У Коростишеві п'ять волонтерок центру "Нове життя старим речам" за три місяці зібрали понад 10 тонн одягу, взуття та побутових речей. Ці речі приносять жителі міста для допомоги малозабезпеченим родинам. Про це Суспільному розповіла волонтерка Інесса Войналович.
За її словами, ідея створити центр у Коростишеві виникла після її та подруги повернення з Польщі, де вони тимчасово перебували з дітьми.
"Там ми побачили таку ідею: люди приносять речі, а інші люди, які цього потребують, беруть їх. Тобто обмінюються речами та енергією спілкування. І коли ми зрозуміли, що така потреба існує у Коростишеві, то вирішили започаткувати такий проєкт. І саме назва "Нове життя старим речам" виникла з тієї назви, яка була використовувана в Польщі", – говорить Інесса Войналович.
Волонтерка Олена Кравченко розповідає, що їхній центр співпрацює з волонтерами з інших міст.
"Коли ми отримуємо одяг від людей, ми його сортуємо в різні напрямки, залежно від діяльності інших волонтерів. Деякі з них їздять у звільнені райони, тому ми сортуємо речі і відправляємо їх саме туди. Ми також співпрацюємо з волонтерами з педколеджу, які плетуть маскувальні сітки для військових. Для цього ми відкладаємо певний одяг по кольорах. Крім того, ми співпрацюємо зі шпиталями, які потребують постільну білизну, простирадла, футболки і шорти, особливо чоловічі. Тому що там все зривається і викидається, тому є потреба в нових речах. Ми збираємо ці речі та передаємо", – каже Олена Кравченко.
"У одному з сіл, під час нашої поїздки, був такий випадок, – згадує волонтерка Олена Рудніцька. – Підійшла до нас жінка і сказала, що вона шукає чоловіка та попросила підібрати для неї ефектну сукню. Вона вірила, що саме у цій сукні зможе знайти свого чоловіка".
Зі слів Олени Рудніцької, спочатку люди соромилися приймати речі.
"Ми розуміємо цих людей, тому ми їх заохочуємо і розслабляємо. Ми їм пояснюємо: не треба соромитися. Можливо, ви знаходитесь у складній ситуації, без коштів, приїхали без нічого, тому заходьте. Потім вони повертаються і просять конкретні речі, наприклад, футболку чи штани. Ми вже знаємо їхні розміри і підбираємо необхідне", – пояснює Олена Рудніцька.
Волонтерка Даша Мартинюк розповідає, що речі возять у віддалені села, де проживають багатодітні родини та переселенці.
"Сполучення і дороги у нас погані. Перевізники відмовляються їздити, тому люди не можуть доїхати до нас. Я знаю сільських голів, зв'язуюся з ними по телефону та говорю, що ми будемо тоді то. Будь ласка, допоможіть і розклейте оголошення. Я надсилаю їм оголошення, а старости сільських рад допомагають розклеїти їх. Вони відкриті для співпраці", – говорить Даша Мартинюк.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
