24 квітня 2026 року ліквідатору аварії на Чорнобильській атомній електростанції Петру Пастушенку вручили Почесну відзнакуПочесна відзнака "За заслуги" Житомирської обласної державної адміністрації. "За заслуги". Це — десята відзнака, яку отримав Петро Пастушенко, прапорщик, колишній командир відділення пожежної охорони Житомирщини, за участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Чоловік розповів Суспільному, що 2 травня 1986 року він і ще 5 рятувальників розпочали підготовку до викачування води з-під 4-го енергоблока, який у ніч на 26 квітня вибухнув на ЧАЕС.
Зі слів ліквідатора, на той час йому було 23 роки.

"Підготовка до відкачки води — перша задача. Друга задача — відкачати воду з-під реактора. Це міг бути, за розповідями хімічних знавців, ядерний вибух. В радіусі 300 кілометрів не було б нічого живого", — сказав ліквідатор.
За словами Петра Пастушенка, рівень радіації поблизу реактора становив від 1500 рентген на годину при нормі опромінювання 30 мікрорентген на годину.
"Радіація була дуже велика. Відчувалася навіть по організму, незважаючи, що ми були у хімзахисті. Гіркота у роті, важко було дихати, відчувався головний біль, але ми не зважали на це. Ми виконували свою задачу", — сказав Петро.
Викачували воду з-під реактора упродовж п’яти днів, починаючи із 2 травня 1986 року, сказав ліквідатор.
"Ми як їхали на ліквідацію аварії на Чорнобиль, нам видали ручки-вимірювачі радіації. Перевірили хіміки, то ці дозиметри ніякої реакції на радіацію не давали. За останніми даними, які у нас тут прийшли на чорнобильський відділ УВС, то у мене було 3 рентген опромінення. Не мікрорентгена, а 3 рентгена", — розповів чоловік.

Петро Пастушенко розповів, що станом на 24 квітня 2026 року із шести членів житомирського загону, які брали участь у ліквідації наслідків аварії у травні 1986 року, чотири померли у різні роки від наслідків опромінення та хвороб.
"Нас було шість чоловік, які поїхали на ліквідацію, на чолі з Леонідом Олександровичем. Залишилося нас тільки двоє: Леонід Олександрович Антонюк і я. Інших поховали".

За виявлену мужність Петра Пастушенка та інших житомирських рятувальників в різні часи нагородили медаллю "За відвагу на пожежі" та орденом "Герой Чорнобиля".
"Найдорожча — це найперша нагорода, яку я заробив за ліквідацію аварії "За відвагу на пожежі". "Герой Чорнобиля" — це мені дало управління ДСНС".


Петро Пастушенко сказав, що, незважаючи на стан здоров’я, продовжує працювати охоронником у приватній фірмі. Зі слів чоловіка, він не шкодує, що у травні 1986 року взяв участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
"Якщо б не ми, то ніхто не врятував би. Якби не наш патріотизм, світу не було б. Ми мусили йти на виконання обов’язків, щоб врятувати світ".

За інформацією, розміщеною на сайті Житомирської обласної ради, станом на 24 квітня 2026 року в Житомирській області проживає 5449 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok

