їхні перформанси розлітаються за лічені дні. Їхні виступи 一 це театр, кабаре, перформанс, шансоньє. В інтерв’ю журналістці Суспільного Житомир Тетяні Дукач троє учасників гурту Влад, Євген та Георгій розповіли про творчість гурту, його становлення, волонтерство і про те, якими фільмами надихаються.

Чому саме така назва вашого колективу?

Євген: Перший курс театрального університету — було завдання від майстрів написати свої авторські пісні для першого виступу перед глядачем. Був задіяний увесь перший курс. Наш викладач Андрій Миколайович сказав нам, що тут хлопці, потрібний Schmalgauzen! Це слово одразу відклалось у нас у голові, коли ми прийшли до того, аби вести свій гурт командою, то одразу згадали це слово.

Влад: Schmalgauzen — це слово є синонімом до слова драйв, енергія. Ми не знаємо, де і коли вій його почув.

"Schmalgauzen"
Фото: Суспільне Житомир

Як відбулося становлення вашого колективу?

Євген: Ми — однокурсники. Я, Владислав, Кирило, Андрій і Михайло. Ми з одного курсу. Георгій і Валентин з паралельного курсу. Роман на рік молодший.

Влад: Це все театральний університет. Ми всі познайомилися, коли вступили. Зараз всі товаришуємо. Після першого концерту в аудиторії вирішили із хлопцями цю справу продовжувати. І після пар з десятої ранку до десятої вечора, тоді ще не було комендантської години, зустрічалися з хлопцями, аби грати свою музику.

Чи можна назвати цей напрямок арт-рок з театралізацією?

Влад: Не можна сказати, що це панк або французький шансон. Всі пісні різні. Ми не можемо прив’язатися до одного жанру.

Євген: В одній пісні може бути одночасно три жанри.

Хто працює над вашими образами?

Влад: Андрій Ширко — він і акордеоніст і він режисер.

Окрім проєкту Schmalgauzen, чи є ще інші проєкти над якими ви працюєте?

Євген: Так. Це від озвучування кіно, зйомки. Вечори пам’яті режисерів, акторів у Будинку кіно.

Як це все поєднується?

Георгій: Насправді у цьому потрібно знаходити баланс поєднання між театром і музикою. Так як ми професійні актори і музиканти, для нас це оптимальний жанр. Розуміння якось саме до нас прийшло: ось є театр, є музика, і було б дуже цікаво це поєднати: вистави, перфоманси, різні заходи. Тому воно якось саме до нас прийшло.

Євген: Цікаво брати і кидати себе то в театр, то вириватися і поринати в музику. Потім ти стаєш — тебе розмальовують, окуляри, капелюх. Поки ти стоїш за кадром, Влад намагається налаштувати на тебе софіт. Потім все змінюється, знімають Влада, і ти тепер стоїш на нього налаштовуєш. В цьому і є всі ми.

"Кожен із нас вкладає в роботу щось своє, а потім стається щось велике" — учасники гурту "Schmalgauzen"
Учасники гурту "Schmalgauzen" і журналістка Суспільного Житомир Тетяна Дукач. Фото: Суспільне Житомир

Як знаходите баланс? Що вам ближче: кіно, театр чи виступ на сцені?

Влад: Цікаво цим займатися. І ми не можемо поки сказати, що ми вже якийсь напрям досконало вивчили. Це просто цікаво.

Чи погодитесь брати участь у Міжнародних проектах, конкурсах? У Євробаченні?

Євген: Хіба що Греммі.

А як щодо участі у Євробаченні?

Євген: Євробачення з дитинства не дивився, бо мені було нецікаво. Кліпи або записи лайвів з концертів мені були цікаві, а от сам конкурс, то ні. Нам потрібно ще багато працювати над собою.

"Шмальгаузен" почали виступати у 2020 році. Після 24 лютого хлопці перестали випускати альбоми російською і почали спочатку. Восени "Шмальгаузен" повернувся на сцену з новою програмою "ТвійВіль".

На вашій сторінці у Instagram є інформація про вашу волонтерську діяльність. Допомога ЗСУ. Розкажіть, кому і що збираєте?

Влад: Ми наразі відкрили новий збір для 92 бригади. Збираємо на комплектуючі для FPV-дронів і на самі FPV-дрони. Будемо смажити росіян. Будь ласка, підпишіться на нас у Instagram, хоча б для донатів. Ми 330 Мавіків зібрали, запустили 5 благодійних вистав "Августо і Густав", підняли ціну на квитки і сто відсотків закинули на збір. І тоді ми відчули, що є реальні наші поціновувачі, які нам довіряють. Ми за короткий термін зібрали потрібну суму, завантажили всі мавіки, самі доставили у Харків і передали нашій 92 бригаді, якій постійно допомагаємо. Коли сталася трагедія в Херсоні, ми теж дали клич, що потрібна допомога. У Будинку кіно зробили пункт збору. Речі, дитяче харчування, корм для тварин, медикаменти — все, що необхідно, люди почали приносити із самого ранку. Ми тоді відправили 6 тонн гуманітарної допомоги. Ми відчули силу єднання і величезну силу людей.

Як ви себе мотивуєте, де знаходите натхнення?

Євген: Ще в університеті нас навчив один викладач, що у житті потрібно знаходити маленькі радощі, радіти усіляким дрібничкам. Для мене найкращий відпочинок, це купити колу, посидіти в тиші біля свого під’їзду, а потім зайти врівноваженим додому. А ще кіно. Воно залишає після себе чудові емоції, якими ти живеш. Я переглядаю масштабні виступи світових гуртів, виконавців і це мене мотивує, дає психологічне розвантаження. Те, що ми робимо, бо ми це любимо.

Георгій: в мене є одна штука. Те, що ми в Будинку кіно попрацювали, я їду в метро і завжди чомусь переглядаю лайви різних концертів різних великих виконавців. Мене це мотивує і розрядку дає.

Яке кіно ви б радили подивитися абсолютно всім?

Влад: Всім рекомендую художньо-документальний фільм про Едіт Піаф «Життя у рожевому кольорі». Якщо хтось знайомий із творчістю цієї особистості, то після перегляду музика звучить по-іншому. Мені подобаються мультфільми. Особливо японські мультики.

Євген: я б радив Вонга Карвая. Це просто скарб для різних фахівців. Як акторських речей, — бо корейці грають унікально: одночасно і переграють, і недограють, і проходть на нулі — так і для режисерів, операторів, світловиків. У його кіно є все, з чого можна надихнутися і потім говорити про це.

Георгій: А я скажу про мультфільми. Мені дуже подобається мультиплікація. Я іноді дивлюся якийсь мультфільм і не розумію, як люди беруть це зі своїх голів, як вони це придумують і стилістично класно до цього підходять. А особливо японські мультфільми — якесь аніме. Я не дуже багато дивлюся аніме, але, якщо я дивлюся аніме, то роблю це із захопленням. Сиджу і ставлю собі птання: як же можна було це придумати?

"Кожен із нас вкладає в роботу щось своє, а потім стається щось велике" — учасники гурту "Schmalgauzen"
Фото: Суспільне Житомир

Хто долучається до створення музики, пісень?

Всі (хлопці відповідають одночасно — ред.).

Євген: Кожного разу по-різному, кожен вкладає щось своє, а потім стається щось велике.

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

На початок