У Житомирській громаді станом на жовтень 2026 року проживає близько 12 тисяч переселенців, із них 3,5 тисячі — з Луганської області. Для допомоги ВПО з Луганщини у Житомирі працює Центр життєстійкості Білокуракинської громади.
Про першочергові потреби переселенців після кількох років проживання у Житомирі та про допомогу, яку їм надають, кореспондентка Українського радіо Житомир Наталія Кулініч говорила із працівниками Центру життєстійкості, а також із жителями Луганщини, які вимушено залишили домівки і переїхали до Житомира.
Начальник Білокуракінської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області Віталій Антоненко розповів, що Центр життєстійкості Білокуракинської громадиБулокуракінська громада була окупована армією РФ 5 березня 2022 року. (ХАБ) щоденно працює у Житомирі із 2023 року. Громада була окупована 5 березня 2022 року.
«ХАБ В даному випадку це спеціально створений центр підтримки для внутрішньо переміщених осіб.у Житомирі є одним із трьох центрів допомоги жителям Луганщини на території Житомирщини. Також є ХАБи у містах Звягель і Андрушівка. Загалом по Україні діє 36 таких ХАБів. У Житомирі Білокуракінська громада допомагає не тільки жителям нашої громади, а всім людям з Луганщини. Адже, за даними департаменту соцзахисту Житомирської міської ради, в громаді загалом близько 12 тисяч внутрішньо переміщених людей і з них — 3,5 тисячі саме з Луганської області», — розповів Віталій Антоненко.
Першочергові питанням для переселенців
Першочерговим питанням для ВПО залишається питання забезпечення житлом, розповіла під час зустрічі з переселенцями у Житомирі Оксана Волошина, директорка департаменту соціального захисту населення та підтримки ВПО Луганської обласної військової адміністрації. Люди орендують квартири і на оплату оренди йде значна частина їх заробітків чи пенсії, тих грошей, які вони відкладали протягом свого життя, сказала посадовиця.
«Мені важко людям це говорити і пояснювати, але в країні війна, і ніяких репарацій не буде, допомоги на житло. Бо зараз нам потрібно втримати оборону, втримати країну, вибороти перемогу, а потім вже забезпечувати житлом. Звичайно, зараз в першу чергу дбаємо про житло для ветеранів, захисників та захисниць, для тих, хто повернувся з полону. Практично на 100% забезпечені житлом у нас дитячі будинки сімейного типу, які були релоковані на безпечну територію, на це була субвенція для області. Тішить, що хоч ця категорія людей може отримати житло від держави», — сказала Оксана Волошина.
Переселенки про потреби ВПО
Тетяна — переселенка з Луганщини з міста Рубіжного. Жінка розповіла, що у ХАБі вона один раз на три місяці отримує гуманітарну допомогу на онука Владика — він сирота, а вона з його дідусем є опікунами. Тетяна розповіла, що її онук втратив батьків у 2017-му році в Рубіжному внаслідок подій, пов'язаних з війною, а мама Владика не пережила операцію. Зараз онуку вже 12 років.
«Ми виїхали в 2022-му році спочатку в Вінницьку область, а потім переїхали в Житомир. Тут нас гарно прийняли, але, звісно, зараз дуже важко вижити. Живемо на зйомній квартирі, а оренда весь час дорожчає. Хоч ми стоїмо на черзі на житло, нас постійно рухають. А ми з чоловіком — пенсіонери, у нас пенсія по 3400 гривень. І не знаю, наскільки нас вистачить, щоб тягнути, бо зараз оренда — 12 тисяч, а власниця сказала, що з весни вже буде 15 тисяч гривень. Якби хоча б Україна якось стабілізувала оренду, а то люди піднімають ціни як хочуть», — сказала Тетяна.
Тетяна розповіла, що періодично звертається із проханням допомогти їм з соціальним житлом, але дуже багато людей, які потребують такої допомоги. З її слів, зростання ціни на орендовані квартири у Житомирі змушує переселенців навіть повертатись в окупацію.
«Скажу чесно, через це люди не тільки за кордон виїжджають, але і повертаються в окупацію. Я знаю чимало таких людей. Кажуть, що погано їм там живеться, але зате вони вдома. Моя знайома каже, що і світла немає, і води немає, і літають, як вони кажуть «пташки», але вона вдома, спить на своєму ліжку. Каже — що буде, те і буде. Тому основна наша проблема — це житло», — сказала переселенка.
З її слів, в іншому їх добре підтримують: кожного року Рубіжанська громада пропонує відпочинок за державні кошти; в Житомирі їхню родину підтримують з харчуванням — вони кожен день отримують харчі. Тетяна сказала, що дуже хотіла би, щоб були державні програми з приводу житла для пенсіонерів, у яких дуже мала пенсія.
Вікторія переїхала з Луганщини спочатку до Києва, щоб витягти з окупації племінника, а 2023 року переїхала до Житомира. Жінка розповіла, що під час евакуації її сестра загинула з її старшим племінником, а молодша дитина отримала травму — хлопець був у лікарні, потім його не віддавали.
