У місті Радомишль на Житомирщині працює приватний музейний комплекс "Радомисль". Його заснувала родина Ольги Богомолець у 2007 році. Замок входить до міжнародного туристичного маршруту "Via Regia" і розташований на території ландшафтного парку, де діють музей домашньої ікони та старожитностей, середньовічна папірня, готель і трапезна зала.
Про це Суспільному розповіла екскурсоводка музею "Радомисль" Світлана Ірійчук.
За її словами, комплекс розташований на території ландшафтного парку. У будівлі діють музей домашньої ікони та старожитностей "Душа України", середньовічна папірня, готель і трапезна зала. У 2007 році Ольга Богомолець придбала закинутий млин, щоб створити на його місці музей української домашньої ікони.
"Приблизно в середині 10 століття через територію міста проходив культурний шлях "Via Regia", або "Дорога королів". Його протяжність становила близько чотири з половиною тисячі кілометрів. Маршрут з’єднував вісім держав — від Європи до Києва. Він починався від могили Святого Якова в Сантьяго-де-Компостела в Іспанії та проходив через Іспанію, Францію, Бельгію, Німеччину, Польщу, Литву, Білорусь і Україну. Нині цей маршрут відновили як культурно-туристичний. Ми маємо диплом Культурної ради Європи, що є учасниками "Via Regia", — сказала Світлана Ірійчук.
Світлана розповіла, що на території замку у 1612 році архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький заснував паперову фабрику — одну з перших у центральній Україні.
"Майже всю православну літературу друкували на папері, який виготовляли тут. Папірня проіснувала близько 80 років, згодом її зруйнували. Від неї залишилися рештки кам’яного фундаменту. У 1902 році польський інженер і архітектор Пекарський на цьому фундаменті звів млин із червоної цегли. Він працював майже до часів незалежності України, а потім взагалі припинив свою роботу. Територія тривалий час була занедбана та засмічена", — розказала екскурсоводка.
За словами Світлани Ірійчук, замок розташований на території ландшафтного парку. У будівлі діють музей домашньої ікони та старожитностей "Душа України", середньовічна папірня, готель і трапезна зала. На території комплексу встановили пам’ятник на честь засновника папірні Єлисея Плетенецького.
"Пам’ятник встановили у 2009 році. Його освятив блаженніший Володимир. Пам'ятник розташований на поверхні води, щоб зберегти святість. Його розмістили так, щоб люди не могли підійти близько і торкатися руками ", — говорить Світлана.
Екскурсоводка розповіла, що на території замку є два острови, а також встановлені скульптури 18–19 століть, привезені з різних регіонів України.
"Є "Острів щастя", до якого веде "Місточок мрій". Там часто проводять виїзні церемонії розпису. Поруч — "Острів закоханих", до нього веде "Місточок вірності", який має форму серця. Більшість скульптур походять із Західної України 18–19 століть. На території багато зображень Архангела Михаїла — з терезами, якими, за віруваннями, зважують людські вчинки на Страшному суді, або з вогняним мечем як переможець диявола", — сказала Світлана Ірійчук.
Зі слів Світлани, у залах музею представлена колекція старовинних речей домашнього вжитку.
"Є домашній міні-млинок — жорна: зверху засипали зерно, знизу отримували борошно, 19 століття. На підвіконні — дерев’яний пристрій для розтягування хутряних шапок, також 19 століття. Сідальце майже повністю дерев’яне, 17 століття. Є самогонний апарат 19 століття. У давнину монастирі були не лише осередками духовного життя, а й займалися виготовленням міцних напоїв. У період Гетьманщини частину виручених коштів спрямовували на утримання війська та будівництво храмів. Також у музеї зібрали колекцію дитячих колисок. Вважалося, що якщо колиска підвішена до стелі, то дитина перебуває під Божою опікою", — розказала екскурсоводка.
Світлана Ірійчук розповіла, що окрема зала замку-музею присвячена українській аристократії.
"Інтер’єр цієї зали відтворює побут української аристократії. Тут представлено греко-католицьке Євангеліє 18 століття. На його сторінках збереглися краплі воску, що свідчить про читання при світлі свічок. Також є колекція секретерів — письмових столів, привезених з Англії, Голландії, Франції та Німеччини, датованих 18–19 століттями. Такі столи мали багато схованок і замків — іноді до 20 ключів до різних шухляд. За їхнім вмістом можна було визначити власника", — говорить Світлана.
