Перейти до основного змісту
"Зброя, бандери є?", — переселенка з Херсонщини 77-річна Катерина Богомолова розповіла про життя в окупації

"Зброя, бандери є?", — переселенка з Херсонщини 77-річна Катерина Богомолова розповіла про життя в окупації

Рік тому 77-річна Катерина Богомолова разом із чоловіком 81-річним Олександром за допомогою американських волонтерів евакуювалися з правого берега Дніпра, з міста Берислав Херсонської області. В окупації подружжя прожило 9 місяців. Про свою історію жінка розповіла під час проєкту "Жива книга" в житомирській міській бібліотеці.

Кореспондентам Суспільного Катерина Богомолова розповіла, що період окупації для них був страхіттям.

"Історія мого життя це книга, яку можна писати нитками горя і страждань. Дев’ять місяців ми бачили цю навалу і ці страхіття. Рішення було виїжджати від відчаю, бо над нами вже летіли ракети, снаряди, кулі. Це жах, бо ми два місяці жили у підвалі. Без світла, без газу, без нічого", — сказала Катерина Богомолова.

Жінка розповіла, що понад сорок років працювала у сфері торгівлі, а її чоловік — майстер спорту з боксу — тренував дорослих і дітей. Подружжя мало свій магазин одягу. Коли російські військові почали заходити до її крамниці, розповідає жінка, пішла на хитрощі.

"Ми навчились, як їх обманювати, — сказала Катерина Богомолова. — Як він був малий зростом, я казала, що у мене тільки здорове. Як він здоровий, то я казала, що у мене залишилось тільки мале. Я не продала їм жодної речі. Коли мене заставляли переходити на російський патент, то я закрила магазин і роздала всі речі нашим людям".

Катерина розповіла, як окупанти приходили з обшуками до їхнього будинку. Казала, що поставили на двох кварталах машини, щоб перекрити вихід. І в кожний дім заходять з автоматами, в масках.

"Брудні, смердючі, якісь такі незграбні, — згадує Катерина Богомолова. — І першою справою вони питають: зброя, бандери є?". Я кажу, що зброї в мене немає. А бандери, то це я бандерівка, бо я українка. Вони шукають. Я кажу, що ми тут вдвох, ми літні люди. Вони шукали і нічого не знайшли. Це не люди, це зграя, якій нав’язали щось неймовірне, що українців потрібно вбивати".

Жінка згадує, як росіянин вкрав її електрочайник. Каже, чайник взяв, вилив воду, а електричний елемент залишив.

Про приїзд до Житомира Катерина Богомолова говорить, що приїхали, бо тут живе їхня онука Марія. Подружжя виховувало її як доньку після смерті невістки, коли дитині було 4 роки. Нині їхній онуці 26 років.

Зі слів Катерини Богомолової, вона два роки вчить українську мову і вже пише вірші українською.

"Я почала вчити українську мову з перших днів війни. На півдні люди всі розмовляють суржиком або більше російською, ніж українською. Я віруюча людина. Я ходила до російської церкви. Але з перших днів війни все, що пов’язане з Росією, мені стало неприємно і боляче", — сказала жінка.

війна, окупація, переселенка, Херсонщина, Берислав
77-річна переселенка з Херсонщини Катерина Богомолова два роки вивчає українську мову. Фото: Тетяна Іскоростенська/Суспільне Житомир

Катерина говорила, що від пережитого стресу відчула потребу писати дописи у соціальних мережах на різні теми.

Жінка розповіла, що у Житомирі їхній родині затишно, а найціннішими є гарне ставлення містян. Говорить, що незважаючи на те, що втратила будинок та покинула рідне місто, вона продовжує жити із відчуттям любові.

"Я хочу людям сказати, що чим більше доброти, любові, тим краще нам буде жити. Якби любов кожного з нас пронизувала, вони б знайшли 10 – 20 гривень на донати. Вони б знайшли співчуття до переселенців, бо ще є такі, які кажуть: "Чого ви приїхали?", — сказала переселенка із Херсону

Історію свого життя Катерина Богомолова розповіла іншим переселенцям в рамках проєкту "Жива бібліотека", який провели на базі житомирської міської бібліотеки імені Василя Земляка.

війна, окупація, переселенка, Херсонщина, Берислав
Проєкт "Жива книга" в житомирській міській бібліотеці. Фото: Тетяна Іскоростенська/Суспільне Житомир

На заході "живими книгами" стали 5 вимушених переселенців до Житомира, розповіла Суспільному організаторка проєкту, директорка бібліотеки Лариса Харчук.

"Вони поділяться своїм досвідом, як вони адаптувалися, проходили важкі етапи становлення у нашій громаді. Тут будуть представники нашої територіальної громади і представники влади, які з іншого погляду подивляться на цих людей. Всі внутрішньо переміщені особи сьогодні стануть книгами", — сказала Лариса Харчук.

війна, окупація, переселенка, Херсонщина, Берислав
Організаторка проєкту "Жива книга", директорка бібліотеки імені Земляка Лариса Харчук. Фото: Тетяна Іскоростенська/Суспільне Житомир

Директорка бібліотеки розповіла, що понад 35 переселенців відвідують бібліотеку та є постійними учасниками заходів. Лариса Харчук розповіла, що таке спілкування допомагає людям з інших міст України адаптуватися до життя у Житомирі.

З її слів, це п’ятий захід у межах проєкту Хаб "Відкритий Простір Однодумців", який реалізується громадською організацією "Дивосвіт" в межах програми "Єднання заради дії". Ця програма покликана об’єднати переселенців, членів приймаючих громад, представників влади та ЗМІ задля вирішення питань внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні.

війна, окупація, переселенка, Херсонщина, Берислав
Проєкт "Жива книга" в житомирській міській бібліотеці. Фото: Тетяна Іскоростенська/Суспільне Житомир

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

Топ дня

Вибір редакції

На початок