24 лютого 2022 року старший солдат Дмитро з позивним "Рак" добровольцем пішов у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Після навчання, за наказом, Дмитра відправили в Херсон, де військовий отримав поранення. У зв'язку з тим, що він став обмежено придатним, то став служити за обміном. Нині Дмитро проходить службу в обласному ТЦК та СП у роті охорони.
"Я прийшов у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у роту охорони на ротацію. Хлопці, які можуть брати участь у бойових діях, поїдуть, а я заміняю їх", – розповідає Дмитро.
Починаючи з 2018, Дмитро три роки служив за контрактом у 30-ій окремій механізованій бригаді і брав участь в Операції Об'єднаних Сил. Після повномасштабного вторгнення проходив службу у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Потім його перевели у 46 десантно-штурмову бригаду.
Військовий каже, що хоч він зараз і не на передовій, але зона бойових дій не відпускає його.
"Йшов наступ російської армії на нас. Я там щось кричав уві сні. Проте сон закінчився на тому, що ми їх відігнали. Я прокинувся, дивлюся, а я на ліжку лежу", – розповідає Дмитро.
У Херсоні військовий отримав осколкове поранення.
"Танк. Нам казали, що його підбили і він працювати не буде. І ми мали йти далі. Але так вийшло, що окупант там був і спостерігав за нами. Він бачив рух і тоді стріляв. Так вийшло, що я навіть не зрозумів і не відчув, що щось із рукою, коли мені побратим каже, що щось з рукава тече. Я дивлюся – кров тече. Коли посунув рукав, то помітив, що рука вже не працювала. Там вхід осколка", – ділиться спогадами Дмитро.
На війні немає такого, що кожен думає тільки за себе, каже військовий.
"Хвилювання є постійно. Через обстріли. На себе подивився – бачиш, що все нормально. Гукнув товариша, чи все добре. Хвилюєшся, щоб і з тобою все було добре, і щоб всі були на місці", – каже Дмитро.
За виконання одного з бойових завдань військовослужбовець Дмитро з позивним "Рак" отримав нагороду "Сталевий хрест".
"Всі боїмося. І всі можемо опинитися в різних ситуаціях. У кожного з нас є батьки, родини. Але цю нечисть треба звідси виганяти. Треба всім зібратися до купи, бо хлопцям, які зараз воюють, важко. Чесно, потрібна допомога", – розповідає воїн з позивним "Рак".
Дмитро має дружину та дворічну доньку. Військовий каже, що саме думка про родину допомагала йому вижити.
Зараз у військового одне бажання.
"Хочу, щоб всі хлопці повернулися додому. Багато у кого є сім'я, діти. Закінчиться ця війна, зберемося разом, поговоримо. Багато з ким вже не поговориш, але у них є родина, тому із ними зустрінемося і поговоримо", – мріє Дмитро.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