«Це був тяжкий шлях, бо племінник був неповнолітній, ми його 1,5 роки вивозили з окупації за сприяння Офісу президента та дуже багатьох інституцій. Тому жила у Києві і їздила до всіх як на роботу, щоб витягнути дитину. Тепер уже майже 2,5 роки ми у Житомирі», — сказала Вікторія.
Жінка розповіла, що вже майже два роки вони живуть із чоловіком в модульному містечку у Вересах — соціальному житлі, яке вони отримали від міської ради. Сплачують тільки за комунальні послуги.
«Розробили собі квітники, навіть трішки городу. Тут, у ХАБі, знають наші потреби та допомагають. Звісно, хотілося б, щоб більше було допомоги, але розуміємо, що всі фонди вже, як то кажуть, виснажились. Але все одно люди потребують допомоги, тому що вже п'ятий рік пішов, люди багатше жити не стали, а електрика, вода, проїзд — все дорожчає. У мене пенсія 3700 гривень, живемо за рахунок чоловіка, людям важко виживати», — сказала Вікторія.
Як стати на квартирний облік
Як стати на квартирний облік, якими пільгами в цьому напрямку люди можуть скористатися, які є актуальні державні та регіональні програми — всі ці консультації переселенці отримують у ХАбі, сказав Віталій Антоненко, начальник Білокуракінської селищної військової адміністрації. З його слів, частину консультацій вони проводять онлайн — для людей, які проживають не в обласних центрах, а в районах, в селищних громадах.
«Допомагаємо людям і через телефонні дзвінки, але таких людей меншість, бо на Житомирщині ВПО з Луганщини переважно живуть саме у Житомирі. Якщо у відсотковому співвідношенні, то це приблизно 85%. Через особливості законодавства усі адміністративні послуги — ЦНАП, реєстрація місця проживання, витяг з реєстру територіальної громади — доступ до цього є тільки в нас, людина не може отримати дані витяги, звернувшись в ЦНАП за місцем перебування. Це стосується і служби у справах дітей. У нашій громаді є, наприклад, і дитячий будинок сімейного типу і багатодітні родини, які, згідно з законодавством — в нашому підпорядкуванні, і ними опікуємось ми», — сказав Віталій Антоненко.
Які види допомоги надають у ХАБі
Зі слів Віталія Антоненка, зараз в ХАБі зареєстровані 758 людей, це і діти, і дорослі, і пенсіонери. Основним напрямком допомоги їм залишається гуманітарний. Також люди отримують психологічну, юридичну допомогу, консультування стосовно інтеграції в приймаючу громаду — куди звернутися, куди піти за тим чи іншим роз'ясненням, сказав посадовець.
«Є багато питань щодо документів, з їх відновленням, присвоєнням статусу, отриманням пільги тощо. Також у нас є безкоштовні послуги перукаря, в минулому році ми запровадили послугу з прання та сушки речей. Практика показує, що це досить актуально, тому що не на кожному зйомному житлі люди забезпечені умовами, особливо люди пенсійного віку і малозабезпечені сім'ї», — сказав Віталій Антоненко.
Він сказав, що в питаннях допомоги переселенцям мають підтримку місцевої влади.
«Наприклад, щоб допомогти людям із роботою, весь час у співпраці з місцевою владою, місцевим бізнесом і центром зайнятості проводимо заходи стосовно працевлаштування ВПО. Підприємства залишають свої дані, люди звертаються і працевлаштовуються. В основному, хто працездатного віку, то всі знайшли роботу. Люди прагнуть працювати та забезпечувати себе, а не отримувати допомогу», — прокоментував Віталій Антоненко.
Щоб забезпечити доступ до допомоги людям, які живуть у віддалених громадах та в селах, у департаменті соцзахисту створений чат «Луганщина згуртована», розповіла Оксана Волошина. І за рік там зареєструвалися 3500 людей.
«От зараз прийшов теплий одяг для дітей — від немовлят до 16 років, взуття, це все новесеньке. Ми, отримуючи гуманітарну допомогу, відкриваємо Google-форми, де люди реєструються. Комусь потрібен одяг, комусь дорослі памперси або, наприклад урологічні покладки для людей з інвалідністю. Ми постійно працюємо з донатами, пишемо багато листів у благодійні фонди, стараємося надати людям адресну допомогу, передусім, це засоби реабілітації: ходунки, інвалідні візочки і так далі», — розповіла Оксана Волошина.
Зі слів жінки, наразі ситуація з наданням допомоги благодійниками змінилася кардинально —гуманітарної допомоги стало в рази менше. Серед причин Оксана Волошина назвала декілька.
По-перше, це переорієнтованість благодійних фондів на області України, які зараз знаходяться на лінії вогню і у яких люди проживають в зоні бойових дій.
По-друге, складніше стало доставляти благодійну допомогу з-за кордону через подорожчання пального для автівок. Волонтери або ті, хто надає допомогу не готові оплачувати її перевезення, сказала Оксана Волошина.
«До того ж, такі великі торгові кампанії, які були донорами, старалися допомогти продуктами харчування, зараз у зв'язку із численними обстрілами, скороченням складів, торгових точок та торгових марок, також скоротили і поставку гуманітарної допомоги саме внутрішньо переміщеним особам. Тому ми продовжуємо шукати нові партнерства, щоб допомагати людям», — сказала Оксана Волошина.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
