Портулак городній, який городники вважають одним із найскладніших бур'янів, може бути джерелом Омега-3, інгредієнтом традиційних страв і рослиною для космічних експериментів. Чим він корисний, чому швидко поширюється та чи можна його позбутися — Суспільному пояснив доктор біологічних наук, професор кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.
За його словами, портулак городній — дуже цікава рослина в різних аспектах. Вона походить із північної частини так званого Родючого півмісяця — регіону, де в Євразії зароджувалося землеробство.
"Вона походить із так званої Ірано-Туранської області, тобто це північ Ірану, Південний Кавказ і, звичайно, прикаспійська частина Середньої Азії. Оскільки вона звідси походить, люди стикалися з нею набагато раніше. Більшість того, що ми використовуємо собі на користь, звичайно, ці рецепти походять саме звідси", — сказав Іван Хом’як.
Науковець розповів, що в країнах походження портулак городній був дикорослою рослиною, оскільки там для нього склалися сприятливі умови. Водночас для більшості інших рослин вони є несприятливими.
"Тобто там сухо, бідний ґрунт, велика спека, перепади температур. І портулак має чудову здатність адаптуватися до найбільш критичних умов середовища. Він має, наприклад, подвійний фотосинтез. Тобто в нього є фотосинтез, звичайний для наших рослин. Але є й фотосинтез, який дозволяє йому рости надзвичайно швидко. Такий, як у кукурудзи чи цукрової тростини. Тобто якщо умови несприятливі, він живе собі скромно. Але щойно з’являються можливості, то він ними, звичайно ж, скористається. Його здатність до регенерації та виробництва насіння дуже потужна. Він відновлює пагін, який зрізали сапкою, якщо в землі залишилася хоча б невелика його частина. Відновлення може відбуватися від стебла, листочка чи іншої частини рослини. Оскільки він є сукулентом, то може накопичувати вологу в листках і звідти починає проростати. Ну і, звичайно, він може продукувати від 100 до 200 тисяч дуже дрібних насінин темного кольору. За сприятливих умов, коли немає конкурентів, ці насінини проростатимуть", — пояснив біолог.
Зі слів Івана Хом’яка, портулак городній потрапив на наші території з країн походження разом з іншими рослинами, адже значна частина культурних рослин до відкриття Америки прийшла саме звідти. Водночас в Україні його часто можна зустріти серед посівів моркви.
"Якось там він змішується чи погано очищається, чи є ще якась причина. За моїми спостереженнями, я бачу його саме серед моркви. Ну і насіння може виживати 30–40 років. Це практично рекордсмен за здатністю чекати, поки створяться оптимальні умови. До речі, я бачу його біля кар’єрів, на освітлених схилах. Щойно температура піднімається, він ніби уявляє, що перебуває не в кар’єрі, а десь на Іранському нагір’ї чи Південному Кавказі, і починає проростати серед інших рослин-піонерів, які ростуть навколо кар’єрів. Там він трапляється досить часто. Температура піднімається до плюс 25 градусів, і він починає активно рости. Цей рік зі специфічним кліматом, тому не знаю, скільки в нас буде портулаку", — сказав науковець.
Біолог розповів, що портулак городній, з одного боку, є бур’яном, а з іншого — може використовуватися як експериментальна рослина в екологічних дослідженнях.
"Буквально кілька тижнів тому студенти проводили експерименти, висаджуючи портулак на симуляторі місячного реголіту. Тобто було цікаве питання: якщо раптом хтось занесе його разом із насінням моркви на місячну космічну станцію в межах проєкту "Артеміс", чи буде портулак там проростати. Виявилося, що буде. І якщо там температура підніметься до 25 градусів, він почуватиметься прекрасно і добре себе проявить", — розказав Іван Хом'як.
За словами науковця, багато бур’янів водночас можуть використовуватися в кулінарії. Портулак також широко застосовують у приготуванні страв, насамперед у кухнях Південного Кавказу, Середньої Азії та Ірану.
