На Житомирщині розпочали проєкт "Історична реверсія Прихистку", у межах якого створять цифровий прихисток для Білокуракинського районного краєзнавчого музею Луганської області. Організатори планують зібрати та оцифрувати матеріали про колекцію музею, який перебуває під російською окупацією.
Про це Українському радіо Житомир розповіли голова громадської організації "Головна сцена" та авторка проєкту "Історична реверсія Прихистку" Ніна Рябенко, начальник відділу соціального захисту населення Білокуракинської селищної ради Олег Дубков і директорка Народного музею історії села Кодня Вікторія Рудчук.
За словами Ніни Рябенко, мета проєкту — повернути в український музейний простір інформацію про експонати, які окупаційна влада знищила, вивезла або привласнює, подаючи як частину російської історії, археології, етнографії та культури. У межах проєкту на базі Народного музею історії села Кодня створять тимчасовий прихисток для історичних і культурних надбань Білокуракинського районного краєзнавчого музею Сватівського району Луганської області, який нині перебуває під російською окупацією. Зі слів Ніни Рябенко, це перший крок ініціативи, яка може стати моделлю збереження культурно-історичної спадщини українських музеїв під час війни.
"Реверсія" в назві проєкту має кілька значень. Це і про повернення нашої спадщини, і про історичні паралелі. Кодня — знакове місце для Житомирщини та України, де страчували гайдамаків, які кілька століть тому шукали прихистку на Лівобережжі. Сьогодні ж Правобережна Україна стала прихистком для Лівобережної. Робота з Білокуракинським районним краєзнавчим музеєм — лише початок. Ми вже надіслали пропозиції до інших громад, зокрема Херсонщини та Луганщини. Частина цих громад релокувалася на Житомирщину, і разом із прихистком для людей виникла ідея прихистити також музеї", — сказала Ніна Рябенко.
Житель селища Білокуракине, начальник відділу соціального захисту населення Білокуракинської селищної ради Олег Дубков розповів, що на початку повномасштабного вторгнення російські військові нищили та вивозили музейні експонати.
"У перші дні після приходу російських військ будівлю музею опечатали й нікого туди не допускали. Одного разу я побачив, як озброєні військові щось виносили з музею. Що саме там відбувалося, достеменно невідомо. Місцеві жителі неохоче про це говорили через небезпеку. З розмов було відомо, що серед перших вивезли вишиванки та рушники і їх знищили. Будь-які згадки про Україну намагалися прибрати. Тому цей проєкт для нас важливий. Він допомагає розповідати про Луганщину, її громади та історію. Сьогодні історії Житомирщини та Луганщини переплітаються, і ми стали ближчими одне до одного", — розказав Олег Дубков.
Зі слів Олега Дубкова, колекцію Білокуракинського музею не оцифрували, тому організатори закликають жителів громади ділитися матеріалами, які могли зберегтися.
"Якщо у вас є будь-які згадки, світлини, документи чи інші матеріали, будь ласка, надсилайте їх через Луганську обласну військову адміністрацію або звертайтеся через соціальні мережі. Під час евакуації люди насамперед рятували себе та своїх близьких, але, можливо, хтось зберіг фотографії або власні архіви. Наприклад, одна жінка змогла вивезти з окупації вишитий рушник, виконаний у місцевій техніці", — сказав Олег.
Ніна Рябенко розповіла, що збір таких матеріалів допоможе відновити втрачену спадщину.
"Я знайшла свідчення про те, що в Білокуракинському музеї зберігалися унікальні рушники Слобожанщини XVII століття. Якщо не почати шукати їх зараз, ми можемо втратити цю інформацію назавжди. Тому в межах проєкту ми також записуватимемо спогади людей про музей, його колекції та події, які відбувалися під час окупації", — розказала Ніна Рябенко.
За словами директорки Народного музею історії села Кодня Вікторії Рудчук, участь у проєкті є важливою для музею.
"Для нашого музею важливо і відповідально стати першим прихистком для музею з окупованої території. Це не лише про співпрацю між музеями чи збереження експонатів. Йдеться про збереження історичної пам'яті. За кожним експонатом стоять історії родин і поколінь. Сьогодні під загрозою опиняються музеї, колекції та пам'ятки, тому ми долучилися до цієї ініціативи й сподіваємося, що її підтримають інші музеї", — сказала Вікторія Рудчук.
Ніна Рябенко розповіла, що в межах проєкту планують створити цифрову платформу для представлення колекцій музеїв з окупованих територій.
"Це перший в Україні приклад такого повернення спадщини невеликих краєзнавчих музеїв окупованого сходу. Поки ми не можемо повернути артефакти фізично, спробуємо зробити це інформаційно. На сайті Народного музею історії села Кодня з'являться окремі розділи для музеїв, які долучаться до проєкту. Спочатку це буде Білокуракинський районний краєзнавчий музей, а згодом — інші. Там розміщуватимуть оцифровані матеріали, свідчення очевидців, фотографії та інформацію про колекції", — розказала Рябенко.
Зі слів Ніни Рябенко, після кількох місяців співпраці та обговорень між громадами сторони підписали меморандум. Наразі громадська організація залучає експертів, шукає донорів для підтримки проєкту та вже зібрала значну кількість матеріалів для цифрової експозиції.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