За словами екскурсоводки, із замком "Радомисль" пов’язана легенда про привида.
"Є така легенда: за часів папірні там працював молодий монах, який покохав чарівну молоду дівчину. На аркуші паперу, призначеному для друку Біблії, він написав вірш про кохання. Після цього його вигнали з папірні. Він пішов на війну з татарами і загинув у бою. Вважається, що його привид досі блукає замком. Кажуть, що він з’являється вночі і він добрий", — сказала Світлана Ірійчук.
Засновниця замку-музею "Радомисль" Ольга Богомолець розповіла, що до повномасштабного вторгнення щовихідних комплекс відвідували понад тисячу туристів.
"Замок-музей "Радомисль" проводив міжнародні фестивалі. Зокрема, фестиваль музики Шопена просто неба — на островах встановлювали рояль, і протягом двох днів найкращі діти-піаністи з України виконували твори Фридерика Шопена. Відвідувачі могли приїхати з дітьми, тваринами, відпочивати на галявинах і слухати музику. Також проводили фестиваль "Via Regia", спрямований на культурну дипломатію. Під час війни цю діяльність припинили. Замок-музей ледве пережив період, коли російські війська перебували неподалік", — розказала засновниця музею.
Зі слів засновниці замку-музею "Радомисль" Ольги, заклад не фінансується державою і працює за рахунок власних надходжень. Для військовослужбовців тут проводять безкоштовні екскурсії. Музей також співпрацює з благодійним фондом для ветеранів із порушеннями зору.
"У нас є окремий соціальний проєкт — екскурсії для людей, які втратили зір. Під час таких відвідувань ми даємо можливість торкатися експонатів, щоб діти і військові могли сприймати їх на дотик. Якщо військові хочуть провести церемонію розпису в музеї, ми надаємо таку можливість безкоштовно. Ми відкриті до співпраці з різними конфесіями", — сказала Ольга Богомолець.
Ольга Богомолець розповіла, що про проведення церемонії розпису потрібно домовлятися заздалегідь, а самі заходи відбуваються поза робочим часом музею.
За словами експерта у туристичній галузі Олександра Коваля, замок-музей "Радомисль" має потенціал для розвитку туризму в Житомирській області та Україні.
"Це магніт для міста і туристичних маршрутів. Тут можна не лише оглянути будівлю чи експонати, а й прожити певний досвід. Це частина культурної ідентичності та спадщини Радомишля, яка формує інтерес до міста — що варто побачити, почути і дізнатися. "Via Regia" — це "Королівський шлях", який має потенціал для розвитку туризму, зокрема після повернення іноземних туристів. Нині це можуть бути гуманітарні місії, дипломатичні та офіційні делегації, які приїжджають в Україну", — розказав експерт з туризму.
Олександр Коваль розповів, що замок-музей "Радомисль" приваблює туристів і сприяє притоку фінансів до міста Радомишля.
"Замок формує потоки відвідувачів, які знайомляться з містом, його культурною спадщиною, архітектурою та гастрономією. Вони можуть зупинятися в готелях, сплачувати податки, тож місто має активно розвивати інфраструктуру. Це також можливість залучати кошти через громадські ініціативи та різні фонди", — сказав Олександр Коваль.
За словами заступника міського голови Радомишля Олега Соболевського, замок "Радомисль" відвідують туристи з України та з-за кордону.
"Замок відвідують дорослі й діти. Це частина культурного життя міста та виховного процесу. Разом із цим працює інфраструктура — відвідувачі користуються послугами закладів харчування, проживання, відвідують інші локації. Місто отримує надходження, і ми плануємо розвивати туризм у місті. Радомишль має місто-побратим у Німеччині, і коли торік приїжджала делегація, вони були у захваті", — розказав Олег Соболевський.
Олег Соболевський розповів, що робота замку сприяє створенню робочих місць у місті, оскільки там працює персонал.
Раніше Суспільне писало, що у замку Радомисль на Житомирщині розташований єдиний в Україні музей домашньої ікони під назвою "Душа України". У музеї розміщені більше 5 тисяч образів, які українці з різних областей використовували у домашньому вжитку. Засновниця музею — Ольга Богомолець, громадська діячка та заслужена лікарка України.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