"Використовують його в найрізноманітніших формах: сирим у салатах, додають у супи. Практично як нашу картоплю — чого тільки з нього не готують. Серед відомих страв є традиційна азербайджанська долма, де він використовується як один з основних овочевих інгредієнтів. На півдні Азербайджану плов без портулаку також важко уявити. Є й специфічні страви. Наприклад, у Лівані є салат, який називається "Фатуш", де його використовують. У Туреччині популярна страва на основі портулаку та йогурту — щось середнє між салатом і йогуртом. Коли він потрапив до Європи, його часто почали використовувати як замінник каперсів — портулак маринують", — говорить біолог.
Іван Хом’як розповів, що портулак городній є корисною рослиною, а за деякими показниками — особливо цінною.
"У чому його користь? У хімічному складі зелених листків. Крім великої кількості вітамінів і мікроелементів — магнію, кальцію, заліза, міді та інших, — він містить значну кількість так званої альфа-ліноленової кислоти, або, як її часто називають, рослинної форми Омега-3. Омега-3 — це антиоксиданти, які захищають клітини організму від пошкоджень. Це можуть бути пошкодження різного типу: природне старіння клітин, стресові навантаження, вплив чинників довкілля. Певною мірою вони також пов’язані із захистом від серцево-судинних захворювань, запалень і навіть раку. За деякими даними, портулак містить більше Омега-3, ніж інші подібні зелені рослини", — сказав науковець.
За словами біолога, у портулака городнього є і недолік. Він містить значну кількість оксалатів. Оксалати — це солі, які входять до складу близько 50% ниркових каменів.
"І тут є певний ризик. Якщо людина вживає його у великих кількостях, намагаючись отримати більше антиоксидантів, і водночас має схильність до утворення саме оксалатних каменів, то може прискорити їх формування. Тобто він дуже корисний, але потрібно знати особливості свого організму, зокрема чи немає схильності до утворення оксалатного каміння. Якщо йдеться про фосфатне каміння, то, кажуть, таких ризиків немає. Загалом рослина корисна, хоча є досить складним бур’яном", — розказав Іван Хом'як.
Науковець розповів, що портулак городній є невисокою рослиною і зазвичай не затіняє інші культури. Водночас його поширення пов’язує зі змінами клімату.
"Портулак городній невисокий, тож, у принципі, затіняти рослини не може. Але у нас відбувалися зміни клімату. Я кажу "відбувалися", тому що останній місяць-півтора з кліматом відбувається щось важко передбачуване. Це факт — прогнози не працюють. Але до минулого року відбувалося зміщення сухого посушливого клімату на північ, і тому звичний для півдня портулак дедалі більше поширювався на території Полісся. Як буде цього року — важко сказати. І чи це особливість саме цього року, чи вже загальний тренд на багато десятиліть, ми поки що не знаємо. Тому він і поширювався", — сказав біолог.
Зі слів Івана Хом’яка, рослину використовують не лише в кулінарії та наукових дослідженнях.
"Якщо якась рослина поширюється, то її використовують і в медицині. Крім науково обґрунтованого використання Омега-3, є ще багато інших способів застосування. Ну і, звичайно, дехто додумався, що з нього можна вивести досить непогані декоративні сорти. Тому існують культурні декоративні сорти портулаку, які вирощують на квітниках і навіть на газонах, тому що після косіння він добре відновлюється. Хоча для мене є велике питання, як для будь-якої городньої рослини, чи не вирощуємо ми собі нового борщівника чи амброзію. Адже культурний сорт не дуже втрачає здатність до поширення, і культурна рослина, яка не контролюється, рано чи пізно може стати проблемою", — розказав науковець.
Раніше Суспільне писало, що мокрець, який городники вважають бур’яном, насправді є зірочником середнім. Рослина росте на вологих ґрунтах, засмічує посіви, але водночас містить вітамін С, каротин і калій. Науковець Іван Хом'як розповів, як розпізнати мокрець, чому його складно вивести та чи можна використовувати рослину в їжу.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
